Національне агентство з питань запобігання корупції під час повної перевірки декларацій виявило ознаки умисного декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів двома посадовцями. Про виявлені ознаки кримінальних правопорушень Національне агентство повідомило Національну поліцію.
Не дотримались вимог закону депутат Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кулагін Олексій Володимирович, депутат Ужгородської міської ради Закарпатської області Волошин Іван Іванович та голова Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Гінак Алла Федорівна.
Так, за результатами перевірки декларацій Олексія Кулагіна за 2016 та 2017 роки було встановлено, що депутат не задекларував отримані ним страхові виплати, дивіденди, не вказав свій дохід, а також дохід дружини у вигляді повернення фінансової допомоги, недостовірно вказав суму доходу дружини від відчуження нерухомого майна та свій і дружини дохід від зайняття підприємницькою діяльністю.
Загальна сума встановлених недостовірних відомостей за результатами перевірки декларації посадовця за 2016 рік становить понад 20 млн грн, а за 2017 рік – понад 2,9 млн.
Іван Волошин не вказав у декларації за 2016 рік вартість придбаного ним у звітному році автомобіля, а також отриманий ним дохід від надання майна в оренду. Також не вказав дохід члена сім’ї як самозайнятої особи та страхові виплати.
Загалом встановлена сума недостовірних відомостей на понад 1,48 млн грн.
Алла Гінак, подаючи декларацію за 2017 рік, не вказала вартість на дату набуття земельної ділянки, а також дохід, який отримала від продажу земельної ділянки.
Сума встановлених недостовірних відомостей становить 811 тис. грн.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 - 1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.
