В українському інфопросторі стали більше висвітлювати роль громадських організацій та активістів у викритті й подоланні корупції. Частка таких повідомлень у медіа та соцмережах у третьому кварталі 2025 року зросла з 13% до 19% порівняно з попереднім кварталом. Про це свідчать результати медіамоніторингу за третій квартал 2025 року, проведеного Центром контент-аналізу на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).
У досліджуваному періоді однією з провідних тем щодо корупції була ситуація з позбавленням і відновленням незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Онлайн-медіа і соцмережі активно повідомляли про протестні акції. Також у медіа і соцмережах поширювали матеріали розслідувань журналістів і громадських діячів з викриттями корупційних кейсів.
За даними дослідження, у третьому кварталі в українському медіапросторі помітно поменшало безпредметних міркувань про корупцію. Зросла частка повідомлень про притягнення до відповідальності (затримання, оголошення підозр, судові розгляди тощо). Водночас про заходи із запобігання корупції інформували мало — таких повідомлень усього 2% від усіх матеріалів на тему корупції та протидії їй. Крім цього, все рідше у медіа та соцмережах розповідають про вплив діджиталізації та електронних послуг на зменшення корупції. Рік тому цій темі приділяли більше уваги.
Дописи про безкарність корупції та погані прогнози для України поширювали переважно проросійські блогери. Вони активно просували й наратив щодо зростання корупції — як у загальних міркуваннях, так і в контексті поточних інфоприводів, фреймуючи ним мало не кожну новину, яка стосувалась корупції. Показово, що майже половину повідомлень у соцмережах про зростання корупції згенерували саме проросійські канали. Також ворожі ІПСО традиційно поширювали меседжі про розкрадання західної військової допомоги та її скорочення через тотальну корупцію.
Наратив щодо зростання корупції в українських медіа та соцмережах супроводжував намагання джерел з сумнівною репутацією дискредитувати антикорупційні органи, а криза довкола законопроєкту №12414 спричинила різкий сплеск песимізму. Втім, після повернення незалежності НАБУ та САП у кінці липня хвиля публікацій з просуванням тез про безкарність корупції згасла.
Низка гучних інфоприводів у третьому кварталі утримували на високому рівні увагу до топ-корупції, тоді як згадки побутової корупції були сфокусовані на схемах ухилення від мобілізації.
В іноземних медіа порівняно з попереднім кварталом обсяг повідомлень про корупцію і боротьбу з нею в Україні зріс подекуди вшестеро. Це було пов'язано з підвищеним інтересом до ситуації довкола НАБУ і САП.
Довідково. Дослідження охоплює період з 1 липня до 30 вересня 2025 року. Воно проводилося на матеріалах вибірки Топ-100 медіа, куди входять інформаційні сайти, преса і випуски новин семи телевізійних каналів (Телемарафон «Єдині новини», Прямий, 5 канал, Еспресо, 24 канал, ТК Київ, Суспільне Київ). У цій вибірці за досліджуваний період було виявлено 126 872 повідомлень зі згадуваннями слів «корупція», «хабарництво» та інших, а також назв антикорупційних органів.
У соцмережах проаналізовано 800 найпопулярніших постів у Facebook, Telegram та Youtube, які набули найбільшого поширення й мали найбільшу кількість контактів з аудиторією. Враховувалися як питомо українські акаунти, так і проросійські, але розраховані на українську аудиторію.
Здійснення щоквартального та щорічного моніторингу медіа на тему корупції та боротьби з нею передбачено Стратегією комунікацій у сфері протидії та запобігання корупції на період до 2025 року та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.
