Кримінальні провадження за матеріалами НАЗК щодо недостовірного декларування на понад 30 млн грн закрито завдяки рішенню КСУ

Посилання скопійовано
Кримінальні провадження за матеріалами НАЗК щодо недостовірного декларування на понад 30 млн грн закрито завдяки рішенню КСУ

Правоохоронні органи закрили кримінальні провадження щодо декларування недостовірної інформації на загальну суму понад 30 млн грн на підставі рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 13-р/2020.

Ці провадження були зареєстровані за матеріалами, які Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до правоохоронних органів у 2020 році після встановлення ознак недостовірного декларування (ст. 366-1 Кримінального кодексу України) за результатами повної перевірки декларацій.

Національне антикорупційне бюро України закрило провадження щодо таких осіб:

  • Михайло Сіренко, депутат Київської обласної ради (не задекларував майно на суму 15,9 млн грн);
  • Юрій Шрамко, заступник генерального директора держпідприємства «Укрінмаш» (виявлено недостовірні відомості на суму 7,5 млн грн);
  • Сергій Ніколайчук, ексзаступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (не зазначив свої доходи та видатки на загальну суму 4,1 млн грн);
  • Василь Зеленчук, перший заступник голови Херсонської обласної ради (не задекларував майно на суму 711,5 тис. грн);
  • Вадим Нестеренко, народний депутат України VIII скликання (не задекларував корпоративні права на 769,8 тис. грн).

Державне бюро розслідувань закрило кримінальне провадження щодо колишнього прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Анни Кузьменко (сума недостовірних відомостей – 1,1 млн грн). Головне управління Національної поліції у Волинській області не змогло розпочати провадження щодо депутата Волинської обласної ради Сергія Леонтьєва, який не задекларував активи та видаток сумарно на 1,2 млн грн.

Правоохоронні органи закрили ці провадження, оскільки рішенням КСУ статтю 366-1 КК України визнано неконституційною.

Всього з травня 2020 року НАЗК встановило недостовірне декларування за ст. 366-1 КК в 97 деклараціях. Матеріали були направлені до правоохоронних органів.

Через рішення КСУ притягнути до відповідальності осіб, які вказали недостовірні відомості в деклараціях, наразі неможливо.

Робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання ситуації, спричиненої рішенням КСУ, і це допоможе відновити повноцінний функціонал НАЗК.

Версія для друку

Конфлікт інтересів через родинні зв’язки: як Рішення КСУ сприяє вчиненню посадовцями правопорушень?

Посилання скопійовано
Конфлікт інтересів через родинні зв’язки: як Рішення КСУ сприяє вчиненню посадовцями правопорушень?

Через рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) позбавлене права здійснювати моніторинг виконання актів законодавства про конфлікт інтересів.

Це, зокрема, може призвести до того, що в органах влади, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях не будуть врегульовані ситуації, за яких близькі особи (родичі) працюють спільно.

Як такі випадки вирішувалися раніше?

Закон України «Про запобігання корупції» вказує, що врегульовувати конфлікт інтересів у публічного службовця має його безпосередній керівник. Рішення про врегулювання конфлікту інтересів керівник приймає самостійно або на підставі повідомлення особи, у якої виник конфлікт інтересів.

Особи, що не могли самостійно визначитись чи має місце конфлікт інтересів у конкретному випадку, могли звернутися до НАЗК за роз’ясненням. Якщо наданої інформації не було достатньо, НАЗК розпочинало моніторинг конфлікту інтересів.

Такий моніторинг також міг розпочатися, коли окремі керівники взагалі не вживали заходів для врегулювання конфлікту інтересів або інформація про спільну роботу родичів була отримана НАЗК від третіх осіб.

З початку 2020 року проведено понад 80 таких моніторингів, за результатами яких забезпечено врегулювання потенційного конфлікту інтересів у понад 70 осіб. Станом на 27 жовтня ще 70 таких заходів були у роботі.

Як Рішення КСУ змінило ситуацію?

Наразі публічні службовці позбавлені можливості отримати допомогу НАЗК у врегулюванні ситуацій, за яких близькі особи працюють спільно.
Адже НАЗК наразі наділено лише повноваженнями надавати роз’яснення щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів. Забезпечити врегулювання конфлікту інтересів НАЗК може лише у межах моніторингу відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», що є у переліку норм закону, визнаних КСУ неконституційними.

