Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) надіслало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) матеріали за результатами моніторингу способу життя заступника Голови Державної митної служби України Руслана Черкасського.
Який результат моніторингу?
Під час моніторингу НАЗК встановило необґрунтовані активи на суму 150 тис. дол. (майже 4 млн грн на період отримання подарунка).
Подарунок від батька-пенсіонера
Посадовець 13 червня 2020 року подав до реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, де поінформував, що отримав 11 червня від свого батька подарунок у грошовій формі на суму понад 3 млн 995 грн.
Чиновник пояснив, що дар оформлено нотаріально та надано договір дарування валютних цінностей, згідно з яким він отримав у подарунок 150 тис. доларів США. У декларації за 2020 рік декларант вказав про суттєве збільшення своїх грошових активів на відповідну суму понад 4 млн грн.
Під час моніторингу НАЗК виявило, що, зважаючи на рівень доходів його батька та матері, вони не мали коштів на здійснення подарунка такого розміру. Крім того, батько у 2018 році придбав квартиру у Києві за понад 1,8 млн грн і паркомісце за 100 тис. грн.
НАЗК направило матеріали до САП для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання активу необґрунтованим та його стягнення в дохід держави.
Яка відповідальність передбачена за необґрунтовані активи?
Після того як НАЗК передає матеріали до САП, прокурори можуть подати відповідний позов до суду. Після ухвалення судового рішення про визнання необґрунтованими активів, їх мають стягнути в дохід держави (Ст. 290 Цивільно процесуального кодексу України).
Нагадаємо, НАЗК здійснює моніторинг способу життя для встановлення відповідності між рівнем життя посадовця та членів його сім’ї, майно й отриманими ним доходами.