Україна продовжує зміцнювати антикорупційну систему навіть в умовах повномасштабної війни, а система електронного декларування вже сьогодні є одним із ключових елементів антикорупційної архітектури держави – це один із головних висновків спеціалістів Міжнародного валютного фонду (МВФ), які на запит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) в межах надання міжнародної технічної допомоги оцінили ефективність української системи декларування активів та заходів фінансового контролю.
«Система декларування майна в Україні є ключовим елементом забезпечення прозорості та підзвітності. Посилення ризик-орієнтованого підходу до перевірки декларацій, запровадження показників, орієнтованих на результат, а також посилення підтримки антикорупційних розслідувань і кримінального переслідування дадуть змогу зосередити обмежені ресурси на сферах із найбільшими вразливостями та посилити стримувальний і превентивний ефект системи», — зазначили в МВФ.
«Щиро вдячний команді МВФ за високий професіоналізм, конструктивну співпрацю, постійну підтримку НАЗК. Хочу висловити сподівання на продовження плідного партнерства задля зміцнення доброчесності, прозорості та підзвітності в публічному й приватному секторах України. Надані рекомендації слугуватимуть дорожньою картою для подальшого розвитку системи фінансового контролю та мінімізації корупційних ризиків, а Агентство вже розробило практичний пакет заходів для виконання короткострокових завдань», – зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
У Звіті про технічну допомогу «Вдосконалення системи декларування активів публічних службовців» (коротка версія звіту) наведені рекомендації щодо удосконалення системи декларування та подальшого підвищення ефективності заходів фінансового контролю, а саме:
- можливий перегляд на рівні законодавства кола суб’єктів декларування або глобальної зміни самої концепції декларування, залежно від посади декларанта та мети подачі декларації – для забезпечення прозорості або для здійснення заходів фінансового контролю (на основі національної оцінки корупційних ризиків із пріоритетом перевірки високопосадовців);
- надати НАЗК доступ до іноземної фінансової інформації (шляхом внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції»);
- усунути прогалину у законодавстві щодо державних підприємств (шляхом внесення змін до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»), встановивши чіткі критерії для віднесення підприємств до державних, а їх посадових осіб – до декларантів;
- на законодавчому рівні визначити НАЗК компетентним органом у сфері протидії відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом для удосконалення взаємодії з службою Держфінмоніторингу, та надати доступ до інформації про закордонні банківські рахунки шляхом внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції»);
- посилити інститут цивільної конфіскації необґрунтованих активів, для чого рекомендується привести строки давності в адміністративних, цивільних та кримінальних справах у відповідність до практики держав – членів ЄС та запровадити механізм зупинення таких строків до прийняття рішень у справах про незаконне збагачення;
- посилити правову та операційну основу моніторингу способу життя, а саме встановити базовий строк його проведення не менше шести місяців із визначенням прозорих підстав для його продовження, зокрема у разі необхідності залучення інструментів міжнародного співробітництва та розшуку закордонних активів;
- посилити ризик-орієнтоване визначення пріоритетів під час проведення повних перевірок декларацій та здійснення моніторингу способу життя, на осіб, які працюють у сферах з високим рівнем корупційних ризиків, зокрема у сферах оподаткування, митної справи, публічних закупівель та енергетики; вдосконалити відповідні процеси відбору декларацій на повну перевірку та переглянути ключові показники ефективності заходів фінансового контролю;
- надати можливість незалежним експертам у межах зовнішнього незалежного аудиту НАЗК, надання йому технічної допомоги міжнародних партнерів або незалежним експертам робочої групи з технічного аудиту, ознайомлюватися з конфігураційними налаштуваннями логічного та арифметичного контролю, технічними аспектами оцінювання ризиків та процедур повної перевірки за умови дотримання умов конфіденційності інформації та нерозголошення її, надавати рекомендації з їх удосконалення.
Експерти МВФ також комплексно оцінили архітектуру фінансового контролю – від системи оцінки ризиків декларацій за допомогою логічного та арифметичного контролю, автоматизованої та повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя, до взаємодії НАЗК з іншими державними органами, зокрема Держфінмоніторингом, Державною податковою службою України (ДПС), Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), а також міжнародного інформаційного обміну.
У Звіті, зокрема, зазначено, що українська система фінансового контролю посадовців є однією з найбільш комплексних серед країн, що впровадили електронне декларування. Водночас її подальший розвиток потребує відмови від визначеної кількості перевірок на користь подальшого удосконалення ризик-орієнтованого підходу, який дозволяє концентрувати обмежені ресурси НАЗК на декларантах, які здійснюють діяльність у сферах, де ймовірність корупції є найвищою.
Переважна більшість рекомендацій стосується законодавчих змін. Частина з них вже відображена у проєкті Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки та буде реалізована в межах Державної антикорупційної програми на відповідний період.
На виконання рекомендацій НАЗК вже розробило проєкти змін до нормативно-правових актів, що регламентують процедури відбору декларацій на повну перевірку та моніторингу способу життя. Напрацьовані документи найближчим часом будуть винесені на громадське обговорення відповідно до чинного законодавства, де кожен зацікавлений стейкхолдер зможе надати пропозиції та долучитися до вдосконалення інструментів фінансового контролю НАЗК.