Така ситуація сприятиме вчиненню посадовцями корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Версія для друку

НАЗК звернулося до ВРП щодо полтавського судді, який вирішив закрити справу, оскільки «Рішенням КСУ скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь»

Посилання скопійовано
НАЗК звернулося до ВРП щодо полтавського судді, який вирішив закрити справу, оскільки «Рішенням КСУ скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь»

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звернулося зі скаргою до Вищої ради правосуддя (ВРП) на суддю Полтавського апеляційного суду Валентина Томилка, який закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі Рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 13-р/2020.

Так, 6 листопада Полтавський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у справі щодо несвоєчасного подання декларації особою, базуючись на рішенні КСУ.

«Апеляційний суд вважає, що Рішенням Конституційного Суду України скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь», – йдеться в рішенні.

НАЗК наголошує, що суддя прийняв таке рішення без легітимних підстав.

Він без належного обґрунтування дійшов висновку, що визнання неконституційною ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» тягне за собою скасування як кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 366-1 Кримінального кодексу України, яка була предметом розгляду у Рішенні КСУ № 13-р/2020, так і адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, вбачається, що суддя у зв’язку з очевидною недбалістю допустив грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Своїм рішенням КСУ визнав неконституційною ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визначала тільки перелік видів відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

НАЗК зазначає, що Рішення КСУ скасовує відповідальність осіб за вчинені корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення не в повному обсязі.

Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, встановлюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зокрема ст. 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» є наразі чинною, та питання щодо її відповідності Конституції України не розглядалося. Отже, відповідальність за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, не скасовано.

Окрім того, КСУ не скасував повноваження спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції – тобто, прокуратури, Національної поліції та Національного антикорупційного бюро України. На відміну від НАЗК, вони і надалі можуть виявляти ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень та направляти матеріали до суду.

 

 

Завантажити документ

Версія для друку

Як рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 впливає на роботу антикорупційних уповноважених

Посилання скопійовано
Як рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 впливає на роботу антикорупційних уповноважених

Законність утворення та діяльності інституту уповноважених підрозділів (осіб) не викликає жодного сумніву попри рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020, що визнав неконституційною частину їхніх основних завдань, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції».

Залишаються чинними інші положення статті ст. 13–1 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема:

  • частина 1, у якій передбачено утворення (визначення) уповноважених підрозділів (осіб) та визначено мету їхньої діяльності;
  • частини 3 та 4, у яких визначено місце керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) в організаційній структурі державного органу або органу місцевого самоврядування та гарантії незалежності його діяльності;
  • частина 5, у якій визначено повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) приймати нормативно-правові акти з питань організації діяльності уповноваженого підрозділу (особи).

Національне агентство наділене повноваженнями затверджувати Типове положення про уповноважений підрозділ (особу), а отже, і визначати їхні завдання, права та обов’язки. Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджене 17.03.2020, є чинним та підлягає виконанню.

Також чинні положення Закону України «Про запобігання корупції» визначають, виконання яких заходів організовують та контролюють уповноважені:

  • прийняття антикорупційної програми органу влади, змін до неї (ст. 19);
  • запобігання корупційним та пов’язаним із корупцією правопорушенням (розділ IV Закону);
  • запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст.ст. 28 — 34, 36);
  • дотримання правил етичної поведінки (розділ VI);
  • фінансовий контроль (ст.ст. 45, 52–1);
  • організація роботи внутрішніх та регулярних каналів повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону (ст.ст. 53, 53–1, 53–9);
  • отримання та розгляд повідомлень про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення (ст.ст 53 — 53–2, 53–9);
  • співпраця з викривачами, забезпечення дотримання їх прав та гарантій захисту, передбачених Законом (ст. 53–3 — 53–9);
  • надання працівникам відповідного органу чи юридичної особи або особам, які проходять у них службу чи навчання, чи виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій із питань щодо здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, інших порушень Закону, захисту викривачів (ст. 53–9);
  • дотримання заборони на одержання пільг, послуг і майна (ст. 54);
  • своєчасне надання Національному агентству відомостей про притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (ст. 59);
  • забезпечення прозорості та доступу до інформації (ст. 60);
  • своєчасне виявлення та скасування актів та правочинів, які видані, прийняті та укладені з порушенням вимог Закону (ст. 67).

