НАЗК виявило ознаки декларування недостовірних відомостей колишнім начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області та суддею Перемишлянського районного суду.
За результатами повної перевірки декларації колишнього начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитра Головіна за 2017 рік Національне агентство виявило ознаки кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією – декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Так, встановлено, що посадовець не задекларував автомобіль, власну квартиру та квартиру дружини, що належать їм на праві власності, а також зазначив недостовірні відомості про свій дохід та дохід дружини. Загалом відомості, вказані посадовцем у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 819 тис. грн.
Обґрунтований висновок щодо ознак кримінального правопорушення направлено до Національного антикорупційного бюро.
За декларування недостовірних відомостей на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб Національне агентство направило до суду протокол стосовно судді Перемишлянського районного суду Львівської області Романа Борняка.
За результатами перевірки декларації за 2017 рік встановлено, що суддя не зазначив відомості про свій дохід, дохід дружини від продажу нерухомого майна та страхових виплат. Загалом встановлено декларування недостовірних відомостей на суму 237,6 тис. грн.
Нагадаємо, відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, передбачена частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – статтею 366 – 1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції та складення протоколу і направлення його до суду не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування або провадження у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку відповідно.
