Другим з чотирьох етапів проведення повної перевірки декларацій є визначення точності оцінки задекларованих активів (про перший етап - звірку з реєстрами та встановлення достовірності даних - ми розповідали тут). Мається на увазі відповідність зазначеної в декларації вартості об’єктів декларування відомостям про ринкову вартість аналогічних об’єктів на дату їх набуття. Зокрема, під час цього етапу перевірки в поле зору потрапляють елітні автомобілі, придбані, наприклад, за 149 тис. грн при їх ринковій вартості не менше 1 млн грн.
Перевірка на точність оцінки здійснюється щодо задекларованих активів, які:
- належать декларанту або іншим особам на праві власності, якщо їх набуття відбулось за дорученням декларанта, або він може прямо чи опосередковано розпоряджатися ним;
- набуті під час поширення на декларанта вимог та обмежень, передбачених ст. 23 (“Обмеження щодо одержання подарунків”), ст. 45 (“Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”) Закону “Про запобігання корупції”.
Уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) аналізує задекларовану вартість об’єктів рухомого та нерухомого майна і досліджує ринкову вартість цих або аналогічних об’єктів на момент їх придбання. Це здійснюється за даними відкритих джерел, інформації про майно зі схожими характеристиками, у тому числі в реєстрах, базах даних Фонду державного майна України тощо. Якщо уповноважена особа не може самостійно встановити ринкову вартість майна, то вона звертається до експертних установ, серед яких Київський науково-дослідний інститут судових експертиз та інші.
Якщо задекларована вартість майна не відповідає ринковій, НАЗК звертається до декларанта за поясненнями. Декларант зобов’язаний надати документи (за їх наявності) та пояснення про фактори, які вплинули на формування саме такої вартості майна.
За результатами аналізу інформації та наданих документів встановлюється дотримання точності оцінки задекларованих активів.
Якщо виявиться, що публічний службовець отримав майно вартістю, нижчою за ринкову, це може кваліфікуватися як порушення вимог ст. 23 Закону України “Про запобігання корупції” (“Обмеження щодо одержання подарунків”). За таке порушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Національне агентство може інформувати органи державної податкової служби про факт продажу майна за ціною, нижче ринкової, що може свідчити про ухилення від сплати податків з боку продавця.
Наступними етапами проведення повної перевірки декларації є перевірка на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, про які НАЗК розкаже у наступних новинах. Нагадаємо, повна перевірка здійснюється за затвердженим Порядком проведення повної перевірки декларації.
Що відбувається з декларацією після її подання? Читайте тут.
