1 вересня 2026 року виповнюється рік від початку дії положень Закону України «Про лобіювання» (Закон) та роботи Реєстру прозорості. За цей час в Україні сформувалася перша практика взаємодії суб’єктів лобіювання з публічними службовцями, проведено дві кампанії звітування лобістів.
Результати першого року роботи нового інституту, практику застосування законодавства та подальші напрями розвитку обговорили під час заходу «Лобіювання в Україні: перші підсумки та перспективи», організованого Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з Радою Європи.
«Цей рік показав головне: прозоре лобіювання в Україні можливе, і воно вже стало робочою практикою, а не теорією. Водночас ми чітко розуміємо, що перебуваємо лише на початку шляху. Інститут лобіювання має зростати, а разом із ним має зростати й обізнаність усіх, кого він стосується», – зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Від нового закону – до практики
«Протягом першого року НАЗК зосередилося на тому, щоб нові правила були не лише запроваджені, а й зрозумілі учасникам процесу та могли застосовуватися на практиці. Агентство, зокрема, затвердило Роз’яснення щодо застосування законодавства з питань лобіювання, які охоплюють практичні питання – від набуття статусу суб’єкта лобіювання до застосування методів лобіювання та особливостей звітування. Також НАЗК проводило інформаційно-просвітницькі заходи, вебінари та консультації для суб’єктів лобіювання, бізнес-асоціацій, об’єктів лобіювання та уповноважених підрозділів з питань запобігання корупції», – зазначила керівниця профільного підрозділу НАЗК Анастасія Єзерська.
Варто зауважити, що з 1 вересня 2025 року, інформація про лобістську діяльність стала публічно доступною у відкритому форматі в Реєстрі прозорості. У ньому можна побачити, хто здійснює лобіювання, чиї інтереси представляє, щодо якого питання або нормативно-правового акта здійснюється вплив та з ким із представників влади відбувається взаємодія.
Станом на 31 серпня 2026 року в Реєстрі зареєстровано 205 суб’єктів лобіювання, з яких 167 мають діючий статус, внесено інформацію щодо понад 900 нормативно-правових актів, стосовно яких здійснювався вплив, зафіксовано понад 1500 взаємодій між суб’єктами лобіювання та публічними службовцями.
Також за цей час відбулися дві кампанії звітування про лобістську діяльність відповідно до визначених Законом строків. Результати кампаній свідчать про те, що учасники поступово адаптуються до нових правил. Зокрема, за підсумками другої кампанії порівняно з першою більш ніж удвічі зросла кількість предметів лобіювання, а кількість клієнтів та бенефіціарів – більш ніж утричі.
Міжнародний досвід – орієнтир для розвитку
Україна формувала систему регулювання лобіювання з урахуванням міжнародних стандартів і досвіду країн, де прозорі взаємодії вже є сталою практикою. Тому учасники заходу приділили окрему увагу підходам та рекомендаціям, що застосовуються в європейських країнах.
Експертка Ради Європи Віта Хаб’ян Барборич представила європейські підходи до регулювання взаємодії груп інтересів із публічною владою, механізми запобігання неправомірному впливу та роль реєстрів прозорості у забезпеченні підзвітності правотворчого процесу.
Представниці Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Елена Концевічуте та Полін Бертран розповіли про рекомендації Організації щодо прозорості та доброчесності лобіювання. Йшлося, зокрема, про повноту та якість інформації, яка оприлюднюється, ефективні механізми контролю і відповідальності, а також формування культури доброчесності серед усіх учасників процесу. Експертки ОЕСР підкреслили, що дієвість регулювання залежить не лише від наявності відповідних правил, а й від того, наскільки послідовно держава їх роз’яснює, супроводжує учасників та вдосконалює систему з урахуванням правозастосовної практики.
Міжнародні стандарти й рекомендації партнерів є одним з орієнтирів для подальшого вдосконалення української системи, вони прямо кореспондують із пріоритетами НАЗК на наступний період.
Як працюють нові правила
Досвідом роботи за новими правилами поділилися й офіційно зареєстровані лобісти. Під час панельної дискусії лобісти, обговорили окремі питання набуття статусу суб’єкта лобіювання, подання звітів щодо лобіювання, а також положення Закону які потребують удосконалення.
Практичний досвід самих учасників ринку лобіювання є важливим для подальшого вдосконалення системи, адже саме на етапі застосування законодавства стає зрозуміло, наскільки ефективно правила працюють на практиці.
Що далі
Результати першого року діяльності інституту лобіювання свідчать про поступове формування нової практики: бізнес отримав прозорий механізм представлення своїх інтересів під час формування державної політики; громадськість і журналісти – можливість бачити, хто, в чиїх інтересах і щодо яких актів взаємодіє з представниками влади; держава – інструмент відкритого діалогу з приватним сектором і врахування його позиції під час розроблення політик.
Наступний етап – удосконалювати систему на основі її практичного застосування. Серед пріоритетів НАЗК – підготовка змін до законодавства з урахуванням правозастосовної практики та рекомендацій міжнародних партнерів, подальша інформаційно-просвітницька робота із суб’єктами лобіювання та іншими стейкхолдерами, а також розвиток функціоналу Реєстру прозорості.
Довідково. 23 лютого 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX, який визначив правові засади здійснення лобіювання в Україні, правила взаємодії суб’єктів лобіювання із суб’єктами правотворчої діяльності та механізми забезпечення прозорості лобістської діяльності.
Закон набув чинності 14 березня 2024 року, а його положення почали діяти 1 вересня 2025 року.
Того ж дня НАЗК ввело в промислову експлуатацію Реєстр прозорості – інформаційно-комунікаційну систему для збирання, обліку, оброблення та оприлюднення інформації про суб’єктів лобіювання, їхню діяльність та звітність. Власником і адміністратором Реєстру є НАЗК.
