Представники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) взяли участь в Національному семінарі “Індикатори публічної доброчесності Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для України”, присвяченому результатам оцінювання механізмів забезпечення доброчесності у сфері судової влади, органах прокуратури та системі дисциплінарної відповідальності для державних службовців.
Індикатори публічної доброчесності України від ОЕСР - це система показників, яка дає змогу оцінити спроможність державних інституцій запобігати корупції, неефективному управлінню та нераціональному використанню публічних коштів, а також виявляти й реагувати на корупційні ризики.
«Доброчесність у сфері судової влади, органах прокуратури та системі дисциплінарної відповідальності для державних службовців - це не лише питання роботи окремих інституцій. Це питання стійкості держави та довіри громадян. Для України, яка захищає як свою територіальну цілісність так і принципи, на яких будується її європейське майбутнє, верховенство права, підзвітність та інституційна доброчесність мають особливе значення», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
На відміну від рейтингів, Індикатори публічної доброчесності не мають на меті ранжувати країни. Їх завдання - надати державам об’єктивні дані про стан ключових елементів системи публічної доброчесності та визначити можливості для її подальшого зміцнення.
Під час семінару ОЕСР представила результати оцінювання України у сфері доброчесності правосуддя та системи дисциплінарної відповідальності державних службовців.
За результатами оцінювання ОЕСР, рівень імплементації стандартів судової доброчесності в Україні становить 92%. Це найвищий показник серед країн-партнерів, включених до відповідного аналізу.
Такий результат відображає прогрес України у зміцненні інституційних гарантій доброчесності у сфері судової влади, зокрема відновленні конкурентних процедур добору суддів, посиленні відповідних запобіжників та залученні міжнародної експертизи до ключових процесів відбору.
Водночас високі показники не означають, що роботу завершено. Наступним завданням є забезпечення сталості цих механізмів та їх ефективної реалізації на практиці, а також захисту інституцій від політичного, економічного та іншого неправомірного впливу.
Окрім забезпечення сталості запроваджених процесів, є ще простір для вдосконалення і всі ці процеси покращення відбуваються наразі під час виконання зобов’язань України, передбачених переговорною рамкою ЄС, схваленою рішенням Ради ЄС від 21.06.2024, за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”, зокрема положень Дорожньої карти з питань верховенства права та Дорожньої карти з питань реформи державного управління
Представники українських інституцій також обговорили доброчесність у системі дисциплінарної відповідальності для державних службовців, зокрема наявні механізми та практику їх застосування. До дискусії долучилися представники ОЕСР, Вищої ради правосуддя, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національного агентства України з питань державної служби та інших українських інституцій.
«Для НАЗК важливо, що оцінювання ОЕСР дозволяє подивитися не лише на те, які правила закріплені в законодавстві, а й на те, як вони працюють на практиці. Саме перехід від формального дотримання вимог до їх ефективного застосування є одним із ключових завдань для України», — наголосив Віктор Павлущик.
За його словами, доброчесність має розглядатися як цілісна система, у якій кожна інституція виконує свою роль. Для НАЗК як превентивного органу це означає, зокрема, забезпечення ефективних механізмів декларування, запобігання конфлікту інтересів, захисту викривачів та дотримання стандартів доброчесності.
Індикатори публічної доброчесності є практичним інструментом для визначення пріоритетів подальших реформ. Для України особливо важливим є подолання розриву між наявністю належних правил та їх ефективною реалізацією.
Захід організовано НАЗК спільно з ОЕСР.
Довідково. Огляд антикорупції та доброчесності ОЕСР 2026 охоплює 37 країн-членів та 25 країн-партнерів, зокрема Україну. Документ базується на Індикаторах публічної доброчесності та оцінює як якість нормативного регулювання, так і практичне впровадження стандартів доброчесності. За результатами оцінювання Україна продемонструвала показники, які майже за всіма напрямами перевищують середні значення країн-членів ОЕСР.
Стратегічна основа: Україна виконує 73% критеріїв щодо регулювання та 80% критеріїв щодо впровадження, середні показники в ОЕСР - 38% та 32% відповідно
Лобіювання: Україна - один з лідерів поряд з Канадою, Францією та Естонією. Регулювання - 80%, практика - 89%
Конфлікт інтересів: 100% критеріїв щодо нормативної бази та 67% на практиці (ОЕСР - 80% та 45%)
Політичні фінанси: повна відповідність критеріям регулювання (100%) і 71% критеріїв щодо реалізації (ОЕСР - 76% і 58%)
Доброчесність судової влади: 97% стандартів щодо нормативно-правової бази та 92% щодо практики (ОЕСР - 66% і 45%)
Доброчесність в органах прокуратури: 69% відповідності у сфері регулювання та 79% щодо імплементації (ОЕСР - 66% і 52%)
Система дисциплінарної відповідальності для державних службовців: Україна відповідає 92 % критеріїв щодо нормативно-правової бази й 33 % щодо практики (ОЕСР - 66% і 22%).
Україна стала однією з перших держав, що не є членом ОЕСР, але долучилася до ініціативи «Індикатори публічної доброчесності». У березні 2026 року Кабінет Міністрів України також офіційно звернувся до ОЕСР із запитом щодо приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР з питань публічної доброчесності, ініціатором чого виступило НАЗК.
Результати оцінювання України та детальна інформація про показники доступні на порталі OECD Public Integrity Indicators, а також у Country Factsheet щодо України.
Нагадаємо, що ОЕСР в червні 2026 року презентувала результати оцінювання України в Огляді антикорупції та доброчесності за 2026 рік (OECD Anti-Corruption and Integrity Outlook 2026) для представників міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, органів державної влади, громадянського суспільства, експертного середовища та медіа.
