Заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк представив український досвід запобігання корупції під час 43-го Кембриджського міжнародного симпозіуму з питань економічної злочинності (Cambridge International Symposium on Economic Crime).
Під час панельної дискусії Сергій Гупяк наголосив, що в умовах війни особливого значення набуває превентивний підхід до антикорупційної політики. Йдеться передусім про системне виявлення та мінімізацію корупційних ризиків у сферах, де одночасно концентруються значні фінансові ресурси, ухвалюються важливі державні рішення та необхідно діяти максимально швидко.
Заступник Голови НАЗК наголосив, що антикорупційна політика має ґрунтуватися на п’яти взаємопов’язаних складових: освіті та підвищенні обізнаності, якісному законодавстві, цифровізації, фінансовому та іншому контролі й невідворотності відповідальності.
Усі ці елементи інтегровані до Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, яка наразі передана на розгляд Верховної Ради України. Вона містить концептуальний підхід, що поєднує два ключові взаємопов’язані вектори розвитку державної антикорупційної політики: підвищення ефективності всієї антикорупційної системи та мінімізацію корупційних ризиків у найбільш уражених та стратегічно важливих сферах. Стратегія визначає 16 пріоритетних сфер, у яких корупційні ризики мають найбільший вплив на державу та суспільство. До них, зокрема належать: судоустрій і статус суддів; прокуратура, правопорядок і протидія злочинності; адвокатура та правнича допомога; оборона; будівництво; відновлення; енергетика; публічні закупівлі; державне регулювання та контроль у сфері економіки; оподаткування; митна справа; надрокористування; земельна сфера; аграрна сфера; охорона здоров’я; освіта та наука.
Підхід, закладений до Стратегії, відповідає переходу України до превентивної моделі антикорупційної політики — від реагування на вже вчинені порушення до системного управління корупційними ризиками.
Аналіз корупційних ризиків у таких стратегічно важливих для держави сферах є одним із ключових напрямів роботи НАЗК, яке вже провело низку відповідних досліджень та надало рекомендації для усунення потенційних ризиків у них.
Так, у сфері безпеки та оборони, зокрема, проведені дослідження щодо закупівель озброєння, безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби, централізованих тилових закупівель для потреб Збройних Сил України, роботи військово-лікарських комісій та забезпечення житлом військовослужбовців. Вони показали такі системні фактори ризику, як постійні зміни законодавства й відсутність єдиного підходу до закупівель, зокрема, інноваційних технологій, недосконалі механізми ціноутворення, обмежені строки ухвалення рішень, особливості формування потреб і критеріїв відбору об’єктів закупівель.
«Україна вже зробила багато для зниження ризиків у сфері оборони, у тому числі завдяки роботі НАЗК, водночас залишається ще значний обсяг роботи. Наше завдання - знаходити системні причини, які створюють можливості для правопорушень, і змінювати відповідні правила. Для України це питання має не лише антикорупційний, а й безпековий вимір: ефективність використання державних ресурсів безпосередньо впливає на обороноздатність країни», - зазначив Сергій Гупяк.
У сфері публічних закупівель, відповідно до досліджень НАЗК, ризики створюють можливість проведення закупівлі за умови подання лише однієї тендерної пропозиції, подання пропозицій за ціною, вищою за очікувану вартість, без належного обґрунтування ціноутворення, створення штучних бар’єрів для окремих учасників, а також укладення прямих договорів. Частина цих механізмів стала відповіддю на виклики воєнного часу, які потребували оперативних рішень у короткі періоди часу. Водночас, за словами Сергія Гупяка, такі реалії вимагають посилення інших запобіжників ймовірним корупційним зловживанням.
Окрему увагу під час панелі приділили майбутньому відновленню України. Сергій Гупяк наголосив, що прозорість і підзвітність мають бути закладені не після реалізації проєктів, а ще на етапі їх планування.
Серед системних ризиків у сфері відновлення НАЗК визначає відсутність чітких критеріїв відбору та пріоритизації проєктів, прогалини у законодавчому регулюванні процесів відновлення, недостатній контроль за якістю проєктної документації, недосконалість супровідних послуг під час будівництва, проведення закупівель поза електронною системою, укладення прямих договорів, недостатній контроль за істотними умовами будівельних контрактів та відсутність повністю інтегрованого цифрового контролю за платежами й виконанням робіт. Важливу роль у цьому процесі відіграють цифрові інструменти. Зокрема, система DREAM має забезпечувати прозорість та контроль на різних етапах реалізації проєктів відновлення. Водночас цифровізація має супроводжуватися дієвим державним і громадським контролем.
Окремо Сергій Гупяк представив досвід НАЗК у проведенні антикорупційної експертизи.
У 2026 році НАЗК промоніторило 2112 проєктів НПА, провело антикорупційну експертизу 116 із них, виявило 142 корупціогенні фактори та надало 369 рекомендацій. 99% рекомендацій Агентства враховано.
Антикорупційна експертиза, як і стратегічний аналіз, дає змогу виявляти потенційні корупційні ризики ще до того, як відповідні норми набудуть чинності, та усувати їх на етапі формування державної політики.
Кембриджський симпозіум вже понад 40 років є міжнародним майданчиком для обговорення питань запобігання та протидії економічній злочинності, корупції, фінансовим правопорушенням та незаконному обігу активів. Щороку він об’єднує понад 2 тисячі учасників із більш ніж 100 країн — представників органів влади та правосуддя, правоохоронних і регуляторних органів, міжнародних організацій, бізнесу, професійних спільнот та академічного середовища. Цьогорічний захід був присвячений темі повернення активів та верховенства права — «Asset Recovery and the Rule of Law». Українська панель стала вже традиційною частиною симпозіуму. Її мета — представити міжнародній аудиторії український досвід боротьби з корупцією та економічною злочинністю, а також обговорити виклики, які постають перед Україною під час війни та у процесі майбутнього відновлення. Організатор української панелі - програма «Майбутнє України» Центру геополітики Кембриджського університету.
