Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з експертами проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України «Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні» провели дослідження корупційних ризиків у сфері правосуддя. Фахівці ідентифікували ключові корупційні фактори, що знижують ефективність судової системи, і сформували рекомендації для підвищення прозорості та неупередженості функціонування всіх судових органів України.
«Антикорупційна політика у сфері правосуддя — це не лише внутрішній запит українського суспільства. Це також частина наших міжнародних зобов’язань і нашого руху до Європейського Союзу. Відповідно до закону НАЗК здійснює аналіз стану запобігання та протидії корупції у судовій владі. Саме в межах цих повноважень ми провели комплексне дослідження, в якому ідентифікували ключові корупційні ризики, проаналізували їхні причини й наслідки та підготували рекомендації для їх мінімізації. Це практичні інструменти, які дозволяють зменшувати ризики до того, як вони перетворюються на корупційні правопорушення. Хочу особливо наголосити, що це дослідження не про пошук винних і не про публічне звинувачення. Ми розглядаємо його як початок діалогу з професійною спільнотою, бо лише у співпраці між судовою владою, антикорупційними інституціями, громадянським суспільством і міжнародними партнерами можливі стійкі зміни», — сказав голова НАЗК Віктор Павлущик під час презентації дослідження.
Визначені корупційні ризики, зокрема, пов’язані з процедурами добору, кваліфікаційного оцінювання й дисциплінарної відповідальності суддів, їх відрядженням та обранням на адміністративні посади, вирішенням питань щодо конфлікту інтересів і відводу.
«Правосуддя є фундаментом верховенства права та довіри громадян до держави. Водночас саме ця сфера залишається однією з найбільш уразливих до корупційних ризиків — як на етапах формування суддівського корпусу, так і в питаннях організації діяльності судів, суддівського самоврядування та фінансового забезпечення. Усвідомлення цих ризиків, їх системна ідентифікація та пошук ефективних механізмів мінімізації є необхідною умовою подальших реформ і сталого розвитку правової системи України», — зазначила старша спеціалістка проєктів Програми підтримки ОБСЄ для України Наталія Романова.
У дослідженні визначили та проаналізували десять найбільш значущих корупційних ризиків у сфері правосуддя:
- Непрозорість окремих етапів добору кандидатів і кваліфікаційного оцінювання суддів, що створює передумови для надання переваг окремим особам, які беруть участь у конкурсі.
- Недосконалість положень законодавства про дисциплінарну відповідальність суддів, що створює корупційні ризики при звільненні суддів у відставку.
- Недосконалість положень законодавства про порядок звільнення суддів у відставку, що дозволяє відставку суддів, які мали пройти кваліфікаційне оцінювання і не пройшли його.
- Недосконалість положень законодавства щодо довгострокового відрядження суддів, відрядження до Національної школи суддів України.
- Недосконалість нормативного регулювання процедури обрання суддів на адміністративні посади.
- Відсутність обмежень щодо можливості повторного переобрання та тривалості перебування одних і тих самих суддів на посадах слідчих суддів.
- Недосконалість правового регулювання процедури відводу та самовідводу суддів.
- Суперечливість правового регулювання процедури вирішення конфлікту інтересів, що не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом, в діяльності суддів.
- Недосконалість правового регулювання підстав та процедури (само)відводу членів органів суддівського (само)врядування.
- Низький рівень фінансового забезпечення судів.
Ефективність реформи судової системи стримується системними проблемами. Ключові виклики — це кадрова криза, неналежне фінансування, окремі проблеми внутрішнього адміністрування у судовій гілці влади, відсутність сталих практик у діяльності органів суддівського (само)врядування. Для досягнення сучасних європейських стандартів правосуддя та забезпечення верховенства права потрібні сталі інституційні зміни, підвищення прозорості та подальше впровадження і удосконалення практик, які себе ефективно зарекомендували.
«Недофінансування судової системи і недозабезпечення її кадрами — суддями і працівниками апаратів — говорить про те, що є проблема не тільки в корупційних ризиках, а також в можливостях нашої держави. Тому ми зараз стоїмо на такому вузькому містку, де нам треба зробити правильні кроки для того, щоб і система судоустрою працювала, і щоб мінімізувати корупційні ризики, і це покращило саму систему», — заявив народний депутат України, заступник голови Комітету з питань правової політики Павло Павліш.
Він також зазначив, що дослідження НАЗК окреслює ключові орієнтири для роботи законотворців.
«Декларування, що з корупцією треба боротися, є малоефективним. Ключовим є глибокий аналіз причин і передумов цього явища, системне дослідження напрямів діяльності державних органів, у яких воно має або потенційно може мати прояв, а також оцінка наслідків, до яких це може призвести. Водночас, з урахуванням міжнародного досвіду та розвитку антикорупційних механізмів в Україні, очевидною є потреба у чітких правилах і дієвих інструментах запобігання корупції, а також у належному функціонуванні відповідних спеціалізованих органів державної влади. Лише за таких умов можна розраховувати на позитивний результат і мінімізувати загрози, які несе корупція», — зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
У межах дослідження НАЗК рекомендує уточнити низку норм у Законах України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», що забезпечить рівні умови та правову визначеність під час призначення та звільнення суддів. Водночас локальні нормативно-правові акти Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Національної школи суддів України також мають бути доповнені чіткими положеннями, що дасть змогу підвищити ефективність кадрових процедур у судовій системі.
Процесуальне законодавство має бути уніфікованим у частині відводів та самовідводів суддів, що підвищить об’єктивність, прозорість та ефективність судочинства, сприятиме зростанню довіри громадян до судової гілки влади. Також мають бути чітко розмежовані повноваження Ради суддів України та НАЗК для забезпечення сталого та єдиного підходу врегулювання конфлікту інтересів суддів.
Як повідомила керівниця Управління реалізації антикорупційної політики у сферах економіки та правопорядку НАЗК Інна Запоровська, дослідження направлять усім ключовим інституціям для врахування.
Нагадаємо, що раніше НАЗК провело аналіз корупційних ризиків під час здійснення закупівель БпЛА та засобів РЕБ, централізованих тилових закупівель для ЗСУ, при відбудові житла і соціальної інфраструктури і підготувало відповідні дослідження. Усі стратегічні аналізи корупційних ризиків зібрані тут.
