У 2025 році інститут викривання в Україні продовжив розвиватися, водночас аналіз його практичних аспектів виявив низку питань, які потребують подальшого вдосконалення - від використання каналів повідомлення про корупцію до застосування гарантій захисту викривачів. Про це йдеться у щорічному аналітичному звіті НАЗК про стан реалізації державної політики у сфері захисту викривачів за 2025 рік.
Ключовим цифровим інструментом системи повідомлень про корупцію залишається Єдиний портал повідомлень викривачів (Портал), до якого вже підключено понад 11 тис. організацій. Водночас у 2025 році через Портал надійшло удвічі менше повідомлень про можливі факти корупції, ніж у 2024 (3 488 проти 7 236). Кількість повідомлень, що надійшли безпосередньо до НАЗК, також зменшилася - з 3 906 до 1 759.
Кількість повідомлень сама по собі не дає змоги оцінити ефективність системи захисту викривачів. За даними звіту, на динаміку повідомлень впливає комплекс чинників, зокрема воєнний стан, використання альтернативних каналів повідомлення, обережність громадян щодо конфіденційності та окремі технічні обмеження Порталу.
На готовність громадян повідомляти про корупцію впливає і рівень їхньої обізнаності. Згідно з даними щорічного опитування “Корупція в Україні: розуміння, спрйняття, поширеність”, у 2025 році лише 16,9% громадян мали достатній рівень правової обізнаності щодо гарантій захисту викривачів ( у 2024 - 16,8%). При цьому частка людей, які після зіткнення з корупцією повідомляли про це державним органам, зменшилася з 9,7% у 2024 році до 7,3% у 2025 році. Це свідчить про необхідність не лише інформувати громадян про можливість повідомити про корупцію, а й пояснювати на практичному рівні, куди саме звертатися, яку інформацію надавати, коли особа набуває статусу викривача та які гарантії захисту передбачені Законом України “Про запобігання корупції”. З цією метою НАЗК, зокрема розробило та презентувало гайд для викривачів, який допомагає перевести законодавчі гарантії у зрозумілий алгоритм дій для громадян.
Аналіз роботи державних органів показав, що більшість центральних органів виконавчої влади мають необхідну нормативну та інституційну основу для роботи з повідомленнями. Разом із тим на сайтах окремих органів інформацію про канали повідомлення складно знайти або вона є неактуальною тощо. Зафіксовано також випадки, коли повідомлення про корупцію розглядалися як звичайні звернення громадян, що може впливати на застосування передбачених законом гарантій захисту.
У 2025 році НАЗК застосовувало механізми реагування на порушення прав викривачів. Агентство направило роботодавцям 6 листів-застережень щодо неприпустимості тиску на викривачів, внесло 2 приписи за результатами розгляду повідомлень про порушення права на безпечні умови повідомлення про корупцію та 7 приписів керівникам державних органів за результатами контрольних заходів. За участю НАЗК у судах перебувало 48 справ, пов’язаних із захистом прав викривачів.
Водночас практика засвідчила потребу в подальшому вдосконаленні механізмів захисту. Так, в окремих випадках підтвердження статусу викривача на етапі досудового розслідування затягується, що може відтерміновувати застосування передбачених Законом гарантій захисту .
За результатами аналізу НАЗК визначило напрями подальшого вдосконалення системи на 2026–2027 роки. Серед них - розвиток Порталу, зокрема створення повноцінного мобільного рішення або його інтеграція з державними цифровими платформами, посилення конфіденційності повідомлень, покращення інформування громадян про канали повідомлення, регулярне оновлення відповідної інформації на сайтах державних органів та підвищення професійної спроможності працівників, відповідальних за роботу з повідомленнями.
Окремий фокус має бути на вдосконаленні законодавства відповідно до вимог Директиви ЄС 2019/1937. Зокрема, пропонується розширити коло осіб, на яких поширюються гарантії захисту, посилити відповідальність за тиск і переслідування викривачів, удосконалити механізм підтвердження їхнього статусу, передбачити спеціальні захищені канали для повідомлень з інформацією з обмеженим доступом.
Також необхідно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України для обов’язкового централізованого обліку та оперативного інформування Агентства щодо участі викривачів у кримінальному провадженні , які претендують на винагороду (відповідний проєкт закону вже розроблено).
Законодавчого врегулювання потребує і захист викривачів із числа військовослужбовців (відповідний законопроєкт наразі схвалений Урядом і чекає подальшого парламентського розгляду).
Проведення аналізу та підготовка звіту здійснені НАЗК за підтримки ОБСЄ в рамках проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України «Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні».
Зміст звіту та наведені в ньому висновки є результатом аналітичної роботи НАЗК і відображають виключно погляди авторів звіту. Вони не обов’язково відображають офіційну позицію ОБСЄ.
