За результатами оцінки Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій Україна за напрямом «Незалежність прокуратури» отримала 58,1 балів зі 100, що вважається високим показником досягнення відповідності стандартам ОЕСР.
Моніторингова команда встановила відповідність більшості критеріїв, що стосуються притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, законодавство чітко визначає підстави для дисциплінарної відповідальності, звільнення прокурорів та основні етапи дисциплінарного провадження. Підстави для відповідальності є здебільшого чіткими та об’єктивними, охоплюючи такі випадки, як, наприклад, розголошення таємниці, що стала відомою прокуророві під час виконання повноважень. Водночас серед викликів залишається потреба у вдосконаленні деяких підстав, які надають широкі дискреційні повноваження при розгляді скарг, зокрема, йдеться про «неналежне виконання службових обов’язків» або «вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури».
ОЕСР позитивно відзначила, що перевірка фактів дисциплінарної скарги на прокурора в Україні проводиться членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), призначеним автоматизованою системою розподілу. Остаточне рішення про наявність або відсутність правопорушення, а також про дисциплінарне стягнення ухвалюється КДКП колегіально. При цьому, член КДКП, який проводив первинну перевірку та підготував висновок про ознаки проступку, не бере участі в остаточному обговоренні та голосуванні у справі.
Також у Звіті констатовано відповідність критеріям, які передбачають ефективне функціонування органів, що гарантують незалежність прокуратури: всеукраїнської конференції прокурорів, Ради прокурорів України та КДКП. Їхні статус, повноваження, склад та порядок формування чітко визначені на законодавчому рівні.
Так, КДКП має кілька основних функцій, серед яких здійснення добору кандидатів на посади прокурорів окружної прокуратури. Процедура призначення констатована такою, що відповідає критеріям обрання на основі конкурсних засад та відповідно до вимог прозорості: всі вакансії оголошуються онлайн, будь-який кандидат, що відповідає вимогам, може подати заявку, а відбір здійснюється відповідно до чітко визначених критеріїв досвіду, навичок та доброчесності. Процес здійснюється у два етапи: спочатку відбираються кандидати до резерву, а потім проводиться конкурс на фактичні вакансії.
Прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію прокурорів та Раду прокурорів України. На всеукраїнську конференцію прокурорів покладено такі функції, як затвердження положень про Раду прокурорів та КДКП, а також Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів Вона призначає членів Ради прокурорів та КДКП.
Рада прокурорів України, серед іншого, вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом України «Про прокуратуру», організовує впровадження заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів тощо.
У Звіті окреслено також основні напрямки для подальшого розвитку. Серед них - деталізація підстав для притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, вдосконалення оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік, розширення конкурсних засад призначення прокурорів на посади, продовжити посилення незалежності Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Нагадаємо, що предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».
Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу. Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків.
Про прогрес України у сфері антикорупційної політики, сфері конфлікту інтересів та декларування активів, у сфері захисту викривачів, у сфері доброчесності бізнесу , у сфері прозорості публічних закупівель, а також у сфері незалежності судової влади - на сайті НАЗК.
Повний текст звіту за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції доступний за посиланням.
Довідково. АКМ ОЕСР — регіональна програма роботи в рамках Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва, заснована в 1998 році. Її місія полягає в підтримці країн-членів у запобіганні та боротьбі з корупцією через аналізи країн, мережі практиків, а також індивідуальну технічну допомогу.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції – це регіональна програма експертної оцінки, започаткована в 2003 році в рамках АКМ ОЕСР, яка підтримує реформи шляхом проведення аналізу та моніторингу впровадження рекомендацій, які просувають найкращі міжнародні стандарти.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції передбачає проведення оглядів десяти країн Антикорупційної мережі ОЕСР: України, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Таджикистану, Азербайджану та Узбекистану. Україна приєдналася до Програми у 2003 році і пройшла п'ять раундів моніторингу. Усі попередні звіти доступні на сайті АКМ.
У березні 2024 року ОЕСР опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції (протягом 2023 року Україна пройшла скорочений огляд за 5 сферами з 9: «Антикорупційна політика», «Декларування активів», «Незалежність судової влади», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення». Звіт засвідчив, що Україна продемонструвала суттєвий прогрес у різних сферах боротьби з корупцією та розбудови доброчесності.
