Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик взяв участь у засіданні Наглядової Ради Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI). Йшлося про проміжні підсумки роботи проєкту, основною задачею якого є підтримка антикорупційної інфраструктури України, співпрацю з антикорупційними органами та подальші плани.
Віктор Павлущик поділився ключовими досягненнями Національного агентства, серед яких відновлення обов’язкового е-декларування та звітування політичних партій, прогрес у виконанні Державної антикорупційної програми до 2025 року, запуск Єдиного порталу повідомлень викривачів, до якого станом на квітень 2024 підключено 294 організації, серед яких НАБУ, Офіс Генпрокурора, Національна поліція, ДБР.
Також Голова НАЗК відзначив позитивні зміни в антикорупційній інфраструктурі зокрема прийняття Парламентом закону щодо незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Крім того, Віктор Павлущик окреслив основні виклики, які постали перед Національним агентством, зокрема перевірка поданих за три звітні періоди декларацій, а це близько 2 млн декларацій, та звітів партій за чотири роки. “Уже розпочато повні перевірки декларацій. Наразі Національне агентство виявило недостовірних відомостей на понад 56 млн грн та необґрунтованих активів майже на 1,3 млн грн. НАЗК застосовує новий ризик-орієнтований підхід до перевірок, відповідно до якого перевірка здійснюється не за посадою, а за найвищим показником рейтингу ризику декларації”, – зазначив очільник НАЗК.
Окрім того, команда НАЗК вже отримала майже 19 тис. звітів від партій та їхніх регіональних осередків для здійснення перевірки протягом 90 днів з дня надходження. Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку подання політичними партіями звітів НАЗК оприлюднить перелік партій, які не подали свої звіти у визначений строк, а також забезпечить притягнення винних осіб до відповідальності.
Віктор Павлущик також звернув увагу на відновлення спецперевірок, які відіграють вирішальне значення під час призначення кандидатів на публічну службу. На даний момент НАЗК опрацьовує понад 14 тис. пакетів документів - це велике навантаження, але Агентство впорається з ним.
Після ухвалення в березні Закону “Про лобіювання” Національне агентство почало працювати над створенням Реєстру прозорості, який має бути запущено до 1 січня 2025 року. Наступним кроком буде розробка Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання із залученням широкого кола громадськості та потенційних лобістів до їх напрацювання.
Серед викликів для всієї антикорупційної інфраструктури Віктор Павлущик зазначив необхідність збільшення штатної чисельності та створення експертної установи НАБУ для посилення інституційної спроможності органу, розроблення і затвердження ВРП Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики суддів, а також наголосив на необхідності прийняття Парламентом низки законів з метою врегулювання зокрема таких питань:
- віднесення до підсудності ВАКС розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, стосовно топпосадовців;
- про неприпустимість зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження;
- вдосконалення інституту угод про визнання винуватості у кримінальному провадженні;
- запровадження одноособового судового розгляду кримінальних проваджень у ВАКС як суді першої інстанції.
Керівник Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) Аллан Паг Крістенсен розповів, що серед ключових напрямів розвитку програми було виконання рекомендацій Європейського Союзу, таких як відновлення електронного декларування, врегулювання сфери лобізму на законодавчому рівні, а також посилення інституційної спроможності антикорупційних органів.
“Незважаючи на складність завдань, ми змогли досягти бажаного результату за всіма напрямами. Варто зазначити, що обрання нового Голови НАЗК відбулося за прозорою та відкритою процедурою, а набір персоналу до антикорорганів вже розпочато. У найближчому майбутньому EUACI зосередиться на трьох напрямах. Перший — євроінтеграція у контексті підтримки підготовки України у сфері боротьби з корупцією. Другий аспект — це відбудова, де ми працюємо над створенням юридичних рамок для процесу відбудови, що базуються на прозорості, доброчесності та підзвітності. І третій напрям — це те, що ми можемо назвати стійкістю антикорупційної інфраструктури. Для нас важливо переконатися, що антикорупційні органи можуть продовжувати свою роботу, навіть у цих складних обставинах, та стати стійкішими в майбутньому”, – зазначив Аллан Паг Крістенсен.
Голова НАЗК зазначив, що лише спільна робота антикорупційних органів та виконання всіма державними інституціями Державної антикорупційної програми приведе Україну до майбутнього в ЄС. Він також подякував керівництву EUACI, Представництву ЄС в Україні та Посольству Данії в Україні за підтримку антикорупційних заходів.
Довідково: Засідання Наглядової Ради Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) проводиться двічі на рік. Наглядова рада Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні — це механізм для спільного прийняття рішень щодо впровадження Програми. Наглядова рада складається з представників Посольства Данії в Україні та Представництва Європейського Союзу в Україні; голів основних інституцій-бенефіціарів Програми: Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМ), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА); мерів міст-партнерів Програми, а також представників Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП).
