У межах міжнародної конференції Львівського медіафоруму 2026 (LMF 2026) відбувся сайд-івент «Цифри не помиляються: як дані допомагають висвітлювати і протидіяти корупції». Експерти, журналісти, представники органів влади, громадських і міжнародних організацій обговорили роль аналітики у формуванні довіри до держави та зміну наративів про «тотальну корупцію» в Україні.
Захід відкрили Віктор Павлущик, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), та Христофорос Політіс, Заступник Постійного представника ПРООН в Україні.
«Для НАЗК дані є базою для формування антикорупційної політики в державі. До прикладу, Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки розроблена на основі низки досліджень, які дали можливість визначити ключові сфери та проблеми для вирішення. Цифри точно не помиляються, але їх потрібно правильно використовувати. Саме цифри та дані дозволяють проаналізувати
виконання антикорупційних заходів у довгостроковій перспективі», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Своєю чергою Христофорос Політіс наголосив, що антикорупційні зусилля безпосередньо пов’язані з довірою до держави:
«Для ПРООН важливо підтримувати такі дискусії, як ця, адже антикорупційні зусилля безпосередньо пов’язані з довірою до держави. Сьогодні 69% українців повідомляють про зниження довіри до центральних інституцій, тоді як лише 9% демонструють високий рівень медіаграмотності. У таких умовах надзвичайно важливо, як саме в суспільстві говорять про корупцію. Як перебільшення, так і замовчування можуть бути однаково шкідливими. Саме тому ПРООН підтримує підхід, за якого дискусії про корупцію ґрунтуються на фактах, даних і достовірному аналізі, що дає змогу краще розуміти ситуацію та ухвалювати більш зважені рішення», — зазначив Христофорос Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні.
Сприйняття корупції та вплив дезінформації на громадян
Під час першої сесії експерти обговорили, як формується сприйняття корупції, які існують дезінформаційні наративи та як їх розвінчувати.
Однією з ключових тем дискусії став розрив між уявленням громадян про рівень корупції та їхнім реальним досвідом.
Про тенденції висвітлення теми корупції в медіа розповів Євген Лузан, старший аналітик Центру контент-аналізу. За його словами, журналісти стабільно приділяють увагу цій темі. Щоквартально з'являється понад 20 тис. повідомлень. Втім, медіа й соцмережі схильні фокусуватися радше на гучних іменах та реакціях на інформаційні приводи (наприклад, обшуки, підозри), а судові засідання відстежуються лише в резонансних випадках — зазвичай спеціалізованими виданнями. Зрештою, на вироки припадає менш ніж 5% повідомлень, а 76% у медіа (й 51% у соцмережах) — на процесуальні дії.
Євген Лузан додав, що поза увагою обговорення залишаються теми цифровізації, зменшення регуляторного навантаження й інші заходи запобігання корупції.
Стійкий наратив про «тотально корумповану державу» активно підживлюється російською дезінформацією. Представник Центру стратегічних комунікацій Микола Балабан зазначив, що росія використовує факти корупції не просто як тему для пропаганди, а як один із центральних інструментів інформаційних атак проти України. Ці наративи поширюються постійно як для українців, так і закордонної аудиторії та міжнародних партнерів.
«Для російських операцій впливу корупція є дуже зручною темою. Вона емоційна, чутлива, пов'язана з довірою до держави, з відчуттям справедливості, з війною, мобілізацією, міжнародною допомогою України, і власне майбутнім України. Саме тому росія намагається перетворити її з реальної суспільної проблеми на інструмент делегітимації української державності», – зазначив Микола Балабан.
У 2023 році експерти проаналізували 130 тис. повідомлень в українському сегменті інтернету і соціальних мережах. І серед них виявлено 86 значущих інформаційних активностей з ознаками інформаційної операції на тему корупції. Тобто фактично нова спроба впливу фіксувалася приблизно кожні два дні. Наразі ця активність залишається на тому ж рівні.
Керівник відділу координації державної інформаційної політики з запобігання корупції НАЗК Павло Бульдович зауважив, що соціологія НАЗК насправді відображає багато цікавих і практичних інсайтів, зокрема рейтинг найкорумпованіших сфер, перелік найбільш поширених корупційних практик у кожній сфері, інформацію про ініціаторів корупційних ситуацій тощо.
«Сприйняття суспільством корупції як значної проблеми поєднується з низькою обізнаністю та практичною залученістю громадян щодо протидії їй. Наприклад, понад 90% населення вважає корупцію серйозною проблемою і водночас від 18% до 70% не можуть чітко ідентифікувати її, відрізнивши від інших порушень. Найпоказовіший розрив фіксується між сприйняттям рівня корупції і реальним корупційним досвідом громадян. За останні 20 років дев'ять з десяти українців стабільно вважають корупцію в своїй країні дуже або дещо поширеною. За цей же час кількість громадян із реальним корупційним досвідом скоротилася у понад 3,5 раза (із майже 70% у 2007 році до 18% торік)», – зазначив Павло Бульдович.
Проєктна менеджерка ПРООН в Україні Анастасія Коробай доповнила, що важливо досліджувати поведінкові патерни корупції на різних рівнях, адже, наприклад, місцевій владі громадяни довіряють більше, проте рівень використання інструментів викривання там залишається низьким. Лише 2% громадян мають досвід повідомлення про корупцію. Але 60% українців знають, як повідомляти, проте не роблять цього через можливі наслідки, до прикладу звільнення, або не бачать кейсів, які б спрацювали.
