Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки кримінальних правопорушень – подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів та умисне неподання декларацій. Про це Національне агентство повідомило Національне антикорупційне бюро та органи Національної поліції, направивши обґрунтовані висновки.
Так, за результатами повної перевірки декларації за 2017 рік судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Олександри Літвінової було встановлено, що суддя не зазначила інформацію про дохід, отриманий її чоловіком від продажу корпоративних прав, та про наявність на кінець звітного року фінансових зобов’язань (кредиту). Загалом встановлена сума недостовірних відомостей на понад 6,7 млн гривень.
Голова Франківського районного суду м. Львова Світлана Мартьянова у декларації за 2016 рік не зазначила вартість земельної ділянки, інформацію про наявність у її чоловіка корпоративних прав, а також відомості про отриманий її чоловіком дохід у вигляді поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Сума встановлених недостовірних відомостей становить 483,7 тис. гривень.
Обґрунтовані висновки щодо виявлених ознак кримінального правопорушення – декларування недостовірної інформації, направлено до НАБУ.
Крім того, Національне агентство за результатами контролю своєчасності подання декларацій виявило ознаки їх умисного неподання 5-ма посадовцями.
Так, встановлено, що 2 службовці пожежно-рятувальних частин Управління ДСНС у Тернопільській області не подали щорічні декларації за 2017 рік.
Декларації перед звільненням не подали колишні службовці державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» та пожежно-рятувальної частини м. Харкова ГУ ДСНС України у Харківській області, а декларацію після звільнення – колишній інспектор державної установи «Шосткинська виправна колонія (№66)».
Як передбачено законодавством, обґрунтовані висновки щодо цього Національне агентство направило до територіальних органів Нацполіції для здійснення досудового розслідування.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також за умисне неподання декларації встановлена статтею 366-1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.
НАЗК виявило ознаки кримінальних правопорушень в діях двох суддів та інших посадовців
