Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило оцінку ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, за допомогою логічного та арифметичного контролю (ЛАК) та сформувало їхній рейтинг.
За результатами ЛАК кожна декларація має показник рейтингу ризику, саме він впливає на відбір декларації на повну перевірку за ризик-орієнтованим підходом.
Зазначимо, що ЛАК аналізує відомості, зазначені в декларації, та автоматично звіряє їх із даними державних реєстрів й інших інформаційних систем. Водночас він не може виявити активи чи об'єкти, якими декларант або члени його сім'ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Саме тому ЛАК є лише одним із елементів системи фінансового контролю НАЗК. Для комплексної перевірки інформації, що підлягає декларуванню, НАЗК використовує такі заходи фінансового контролю як повні перевірки та моніторинг способу життя, які дозволяють виявляти порушення, що не можуть бути
встановлені виключно засобами автоматизованого контролю/перевірки.
Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для повної перевірки. Така перевірка проводиться відповідно до Порядку проведення повної перевірки декларації і складається з таких етапів: з’ясування достовірності задекларованих відомостей, визначення точності оцінки задекларованих активів, перевірка на наявність конфлікту інтересів, встановлення ознак необґрунтованості активів та незаконного збагачення.
Наразі НАЗК продовжує перевіряти декларації за попередні звітні періоди. Водночас уже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік. Перелік осіб, декларації яких перебувають на перевірці, а також результати таких перевірок можна знайти тут.
Декларації з невисоким показником рейтингу ризику мали можливість пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій, від тих, які мали можливість її пройти. Нагадаємо, що це ті декларації:
- в яких відображено дані, достатні для ідентифікації членів сім’ї декларанта та об’єктів декларування;
- в яких відображений обсяг даних, що може бути перевірений шляхом порівняння даних декларації з реєстрами та з застосуванням певних формул, наприклад, на встановлення ознак незаконного збагачення чи необгрунтованості активів;
- які подані після 2021 звітного року (за попередні роки це зробити неможливо, оскільки у 2021 році змінилася форма декларації).
Загалом у межах кампанії декларування (з 1 січня до 31 березня 2026 року) публічні службовці подали до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій) понад 634 тис. декларацій.
Що цікавого задекларували посадовці за 2025 звітний період:
Географія витрат декларантів - у цифрах
НАЗК проаналізувало відображені в деклараціях видатки посадовців, здійснені за кордоном у 2025 році, та визначило країни, у яких вони витрачали найбільше коштів. Лідером рейтингу стала Туреччина - понад 1,15 млрд грн. До трійки лідерів також увійшли Австрія (698,3 млн грн) та США (296,9 млн грн).
Готівка та валютні «вподобання»
Найбільші обсяги готівки декларанти та члени їхніх сімей традиційно зберігають у національній валюті - гривні. Серед іноземних валют беззаперечними лідерами залишаються долар США та євро. Водночас декларації також містять відомості про готівку майже у 90 валютах світу. До ТОП-5 валют за обсягами готівкових заощаджень, зазначених у деклараціях, також увійшли угорський форинт і японська єна.
Не Bitcoin-ом єдиним
Криптовалюта - віртуальний актив, який підлягає декларуванню. Посадовці відзвітували, що мають на кінець 2025 року криптовалюти на загальну суму майже 839 млн грн.
У ТОП-5 криптовалют, які полюбляють декларанти, увійшли: Tether (USDT): його задекларували на понад 278 млн грн. Далі Bitcoin: на понад 150 млн грн, Ethereum: на понад 100 млн грн, Ripple: на понад 46 млн грн. та Binance Coin (BNB): на понад 9 млн грн.
Найбільшу сукупну вартість криптовалюти, а це на понад 623 млн грн задекларували декларанти, які щодо своєї посади у декларації обрали позначку «Інше».
У ТОП-власники криптовалюти також увійшли державні службовці категорій: В (понад 109 млн грн), Б (понад 52 млн грн) та А (понад 19 млн грн), а також п’ята категорія посад в органах місцевого самоврядування (понад 14 млн грн).
Географія криптовласників. Найвартісніші криптоактиви задекларовані столичними посадовцями — майже на 265 млн грн. Не відстають і посадовці Одеської (понад 99 млн грн), Київської (понад 70 млн грн), Дніпропетровської (понад 63 млн грн) та Закарпатської (понад 57 млн грн) областей.
Квадратні метри за кордоном
Аналіз декларацій за 2025 рік показав, що декларанти та члени їхніх сімей задекларували за межами України нa праві власності 3 904 об'єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,1 млрд грн.
ТОП-5 країн за кількістю об’єктів задекларованої нерухомості:
- Німеччина — 757;
- Польша — 503;
- Іспанія — 282;
- Болгарія — 251;
- Велика Британія — 161.
Понад три чверті всіх задекларованих об'єктів становлять квартири —
3 064. На другому місці — житлові будинки - 362.
Більше об’єктів оформлено на членів сімей декларантів. Так, члени сімей декларантів є власниками 2 033 об'єктів закордонної нерухомості на 2,2 млрд грн, самі ж декларанти — 1 871 об’єктів на понад 1,9 млрд грн.
Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Дорогоцінні метали на мільярд гривень
Вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та членів їхніх сімей сукупно становить понад 1,2 млрд грн.
Із цієї суми самі декларанти зазначили власні дорогоцінні метали на понад 952,5 млн грн, а члени їхніх сімей - на понад 247,9 млн грн.
Найбільшу вартість серед задекларованих дорогоцінних активів має золото у злитках або пластинах - на понад 1,05 млрд грн. Це основний актив у цій категорії як у самих декларантів, так і в членів їхніх сімей.
Далі йдуть:
- монети - 139,7 млн грн;
- срібло у злитках або пластинах - понад 4,6 млн грн;
- золото в порошку - понад 1,6 млн грн;
- платина у злитках або пластинах - понад 746 тис. грн;
- паладій у злитках або пластинах - понад 286 тис. грн.
Наведені дані відображають загальні тенденції декларування активів публічними службовцями та не свідчать про наявність порушень. Водночас результати логічного та арифметичного контролю є одним із ключових інструментів ризик-орієнтованого підходу для проведення повних перевірок декларації, що дозволяє НАЗК зосереджувати увагу на деклараціях із найвищою ймовірністю порушень.