Отже, уповноважені продовжують виконувати свою роботу, користуючись при цьому всіма наданими їм повноваженнями, правами та виконуючи обов’язки, визначені Типовим положенням.

Національне агентство готове надавати методичну підтримку та необхідні роз’яснення для належної роботи уповноважених.

 

Через рішення КСУ від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Попри це ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після повноцінного відновлення повноважень НАЗК.

Версія для друку

Що треба знати про автоматизовану систему перевірки декларацій? 

Посилання скопійовано
Що треба знати про автоматизовану систему перевірки декларацій? 

Щороку декларації подають близько 900 тисяч осіб: починаючи від Президента, Прем’єра і закінчуючи провідним спеціалістом в державній установі. Декларування – один із головних інструментів запобігання корупції та посилення доброчесності на державній службі та в органах місцевого самоврядування.

Чи мають бути всі подані декларації проаналізовані у той чи інший спосіб? Так. Чи можна це зробити «вручну»? Лише за наявності значних ресурсів. Наразі ж у структурних підрозділах НАЗК, які займаються повною перевіркою декларацій, працює лише 30 людей. Загальний штат – 294.

Саме тому існує Система логічного та арифметичного контролю (ЛАК). Вона була  передбачена Законом України «Про запобігання корупції» та давала змогу Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) проводити логічний та арифметичний контроль декларацій посадовців. Тобто, по суті, усі 900 тисяч поданих щороку декларацій попередньо перевіряються комп’ютером щодо ознак приховання майна та незаконного збагачення. 

Що таке ЛАК?

Для здійснення автоматизованої перевірки даних НАЗК підготувало та впровадило спеціальну програму – Систему логічного та арифметичного контролю. ЛАК аналізує та ранжує декларації повністю автоматично та без втручання людини.

Система аналізує дані в декларації, співставляючи їх з інформацією із 16-ти державних реєстрів. Наприклад, службовець вказав одну земельну ділянку, а система порівняла інформацію з даними з Держгеокадастру і знайшла ще 3 земельні ділянки, які декларант «забув» вказати. Система такі невідповідності покаже.

Для перевірки даних однієї декларації робиться від 16 до 7,5 тис. запитів до реєстрів. За весь період роботи ЛАК надіслала понад 67 млн запитів до інших реєстрів. Зараз інформація з абсолютно усіх декларацій проходить звірку з реєстрами.

Як працює логічний та арифметичний контроль?

Нові технічні умови, за якими здійснюється логічний та арифметичний контроль декларацій посадовців, були затверджені 1 вересня 2020 року відповідним наказом.

Вони визначають перелік невідповідностей у деклараціях та коефіцієнт, який їм присвоюється за результатами логічного та арифметичного контролю. Усі коефіцієнти сумуються, і система автоматично формує рейтинг ризику електронної декларації.

Далі декларації ранжуються від найбільш до найменш ризикованої, і декларації з найвищими ризиками мали пройти повну перевірку НАЗК. Її проводили уповноважені особи Агентства. Справи до них потрапляли через автоматизований розподіл. Тобто, який саме працівник перевіряє яку декларацію також визначає комп’ютер.

З початку запуску Система перевіряла 2 тис. декларацій в тиждень. Зараз потужність системи дозволяє перевіряти до 100 тис. декларацій на місяць. Разом з тим швидкість ЛАК залежить, зокрема, від здатності інших реєстрів швидко обробляти запити та надсилати їх НАЗК.

Перевірка «ризикованих» декларацій на паузі

З травня 2020 року перезавантажене НАЗК розпочало перевірку декларацій за новим юстованим порядком перевірки. За ним Агентство перевіряло саме ті декларації, де можуть бути найвищі ризики. Найпершими було взято у перевірку декларації президентів, прем’єр-міністрів, міністрів та їхніх заступників, суддів КСУ та Верховного Суду і Верховного Суду України.

Система ЛАК в автоматичному режимі проранжувала усі щорічні декларації за 2019 рік і на підставі конкретних показників визначила найбільш ризиковані декларації. За їх повну перевірку НАЗК взялося за декілька тижнів до рішення КСУ.

