Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду адмінпротоколи стосовно 6 суб’єктів декларування, які не повідомили або несвоєчасно повідомили про суттєві зміни у майновому стані, що виникли у зв’язку з отриманням доходів та придбанням майна.
Національне агентство встановило, що депутат Полтавської обласної ради Віктор Скочко після виходу з ТОВ «Агрофірма «Ім. Довженка» і отримання своєї частки від вартості майна та прибутку в сумі 22,4 млн гривень не подав до Єдиного державного реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Депутат Маріупольської міської ради Михайло Орліченко несвоєчасно подав відповідні повідомлення, отримавши дохід в розмірі 368 тис. грн від продажу автомобіля Mitsubishi Outlander, а також придбавши автомобіль Toyota Highlander вартістю 496 тис. гривень.
Порушив термін подання повідомлень і завідувач сектору управління ресурсами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Юрій Шульженко після придбанням автомобіля Toyota Camry вартістю 149,3 тис. грн та після отримання доходу від відчуження рухомого майна на суму 149 тис. гривень.
Головний спеціаліст сектору закупівлі матеріально-технічних ресурсів та майна Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Олег Босий, придбавши автомобіль Volkswagen Golf вартістю 215 тис. грн, такожподав відповідне повідомлення з порушенням 10-денного терміну, встановленого законодавством.
Крім того, двоє посадовців не повідомили про суттєві зміни у майновому стані шляхом внесення інформації до Реєстру декларацій після отримання доходу у вигляді банківського кредиту, а саме директор державної організації «Комбінат «Рекорд» Михайло Роман після отримання кредиту на суму 351,5 тис. грн та Дмитро Зайцев, який отримав у кредит 139,9 тис. грн під час перебування на посаді начальника Головного управління ДФС у Рівненській області.
Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП.
Зазначаємо, що складення протоколу і направлення його до суду не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку.
