Забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації: Верховна Рада виключила норму, що створювала корупційні схеми, на які НАЗК раніше вказало в дослідженні

Верховна Рада проголосувала за законопроект 4542, який вносить зміни до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», якою позбавила Міністерство соціальної політики права перевіряти виробників технічних засобів реабілітації на відповідність кваліфікаційним вимогам.

У своєму дослідженні, проведеному спільно з Інститутом законодавчих ідей, «Топ-10 корупційних схем: забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації»

НАЗК вказало, що ця норма створювала передумови одразу для кількох корупційних схем.

Що це змінює?

Прибравши відповідну норму законотворці створили передумови для зміни системи на краще. Адже завдяки цьому будуть усунуті дві проблеми, які НАЗК визначило у своєму дослідженні:

• Подвійне регулювання ринку виробників/постачальників ТЗР.

Фактично існує два документи, які впливають на ринок виробників. Це кваліфікаційні вимоги до підприємств, за які відповідає Міністерство соціальної політики України, та Технічний регламент, що визначає, чи відповідає продукція підприємства всім вимогам. Його розробляє та затверджує Кабінет Міністрів України. Хоча забезпечення ТЗР завжди належало до компетенції Мінсоцполітики, зараз його повноваження майже повністю дублює Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), яка здійснює функції технічного регулювання, у тому числі щодо ТЗР відповідно до Технічного регламенту. Отже, на ринку з’явилося одночасно кілька регуляторів.

Це призвело до утворення двох списків підприємств: «переліку Мінсоцполітики» (підприємств, які відповідають кваліфікаційним вимогам Мінсоцполітики) та «реєстру Держлікслужби» (підприємств, які підтвердили відповідність вимогам Технічного регламенту). Паралельне регулювання сфери зробило доступ підприємств до ринку ТЗР ще складнішим та створило умови для корупційних схем.

• Надмірний рівень дискреції в діяльності Мінсоцполітики.

Навіть якщо підприємству погоджують кваліфікаційні вимоги та вносять його до відповідного переліку, це все одно не дає йому можливості розпочати свою діяльність на ринку. Адже найменування продукції підприємства потрібно внести ще й до відповідного наказу Мінсоцполітики, яким визначаються граничні ціни на ТЗР.

Натомість робоча група, яка встановлює граничні ціни, не має затвердженої кількості засідань. Фактично за більше ніж за два роки існування цієї групи було проведено лише 13 засідань, а внесення змін до наказу про граничні ціни відбувалося ще рідше. Через це термін визначення граничної ціни на продукцію підприємства міг сягати від декількох місяців до більше року, що призводило до зловживанням владою серед посадовців та хабарництва.

Після того, як цей закон стане чинним, буде скасовано порядок, затверджений Урядом, та згадані акти Мінсоцполітики. Це стане першим кроком до створення нового підходу до роботи системи реабілітації.

Попри це сфера забезпечення людей з інвалідністю ТЗР досі потребує кардинальних змін. Про ці та інші корупційні ризики, які існують у системі, докладніше можна прочитати в дослідженні НАЗК та Інституту законодавчих ідей за посиланням.

Нагадуємо, що НАЗК також провело презентацію «1,5 мільярди і протези: корупційні схеми на забезпеченні людей з інвалідністю засобами реабілітації», де обговорили основні проблеми цієї сфери та запропонувати можливі шляхи вирішення.