Постановою Шевченківського районного суду міста Києва, з якою погодився Київський апеляційний суд, екс-заступник Міністра інфраструктури притягнутий до адміністративної відповідальності за недостовірне декларування та має сплатити штраф у розмірі 17 тис. грн. Таке рішення суд ухвалив, зокрема, через відсутність інформації про публічну адресу - ідентифікатор гаманця з криптовалютою, що свідчить про відсутність належних доказів щодо факту набуття у власність біткоїнів (Bitcoin) на певну дату. Така інформація не була надана суб’єктом декларування Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК), під час повної перевірки декларації.
У чому суть справи?
У декларації екс-заступника Міністра інфраструктури було зазначено про наявність у нього Bitcoin загальною вартістю на дату придбання (2015 рік) у 600 тис.грн. Кількість Bitcoin він не вказав.
Екс-чиновник під час повної перевірки його декларації після звільнення за 2020 рік, не надав НАЗК, в підтвердження достовірності задекларованих відомостей, інформацію про публічний ключ - ідентифікатор гаманця з криптовалютою.
Коли НАЗК звернулося до декларанта по докази, він сказав, що загубив ідентифікатор гаманця. При цьому, Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності надано висновок, яким підтверджено, що для реального власника криптовалюти втрата публічного ключа не є перешкодою для його відновлення.
Важливо: ідентифікатор не є доступом до збережень посадовця, а лише показує кількість криптовалюти на публічному ресурсі. В такий спосіб НАЗК без жодного ризику для власника криптовалюти перевіряє достовірність зазначеної інформації про неї у декларації публічного службовця.
З урахуванням відсутності інформації про публічну адресу криптовалюти, у результатах перевірки НАЗК зазначило, що задекларовані відомості про криптовалюту є недостовірними, склало протокол про адміністративне правопорушення та передало його на розгляд суду.
За рішенням Шевченківського районного суду міста Києва екс-чиновника було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за недостовірне декларування, у тому числі щодо відомостей про криптовалюту, та накладено штраф у розмірі 17 тис. грн. Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги екс-заступника Міністра та підтвердив законність рішення Шевченківського районного суду міста Києва.
Подібне рішення було прийняте і Печерським районним судом міста Києва щодо народної депутатки Анни Скороход. Суд встановив, що депутатка навіть за умови втрати нею усіх правовстановлюючих документів та приватного ключа доступу до електронного гаманця, мала можливість надати інформацію про публічну адресу задекларованої нею криптовалюти на підтвердження права власності.
Суд вважав наявним в діях депутатки складу адміністративного правопорушення. Проте через закінчення строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження було закрите.
Тобто судова практика свідчить про те, що ненадання, під час перевірки декларації, інформації про ідентифікатор гаманця криптовалюти, в якості підтвердження факту її набуття у власність, розцінюється як зазначення недостовірних відомостей у декларації.
Рішення суду остаточне і оскарженню не підлягає.
Цей кейс є яскравим прикладом того, що вказувати неправдиві відомості про активи в криптовалюті не варто.
Чому на цей кейс варто звернути увагу всім власникам криптовалюти?
Так, обов’язкове декларування досі не відновлено, але ви можете безперешкодно подавати декларації до Реєстру декларацій.
Пам’ятайте, коли Верховна Рада відновить повні перевірки декларацій, НАЗК може звернутися до вас по уточнюючу інформацію щодо реальності збережень в криптовалюті. Наразі надання документів, що підтверджують достовірність відомостей, зазначених у декларації, є не правом, а обов’язком декларанта у процедурі повної перевірки декларації.
