НАЗК повідомить НАБУ про недостовірні відомості в деклараціях народних депутатів на суму майже 90 млн гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повних перевірок декларацій виявило ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів. Обґрунтовані висновки про виявлені ознаки кримінальних правопорушень будуть направлені до Національного антикорупційного бюро України.

Недостовірну інформацію у деклараціях подали народні депутати України Руслан Демчак, Станіслав Березкін, Аркадій Корнацький та Вадим Кривохатько.

За результатами перевірки декларації Руслана Демчака за 2016 рік встановлено, що народний депутат зазначив недостовірні відомості про кошти, розміщені ним на банківських рахунках та номінальну вартість цінних паперів, які йому належать. Загалом виявлено порушень на суму понад  71,7 млн гривень.

Станіслав Березкін, подаючи декларацію за 2015 рік (виправлену), зазначив недостовірні відомості про квартиру та 2 машиномісця, які належать члену сім’ї (дружині) на праві власності. Сума недостовірних відомостей у декларації за 2015 рік (виправленій) становить понад 14,3 млн гривень.

Аркадій Корнацький у декларації за 2016 рік не задекларував свої корпоративні права та низку земельних ділянок, які належать йому на праві власності та оренди. Крім того, не відобразив інформацію про право користування житловим будинком, який є його зареєстрованим місцем проживання, та не зазначив відомості про видатки, на підставі яких він набув право власності на земельні ділянки. Так, загальна сума недостовірних відомостей у декларації за 2016 рік становить понад 3,2 млн гривень.

Вадим Кривохатько , подаючи декларацію за 2017 рік, зазначив недостовірні відомості про вартість на дату набуття ним у власність автомобіля на загальну суму понад 471 тис. гривень.

Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею  366 – 1 Кримінального кодексу України.

Також зазначаємо, що затвердження  обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.