Конституційний Суд України своїм рішення позбавив Агентство права користуватися і цим інструментом. Зараз НАЗК може використовувати ЛАК лише як систему обміну інформації для спецперевірок.

Версія для друку

НАЗК внесло приписи голові ОДА та голові райради про порушення прав викривачів

Посилання скопійовано
НАЗК внесло приписи голові ОДА та голові райради про порушення прав викривачів

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) уперше внесло приписи керівникам установ про порушення права на конфіденційність викривачів.

Працівники обласної державної адміністрації та районної ради розголосили інформацію про викривачів особам, про корупційні дії яких йшлося в повідомленнях цих викривачів. Оскільки розголошення такої інформації є порушенням Закону України «Про запобігання корупції», НАЗК внесло керівникам вказаних органів приписи, у яких вимагало провести службові розслідування та з’ясувати причини й умови, що сприяли порушенню посадовцями права викривачів на конфіденційність.

«Забезпечення конфіденційності є важливою гарантією захисту викривачів, — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков, — уперше за час свого існування НАЗК внесло приписи про порушення прав викривачів на конфіденційність та сподіваємось на їхнє неухильне виконання».

Слід зазначити, що ухвалений Верховною Радою України в першому читанні законопроєкт № 3450 передбачає створення єдиного порталу для приймання повідомлень від викривачів корупції. Портал забезпечить високі стандарти захисту інформації, отриманої від викривачів, чим гарантуватиме їх конфіденційність та анонімність, зменшить ризики несанкціонованого доступу до їхніх повідомлень.

Через рішення КСУ від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Попри це ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після повноцінного відновлення повноважень НАЗК.

Версія для друку

Антикорупційна політика повинна стати пріоритетом для всіх державних органів — Голова НАЗК

Посилання скопійовано
Антикорупційна політика повинна стати пріоритетом для всіх державних органів — Голова НАЗК

Після прийняття Верховною Радою в другому читанні Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки антикорупційна політика повинна стати пріоритетом усіх державних органів. Про це зазначив Олександр Новіков в інтерв’ю для журналу «Фокус».

«Як наслідок, важливо, щоб усі державні інституції стали антикорупційними, і корупція була неможлива, а бюджет країни економив кошти — за прогнозами близько 200 млрд грн за рахунок зменшення [кількості] хабарів і відкатів у різних сферах», — пояснює Олександр Новіков.

Нагадаємо, що Антикорупційна стратегія на 2020–2024 роки базується на п’яти принципах:

  1. оптимізація функцій держави та усунення їх дублювання;
  2. цифровізація та відкриття даних;
  3. створення законних альтернатив для наявних корупційних практик;
  4. забезпечення нетерпимості до корупції як серед посадовців, так і серед звичайних громадян;
  5. забезпечення невідворотності покарання корупціонерів.

 

Через рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлено можливості проводити повні перевірки декларацій, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Попри це, ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після відновлення повноцінного функціонала НАЗК.

Версія для друку

Суд закрив провадження у справі за позовом ТОВ «Алтаюр» до НАЗК про оскарження тендеру на закупівлю серверного обладнання

Посилання скопійовано
Суд закрив провадження у справі за позовом ТОВ «Алтаюр» до НАЗК про оскарження тендеру на закупівлю серверного обладнання

Господарський суд міста Києва закрив провадження у справі № 910/14333/20 за позовом ТОВ «Алтаюр» до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про скасування результатів тендеру на закупівлю серверного обладнання, проведеного з метою розміщення на ньому Реєстру декларацій.

Що передувало?

Протягом 2017-2019 років НАЗК орендувало обладнання вартістю до 3,2 млн грн. в компанії «Алтаюр». У різні роки вартість оренди на рік складала від 2,1 до 4,9 млн грн. Загалом за оренду НАЗК сплатило товариству 11,5 млн грн.

НАЗК вирішило закупити власне обладнання і перенести на нього Реєстр декларацій. Для цього в червні було оголошено відповідний тендер.

Тендерну пропозицію подало і ТОВ «Алтаюр». Однак вона суперечила вимогам тендерної документації, а тому була відхилена.

