НАЗК розробило шлях подолання понад 30 корупційних схем у земельній сфері

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило найбільш розповсюджені корупційні схеми у земельній сфері. Досліджували механізми та законодавчі прогалини, через які наразі реалізовують  корупційні схеми задля особистого незаконного збагачення. 

Також у дослідженні НАЗК запропонувало заходи, які мінімізують або повністю припинять поширення таких корупційних практик. 

Згідно аналізу НАЗК, лише одне положення Земельного кодексу про безоплатну приватизацію земель державної та комунальної власності дає можливість реалізувати з десяток корупційних схем.  

За попередніми результатами аудиту Держгеокадастру, через механізм безоплатної приватизації, з 2013-го до 2020 року з державної у приватну власність вивели понад 700 тис. га землі. 

Наразі на балансі держави відсутні понад 5 млн га земельного банку, а власники земельних ділянок стануть відомі лише після оцифрування паперових даних.

Найбільш розповсюджені джерела корупційних ризиків:

• Недосконалість нормативного регулювання
• Відсутність ефективних механізмів реагування
• Дискреційні повноваження органів влади
• Суперечність законодавчих норм
• Відсутність належного обліку земель

Найважливіші заходи для зменшення корупції у земельній сфері:

• трансформувати процедуру безоплатної приватизації в інші форми державної підтримки незахищенних верств населення;
• передати контрольні функції у сфері землеустрою від Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування;
• перевести проведення земельних торгів у електронну торгову систему, яка виключить контакти між учасниками та організаторами під час аукціону, та замінить суб’єктивні рішення людини на автоматичні дії електронного майданчика;
• запровадити електронну процедуру реєстрації земельних ділянок;
• створити єдиний відкритий реєстр орендованого комунального майна, у якому буде вся інформація у відкритому доступі про умови та терміни оренди земельних ділянок державної та комунальної власності;
• встановити ставки орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на базі їх ринкової вартості, припинивши практику «індивідуального» визначення  для кожного окремого землекористувача
• запровадити економічну процедуру зміни цільового призначення із встановленням обов’язкової компенсації до бюджету різниці вартості, яку має сплатити власник або користувач земельної ділянки під час зміни цільового призначення
• конкретизувати підстави для позбавлення інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката
• впровадити обов’язкове страхування відповідальності розробників документації із землеустрою
• заборонити укладати договори про сумісну діяльність на землях державних та комунальних закладів і підприємств, яким надали землі за правом постійного користування
• повноцінно запустити інтернет-ресурс для моніторингу обігу земель, на якому підлягатимуть відкритому оприлюдненню всі геопросторові дані, що є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування.

Ознайомитися з дослідженням можна тут: