Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вперше долучилося до всеукраїнського заходу «МОЛОДВІЖ 2026», що відбувся у Львові. Питання ролі молоді у запобіганні корупції та громадському контролі обговорили під час панелі «Слон у кімнаті: непублічний вимір держави та баланс між безпекою і правдою» та сайд-івенту «Молодь як рушій антикорупційних змін: від громадського контролю до протидії маніпуляціям».
Непублічний вимір держави та баланс між безпекою і правдою
Про роботу антикорупційної системи в умовах війни, баланс між безпекою і правдою говорили Голова НАЗК Віктор Павлущик, перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Денис Гюльмагомедов, народний депутат України Ярослав Железняк і модераторка, керівниця редакції нових форматів «Української правди» Анастасія Зазуляк. Зокрема, порушили питання походження та перевірки коштів для внесення застав, захисту прав викривачів, вилучення декларацій з публічного доступу через безпекові питання, вироків топпосадовцям, висвітлення теми корупції в телеграм-каналах тощо.
Захист викривачів
Голова НАЗК Віктор Павлущик зазначив, що цього року до НАЗК за захистом звернулося 86 осіб, із них лише десять отримали статус викривачів. За його словами, це пов’язано з різницею між визначенням терміну «викривач» у кримінальному процесі та в Законі України «Про запобігання корупції». Відповідно не кожна людина, яка подала заяву, отримує цей статус. Це питання потребує додаткового законодавчого врегулювання, як і проблема виплати винагороди викривачам. Адже саме виплати є одним з найбільш ефективних засобів стимулювання викривачів.
«НАЗК забезпечує юридичний, передусім трудовий захист викривачів. Зокрема, це можливість участі в судах, подача позовів на стороні викривача. НАЗК вносить керівникам державних органів обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень прав викривачів. Натомість фізичний захист викривачів здійснюють безпосередньо правоохоронні органи, які організовують розслідування в межах кримінальних проваджень», – зазначив Віктор Павлущик.
Про вилучення декларацій з публічного доступу
Ще одне питання дискусії стосувалося вилучення декларацій з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідальність за подання про вилучення декларації з публічного доступу лежить на керівникові органу, який надсилає його до НАЗК.
«НАЗК не може фізично перевірити підстави подання на вилучення декларацій і не має такого обов'язку. Важливо, що серед передбачених Законом підстав – не лише служба у Збройних Силах України, а й перебування на окупованих територіях або наявність родичів там. Доступ до інформації з електронних декларацій може стати серйозним важелем для тиску на близьких. НАЗК виконує виключно сервісну функцію з приводу вилучення інформації з публічного доступу. Але важливо, що Агентство може їх перевірити, у тому числі за заявами від юридичних та фізичних осіб, включно з журналістами та активістами, які можуть свідчити про невідповідність способу життя певних посадовців їх офіційним доходам. І так само ця інформація є доступною для інших органів, які мають підстави на її отримання», – зазначив Голова НАЗК.
Молодь як рушій антикорупційних змін: від громадського контролю до протидії маніпуляціям
Практичній ролі молоді в запобіганні корупції був присвячений сайд-івент фестивалю «Молодь як рушій антикорупційних змін: від громадського контролю до протидії маніпуляціям», організований НАЗК спільно з ПРООН в Україні за фінансової підтримки урядів Данії та Японії. Близько 150 учасників з різних регіонів держави долучилися до діалогу на теми протидії корупції та інформаційним маніпуляціям.
Голова НАЗК Віктор Павлущик розповів про власний досвід роботи в антикорупційних органах, можливості для молоді в НАЗК та різницю сприйняття корупції в Україні та ЄС.
Експерти НАЗК Павло Бульдович, Олег Новіков і аналітикиня Центру стратегічних комунікацій Ірина Субота розповіли про те, як молоді долучитися до боротьби з корупцією на практиці; чому корупції насправді менше, ніж ми уявляємо; як тему корупції використовують для інформаційних маніпуляцій та операцій впливу.
Спікери презентували статистичні дані, які свідчать про суттєвий розрив між тим, як українці сприймають рівень корупції, та їхнім реальним досвідом. Так, фактична залученість громадян до корупційних практик майже у п'ять разів менша, ніж показники сприйняття корупції в Україні. За останні 20 років реальний корупційний досвід громадян зменшився майже у чотири рази.
Олег Новіков пояснив цей розрив психологічними чинниками та особливостями функціонування інформаційної сфери. На сприйняття впливає так звана «евристика доступності»: суспільство схильне оцінювати масштаб корупції за гучними затриманнями, які легко пригадати з новин, натомість тисячі щоденних законних процедур без корупції залишаються непомітними.
Павло Бульдович розповів про конкретні цифрові інструменти, за допомогою яких кожна молода людина може знаходити інформацію та долучатися до боротьби з корупцією. Зокрема, може перевіряти статки посадовців через Єдиний державний реєстр декларацій та знаходити інформацію в Реєстрі порушників, про факти порушень можна конфіденційно повідомити через Єдиний портал повідомлень викривачів.
За його словами, для контролю за державними коштами доступні платформи відкритих даних Є-data (контроль за фінансами), електронна система публічних закупівель Prozorro та портал управління інвестиціями DREAM для моніторингу процесів відбудови.
Ірина Субота розповіла про небезпеку використання теми корупції ворогом під час війни. Російська пропаганда активно застосовує «малінформацію» — цілеспрямоване поширення реальної, правдивої інформації (наприклад, реальних фактів розслідувань) з метою нанесення шкоди державі через зміну контексту та істотне перебільшення масштабів і значення кожного факту.
Пропагандисти беруть факти з українських розслідувань, гіперболізують їх та використовують як доказ того, що Україна нібито є «повністю корупційною державою», якій не варто надавати міжнародну допомогу. Насправді ж гучні розслідування також є свідченням про незалежність інституцій та ефективний громадський контроль, доводячи, що в країні немає недоторканних політиків чи посадовців.
Довідково. «МОЛОДВІЖ» — платформа для мережування молоді зі всієї держави. Дев’ятий рік поспіль на заході порушують актуальні теми та питання, які турбують молодь. Цьогоріч захід зібрав 5500 людей та 58 спікерів. Цьогорічна тема фестивалю — «Коріння». Захід організовує Молодіжна організація «ТВОРИ!» Львівської міської ради у співпраці з партнерами.
Фото: Орест Філін / ПРООН в Україні, Молодвіж