У вересні 2020 року ТОВ «Алтаюр» оскаржило рішення про відхилення пропозиції до Антимонопольного комітету України (АМКУ). Компанія стверджувала, що її пропозиція забезпечує виконання вимог тендеру та відповідає його умовам. Проте, за результатом розгляду скарги ТОВ «Алтаюр» АМКУ прийняв вмотивоване рішення про відмову у її задоволенні.

ТОВ «Алтаюр» звернулося з позовом до суду з тими ж вимогами, що вже були розглянуті по суті в АМКУ. Заслухавши доводи учасників справи, суд погодився з принциповою позицією НАЗК та закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

НАЗК продовжує забезпечувати безперебійне функціонування Реєстру декларацій та стояти на варті суспільних інтересів у сфері запобігання корупції.

Версія для друку

87 осіб притягнули до кримінальної відповідальності за корупцію протягом жовтня

Посилання скопійовано
87 осіб притягнули до кримінальної відповідальності за корупцію протягом жовтня

Протягом жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло відомості про 602 осіб до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру корупціонерів) за результатами опрацювання 1072 судових рішень.

Так, до реєстру внесені дані про 87 осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, 503 осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, 12 осіб, на яких накладено дисциплінарні стягнення за корупційні правопорушення. Деякі особи були притягнуті до відповідальності декілька разів.

До кримінальної відповідальності в жовтні притягнуто, зокрема:

  • 6 депутатів місцевих рад,
  • 7 працівників юридичних осіб приватного права (приватних компаній),
  • 6 працівників юридичних осіб публічного права (державних компаній).

Найчастіше до кримінальної відповідальності притягували за пропозицію, обіцянку або надання хабаря (57 разів) та отримання хабаря (12 разів).

До адміністративної відповідальності притягнули, зокрема:

  • 252 депутатів місцевих рад;
  • 23 посадовців органів місцевого самоврядування;
  • 21 працівника Національної поліції України.

Більшість випадків притягнення (479) сталися через несвоєчасне декларування.

Нагадаємо, що через рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня наразі високопосадовці не можуть бути притягнуті до відповідальності за несвоєчасне декларування.

З початку року до Реєстру корупціонерів внесено відомості про 4217 порушників.

Через рішення КСУ від 27.10.2020 № 13-р/2020 робота НАЗК лишається заблокованою. НАЗК позбавлене можливості проводити повні перевірки декларацій, отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону, складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, здійснювати перевірки організації роботи із запобігання корупції в державних установах тощо.

Попри це ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання цієї ситуації. Саме тому продовжуємо працювати над ініціативами, які допоможуть підвищити ефективність запобігання та протидії корупції в Україні після повноцінного відновлення повноважень НАЗК.

Версія для друку

Рішення КСУ фактично дозволяє вчиняти корупційні правопорушення саме високопосадовцям — Голова НАЗК Новіков

Посилання скопійовано
Рішення КСУ фактично дозволяє вчиняти корупційні правопорушення саме високопосадовцям — Голова НАЗК Новіков

Після рішення Конституційного Суду України (КСУ) за корупційні правопорушення можуть нести відповідальність фактично лише пересічні посадовці. Про це сьогодні заявив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков під час форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», організованого Коаліцією «Реанімаційний Пакет Реформ».

«Потрібно відновити адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення. Суспільство має розуміти, що зараз рядовий чиновник, умовно кажучи, головний спеціаліст будь-якого міністерства або органу самоврядування, несе відповідальність за корупційні правопорушення – адміністративну. Натомість, наприклад, народні депутати чи міністри не несуть такої відповідальності», – зазначив Голова НАЗК.

Він додав, що така ситуація спотворює вимоги Конституції України, яка встановлює рівність усіх громадян перед законом.

«Невирішення цього питання створює велику правову невизначеність і безвідповідальність. Це фактично дає змогу вчиняти корупційні правопорушення саме високопосадовцям», – наголосив Олександр Новіков.

Фото: РПР

Крім цього, під час виступу Голова НАЗК наголосив, що серед важливих завдань Парламенту сьогодні – затвердження Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки в другому читанні.

«Ми вважаємо, що якби на момент розгляду КСУ була затверджена Антикорупційна стратегія, це була би рамка, зокрема і для органів судової влади та КСУ, яка би встановлювала, куди рухається держава», – додав Голова НАЗК.

Версія для друку