Без прозорості, контролю та гарантій доброчесності у сфері відбудови Україна ризикує втратити не лише кошти, а й шанс на якісну трансформацію країни. Про це йшлося на публічній дискусії «Будувати без корупції: як електронні сервіси змінюють правила гри в будівельній сфері».
Заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк підкреслив, що Агентство має значний інструментарій для запобігання корупції у відновленні. Зокрема, проводить стратегічний аналіз в цій сфері і вже ідентифікувало 8 найпоширеніших корупційних ризиків під час відбудови та топ-10 ризиків у експериментальному проєкті з відновлення постраждалих від війни населених пунктів.
«Серед викликів — відсутність єдиної методології відбору населених пунктів, проєктів і підрядників, непрозорі критерії вартості, недостатня публічність витрат та необхідність чіткого унормування термінів «відновлення» та «відбудова», — пояснив він.
Для мінімізації цих ризиків НАЗК сформувало комплексні рекомендації для органів влади, імплементація яких має посилити прозорість і забезпечити превентивні антикорупційні заходи. Водночас Агентство закликає до ухвалення комплексного закону про відновлення, який уніфікує процедури, зробить внесення даних до цифрових систем обов’язковим і усуне правові прогалини, що відкривають шлях до зловживань.
Особливу увагу Сергій Гупяк звернув на важливість інтегрованих цифрових рішень. На його думку, необхідно запровадити інтерактивну онлайн-платформу у форматі відкритих даних, яка дозволить у реальному часі відстежувати рух коштів на відбудову, контролювати всі процеси та залучати громадськість. Платформа DREAM, яка поки працює в тестовому режимі і частково забезпечує такі потреби, на цей час не є загальнообов'язковою.
«Більше 1000 громад вже активно використовують DREAM, проте проблемою залишається несвоєчасне внесення даних. Водночас тільки завдяки оперативному внесенню інформації щодо всіх процесів за конкретним об’єктом громадськість і правоохоронці можуть оперативно реагувати на певні порушення», - акцентував Сергій Гупяк, підкресливши, що будь-які ефективні цифрові рішення у сфері вимагають підкріплення чіткими законодавчими нормами.
Про позитивний економічний ефект від вже запроваджених і регламентованих законом цифрових сервісів заявила заступниця директора директорату розвитку електронних послуг Мінцифри Валерія Коваль. Вона навела приклад програми «єВідновлення», економічний ефект якої з моменту запуску сягнув 641 млн грн і потенційно може скласти 2,1% ВВП до 2035 року. За її словами, через сервіс подано 849 тис. повідомлень про пошкоджене майно, виплачено 9 млрд грн на ремонт, видано 18,6 тис. сертифікатів на нове житло на загальну суму 27,7 млрд грн, а також подано 933 заяви на будівництво на понад 2,3 млрд грн.
«Надання послуг онлайн дозволяє економити 10,6 тис. грн на кожній послузі — це 93% її вартості», — зазначила Валерія Коваль.
Учасники обговорення також звернули увагу на позитивний досвід громад, які вже впроваджують антикорупційні рішення на практиці. Як приклад - Макарівська громада з Київщини, де створено геопортал із відкритими даними про проєкти, а також розроблено програму комплексного відновлення, інтегровану з платформою DREAM. Як розповів заступник селищного голови Анатолій Карбовський, такий підхід дозволяє ефективно управляти ресурсами, планувати відбудову й забезпечувати прозорість на кожному етапі — від проєктної документації до фінального виконання робіт.
Нагадаємо, у заході взяли участь представники НАЗК, уряду, місцевої влади, громадськість та медіа. Під час дискусії йшлося про антикорупційну роль та економічний ефект електронних сервісів, необхідність системного законодавчого підходу та можливості для реального громадського контролю у будівництві.
