Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) закликає громадськість, активістів та міжнародних партнерів стежити за перебігом розгляду у Конституційному Суді України (КСУ) скарги Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон) та не допустити повторення конституційної кризи 2020 року.
14 лютого 2024 року КСУ розпочав розгляд конституційної скарги Оксани Бухтоярової, члена Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – КДКА). Адвокатка має сумніви щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону, якими визначено поняття терміну «суб’єкти декларування», перелік таких суб'єктів, обов’язок подачі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також види фінансового контролю.
Під час засідання постійний представник Верховної Ради України в КСУ заявив відвід в.о. Голови КСУ Сергію Головатому через сумніви щодо його неупередженості та об’єктивності. Нагадаємо, у жовтні 2023 року НАЗК внесло припис в.о. Голови КСУ за ненадання інформації. В листопаді Національне агентство склало протокол за невиконання припису, за результатами розгляду якого суд визнав С.Головатого винним. В січні 2024 року НАЗК склало ще один протокол стосовно судді вже за порушення вимог Закону щодо конфлікту інтересів.
НАЗК не бачить підстав задовольняти конституційну скаргу адвоката, зокрема, з наступних причин:
- представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже є суб’єктами декларування;
- КДКА як орган адвокатського самоврядування здійснює публічні функції, які фактично делеговані державою, зокрема щодо набуття статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
- використання засобів фінансового контролю щодо відповідної категорії суб’єктів зумовлене існуючими корупційними ризиками, пов’язаними з діяльністю КДКА;
- декларування як інструмент фінансового контролю жодним чином не зачіпає незалежності ні адвокатури в цілому, ані окремих адвокатів зокрема, адже взагалі не стосується питань функціонування адвокатури чи безпосередньої діяльності адвокатів – здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Зауважимо, що НАЗК готове до розгляду скарги в КСУ і буде послідовно захищати наявні інструменти фінансового контролю та обов’язок подавати декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Декларування як інструмент фінансового контролю, запроваджений в Україні, є дієвим антикорупційним механізмом, який дозволяє громадськості контролювати статки як осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, так і прирівняних до них осіб. Крім того, декларування дозволяє виявляти ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, конфлікту інтересів у відповідних осіб.
Чинна система декларування активів цілком відповідає міжнародним стандартам у сфері запобігання корупції та позитивно оцінюється міжнародними партнерами, зокрема Організацією економічного співробітництва та розвитку та Європейським Союзом.
Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року КСУ ухвалив рішення, яке спричинило конституційну кризу, що ледь не знищила антикорупційну реформу та заблокувала роботу НАЗК.
