Систематичні ворожі удари по об'єктах критичної інфраструктури України з метою послаблення обороноздатності держави та нагальна потреба у масштабному будівництві військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд створюють принципово нові виклики для забезпечення належного рівня прозорості на всіх рівнях. Відкритий діалог та спільна участь всіх стейкхолдерів до визначення вектору удосконалення підходів дозволить об’єктивно оцінити наявні виклики та розробити максимально ефективні рекомендації з протидій корупційним ризикам. Впевнений, що завдяки тісній співпраці ми зможемо досягти значних результатів для розбудови цілісної антикорупційної архітектури. Про це зазначив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик під час установчої зустрічі щодо початку дослідження корупційних ризиків під час захисту об’єктів критичної інфраструктури у секторі оборони й паливно-енергетичному секторі та будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд.
До обговорення долучилось широке коло міжнародних партнерів - Представництво НАТО в Україні та штаб-квартира Альянсу, Центр з питань доброчесності в оборонному секторі при Міністерстві оборони Норвегії (CIDS), Женевський центр урядування у секторі безпеки (DCAF), Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні (EUACI), Базельський інститут управління, а також представники державних органів та сектору безпеки і оборони, зокрема, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Апарату Ради національної безпеки України, Міністерства енергетики України, Державної спеціальної служби транспорту України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Рахункової палати, Державної аудиторської служби України, правоохоронних органів, а також громадськість.
«Комплексний підхід, який застосовує НАЗК, полягає у всебічному дослідженні інформації, як від усіх залучених стейкхолдерів, так і від правоохоронних органів та громадських організацій. Такий підхід орієнтований саме на результативність проведеного стратегічного аналізу, зокрема, під час виконання наданих рекомендацій з метою мінімізації корупційних ризиків та вдосконалення наявних механізмів» - підкреслив Сергій Гупяк, презентуючи методологію проведення стратегічного аналізу корупційних ризиків у сфері безпеки, та оборони.
Йоакім Френдін, керівник команди з питань розбудови доброчесності штаб-квартири НАТО, наголосив на важливості продовження системної співпраці та імплементації вже напрацьованих рекомендацій.
«Ми високо цінуємо результати попередніх досліджень, які були проведені НАЗК у секторі безпеки і оборони. Ідентифіковані ризики мають системний характер, а зібрана інформація є надзвичайно цінною та практичною в застосуванні. Сподіваюся, що сьогоднішня зустріч стане продуктивним кроком уперед, а ми й надалі підтримуватимемо Україну у розбудові доброчесності», — зазначив він.
Тер'є Хааверстад, директор програми CIDS в Україні, також підкреслив, що міжсекторальна взаємодія є ключовою умовою для досягнення відчутних результатів: «Співпраця всіх залучених стейкхолдерів сприятиме розбудові доброчесності та впровадженню належних процедур, зокрема у сфері оборони. Ми готові продовжувати підтримку в межах нового дослідження, адже Україна вже продемонструвала вагомі результати. Переконаний, що спільна робота дозволить досягти практичних і професійних рішень, які принесуть користь усьому суспільству та сприятимуть удосконаленню процедур в усьому секторі безпеки і оборони».
Під час зустрічі також обговорили виклики, які наразі стоять перед інституціями, що реалізують зазначені повноваження.
«Ключовою метою дослідження є усунення корупційних ризиків та врахування міжнародного досвіду. Саме залученість основних стейкхолдерів та врахування існуючих викликів дозволить всебічно оцінити корупційні системні проблеми та ризики у досліджуваній сфері та спільно напрацювати дієві механізми їх мінімізації» – наголосила керівниця Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони НАЗК Марта Івашків.
Нагадаємо, у 2025 році НАЗК презентувало дослідження корупційних ризиків під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ для Збройних Сил України у 2025 році, що узгоджується з рекомендаціями Стратегічного огляду системи оборонних закупівель. У ньому визначено 19 корупційних ризиків, зокрема, наділення надмірною дискрецію посадових осіб при формуванні потреб у закупівлі БпЛА та засобів РЕБ без урахування даних про їхню ефективність на полі бою, відсутність уніфікованих вимог до перевірки контрагентів, недосконалий механізм ціноутворення, невизначеність порядку перевірки якості БпЛА та засобів РЕБ, відсутність контролю за списанням та втратою БпЛА військовими частинами. Крім того, дослідження містить розділ, присвячений проблемним аспектам, які виникають під час надання Україні міжнародної військової допомоги.