Як змінити наратив про «тотальну корупцію» в Україні
Відповіді на це питання запропонували Валерій Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол, Посол України в США (2015-2019), Голова правління Українського кризового медіа-центру (УКМЦ) та Олег Білецький, теле- та радіожурналіст, ведучий Radio NV.
За словами Валерія Чалого, зараз, коли в Україні почався активний процес виявлення корупції, показник її сприйняття природно зростає. Але маємо переконати європейських партнерів, що в процесі приєднання України до ЄС вимоги та оцінки мають орієнтуватися не лише на процесові, але й на конкретних результатах антикорупційних заходів. При цьому владі в Україні також треба ставитися більш уважно до порад партнерів у здійсненні важливих для громадян реформ у правоохоронній сфері.
«Показник сприйняття корупції (perception) не корелює напряму з рівнем довіри до влади. В Україні, попри існуючі проблеми, довіра до виконавчої влади обʼєктивно вища, враховуючи те, що всі обʼєднані під час війни. Водночас, ситуацію в країні не можна оцінювати як тотальну корумпованість. Є чітка формула зменшення рівня корупції: уникнення монополії, дискреції (права чиновника приймати рішення на свій власний розсуд) та прозорість. Посадовець також не повинен мати можливості розмивати відповідальність колегіальними рішеннями. Вважаю, що також в реаліях України є великий запит на невідворотність покарання. Нам потрібна системна боротьба з політичною топкорупцією та реальні динамічні рішення, які б повернули довіру громадян і наших міжнародних партнерів», – зазначив Валерій Чалий.
Олег Білецький представив погляд медіаспільноти на те, як журналісту досягти компромісу між професійним обов'язком висвітлювати правду та відповідальністю за те, щоб не підживлювати ворожі дезінформаційні наративи про «тотально корумповану країну».
Журналіст зазначив, що спроби приховати проблеми є неефективними, адже закордонна аудиторія має доступ до інформації, тому миттєво фіксує нещирість. Головним завданням комунікації є спростування міфу про нібито «патологічну інфікованість» України корупцією. Натомість, потрібно комунікувати, що кожне суспільство має корупцію, але головне, що українське суспільство не толерує корупцію, про що свідчать протести в липні минулого року.
Олег Білецький також провів паралелі з Польщею, де антикорупційні органи (зокрема Центральне бюро антикорупційне) та гучні справи проти ексвисокопосадовців (як-от Збігнєва Жьобро) так само часто стають об'єктами політизації та гострих дискусій.
«Світ має бачити, що в Україні є третій актор — громадянське суспільство, яке активно коригує дії держави, не толерує зловживань та є головним рушієм змін», — резюмував журналіст.
Цифрові інструменти запобігання корупції
Завершальна сесія заходу була присвячена практичному використанню відкритих даних.
Юридична радниця Transparency International Ukraine Оксана Копійчук презентувала платформу «ВАКС вирішив» (https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk), яка дозволяє відстежувати рух справ у Вищому антикорупційному суді від підозри до вироку. На сайті зібрано майже 125 тисяч судових документів, понад 550 описаних справ, близько 4 тисяч відеотрансляцій засідань і понад 500 новин, написаних безпосередньо із судових засідань. Шукати справи можна за прізвищем фігуранта, номером провадження, статтею КК або типом рішення. Також на платформі є аналітичні матеріали від юристів TI Ukraine — глибокий розбір окремих гучних справ та антикорупційних процесів загалом, і все це зрозумілою мовою.
Про шість цифрових ресурсів НАЗК розповіла заступниця керівника відділу координації державної інформаційної політики з запобігання корупції НАЗК Альона Садовська. За її словами, публічна частина інформаційної системи моніторингу реалізації державної інформаційної політики (ІСМ ДАП, https://dap.nazk.gov.ua/) дозволяє громадянами відстежувати динаміку та ефективність виконання заходів Державної антикорупційної програми (ДАП). Закрита частина, до якої підключені 109 органів-виконавців програми, призначена для планування та звітування НАЗК про виконання заходів.
За словами керівниці відділу дата-журналістики Texty.org.ua Євгенії Дроздової, антикорупційна інфраструктура даних в Україні є однією з найрозвиненіших: значна частина ключових реєстрів і наборів даних доступна відкрито та через API. Завдяки цьому журналістам значно рідше доводиться звертатися з інформаційними запитами, ніж у випадку з багатьма іншими розпорядниками публічної інформації.
Учасники резюмували, що відкритість даних, їх постійне використання органами влади, системна превенція та професійна комунікація є ефективними інструментами для запобігання корупції та подолання наративів.
Нагадаємо, конференція LMF-2026 відбулася 14-16 травня 2026 року у Львові. Захід відвідало понад 700 учасників з 36 країн. Фокусна тема конференції — «Реальність під ударом: завмерти, тікати чи боротися?». Конференція LMF 2026 традиційно зібрала іноземних та українських медіафахівців, які працюють у міжнародному середовищі, — публічних інтелектуалів, дослідників, політиків, представників громадського сектору та міжнародних організацій.
Захід реалізували НАЗК спільно з ПРООН в Україні за фінансування уряду Японії.
Відеозапис за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=U91j-tJk6VU&t=2123s
Фото: Орест Філін / ПРООН в Україні
