Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з експертами Програми підтримки ОБСЄ для України підготували комплексне дослідження «Корупційні ризики у сфері вищої освіти», у якому ідентифікували 22 ключові корупційні ризики та розробили рекомендації для їх мінімізації або усунення.
Вища освіта відіграє ключову роль у розвитку держави, підготовці кваліфікованих фахівців, формуванні наукового потенціалу та впровадженні інновацій. Її значення особливо зростає в умовах повоєнного відновлення України та реалізації євроінтеграційних зобов’язань.
Водночас щорічне спрямування значних бюджетних ресурсів на фінансування цієї сфери, а також широкі управлінські повноваження закладів вищої освіти потребують належних механізмів прозорості, підзвітності та контролю. Важливо забезпечити баланс між академічною автономією університетів і дотриманням принципів доброчесного управління.
«Академічна автономія є необхідною умовою розвитку університетів, науки та освіти. Вона має бути захищена. Проте автономія не звільняє від вимог доброчесного управління, підзвітності та відповідального використання публічних коштів. Наше завдання — знайти баланс, за якого університети матимуть достатньо свободи для розвитку, а управлінські процеси будуть захищені від зловживань і конфліктів інтересів», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Посол, Спеціальний представник Головування ОБСЄ в Україні Петр Мареш відзначив важливість дослідження та спільної роботи державних інституцій, університетів, академічної спільноти й громадянського суспільства над подоланням корупційних ризиків.
«Освіта — це набагато більше, ніж просто державна послуга. Не буде перебільшенням сказати, що корупція в освіті може позбавити націю її майбутнього. Вона формує в молодих людей хибну систему цінностей і підриває якість освітнього процесу. Прозора, підзвітна та надійна система вищої освіти є необхідною умовою підготовки фахівців, науковців та інноваторів, які відбудовуватимуть країну та забезпечуватимуть її майбутнє в родині демократичних європейських держав», — зазначив він.
Фахівці НАЗК комплексно дослідили процеси державного управління, фінансування, організації освітньої та наукової діяльності, а також забезпечення якості вищої освіти.
За результатами аналізу ідентифіковано 22 ключові корупційні ризики, які згруповано за трьома основними напрямами:
- діяльність Міністерства освіти і науки України: розподіл бюджетного фінансування між закладами вищої освіти, оптимізація мережі закладів, ліцензування освітньої діяльності, конкурсне фінансування наукових проєктів, формування переліку наукових фахових видань, призначення керівників закладів вищої освіти та управління державним майном;
- освітня і наукова діяльність та адміністрування бюджетних коштів: організація єдиного державного кваліфікаційного іспиту, підготовка до захисту дисертацій, дотримання академічної доброчесності, підтвердження кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників, призначення академічних стипендій, вступ до аспірантури та докторантури, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності;
- діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: формування складу Агентства, призначення експертних груп, розподіл справ у галузевій експертній раді, можливий вплив на експертів під час проведення акредитації, та недостатньо ефективний механізм контролю за дотриманням академічної доброчесності.
«Стратегічний аналіз корупційних ризиків - один із інструментів реалізації повноважень НАЗК. Ми занурюємося в певну сферу, досліджуємо її та виявляємо проблемні місця. Наше основне завдання - досягти якісного результату, щоб реалізація рекомендацій сприяла мінімізації корупційних ризиків, їх частковому або повному усуненню та, зрештою, системним змінам», - наголосив заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк.
За словами Сергія Гупяка, під час дослідження було виявлено проблеми, пов’язані з недостатньою прозорістю процедур та обґрунтованістю управлінських рішень, недосконалістю критеріїв і механізмів їх застосування, недостатньою ефективністю внутрішнього контролю та підзвітності, а також потребою в удосконаленні процедур запобігання конфлікту інтересів і забезпечення академічної доброчесності.
Водночас дослідження засвідчило, що Міністерство освіти і науки України (МОН), Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та заклади вищої освіти (НАЗЯВО) вже впроваджують практики запобігання корупції. Подальший розвиток цих практик потребує посилення наявних інструментів, удосконалення процедур та відкритого обговорення проблемних питань.
За результатами дослідження НАЗК сформувало практичні рекомендації, зокрема для МОН, НАЗЯВО .
Рекомендації можуть бути використані Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, МОН, іншими органами державної влади, закладами вищої освіти та їх органами управління під час удосконалення законодавства, формування державної політики у сфері вищої освіти, розроблення антикорупційних заходів і внутрішніх процедур доброчесного врядування. Водночас дослідження покликане сприяти підвищенню рівня прозорості сфери вищої освіти, посиленню академічної доброчесності та розширенню можливостей академічної спільноти і громадянського суспільства брати участь у запобіганні корупції та громадському контролі.
У презентації дослідження взяли участь, зокрема представники Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, закладів вищої освіти, Національного антикорупційного бюро України та Української асоціації студентів і громадських організацій. До дискусії також долучилися Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина та освітній омбудсмен України Надія Лещик.
Ознайомитися з повним текстом дослідження «Корупційні ризики у сфері вищої освіти» можна тут.
