Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за перше півріччя 2026 року завершило 415 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Порушення виявлено у 412 з перевірених декларацій, загальна сума виявлених ознак порушень перевищила 1,9 млрд грн, зокрема:
- у 243 деклараціях встановлено ознаки недостовірних відомостей
(ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 1,836 млрд грн; - у п’яти - ознаки необґрунтованості активів на понад 23 млн грн;
- у семи - ознаки незаконного збагачення на понад 111 млн грн.
Ефективність проведених повних перевірок за шість місяців 2026 року становить 61% від завершених перевірок із затвердженим результатом.
Загалом за перше півріччя 2026 року НАЗК скерувало до компетентних органів 228 обґрунтованих висновків про встановлені ознаки порушень, зокрема:
- 197 - за ознаками ст. 366-2 КК України;
- 6 - ст. 368-5 КК України;
- 83 - ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
За результатами розгляду обґрунтованих висновків органи досудового розслідування розпочали 98 кримінальних проваджень. Матеріали ще 36 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.
Упродовж першого півріччя 2026 року органи досудового розслідування, у тому числі на підставі матеріалів повних перевірок декларацій, скерували до суду 25 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України).
Серед них обвинувальний акт стосовно депутата Ужгородської міської ради Закарпатської області, якому інкримінують подання завідомо недостовірних відомостей у декларації на 13,8 млн грн (ч. 2 ст. 366-2 КК України) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України), а також обвинувальний акт щодо колишньої посадовиці Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, яку обвинувачують у декларуванні недостовірних відомостей на понад 2,5 млн грн.
Лише у червні цього року до суду було скеровано обвинувальні акти щодо депутата Дубівської селищної ради (понад 6 млн грн), депутата Калинівської міської ради (понад 14,1 млн грн) та секретаря судового засідання Уманського міськрайонного суду Черкаської області (понад 5,4 млн грн).
Крім того, у першому півріччі 2026 року про підозру у недостовірному декларуванні повідомлено ще 21 особі та незаконному збагаченні - 1.
Зокрема, начальнику одного з підрозділів ГУ НП у Полтавській області у червні ДБР повідомило про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Під час перевірки встановлено, що у 2024–2025 роках посадовець, оформлюючи активи на матір і вітчима, опосередковано набув майно на понад 20,3 млн грн. Серед таких активів - квартири у Полтаві, Ужгороді, на Закарпатті та у Варшаві, а також автомобілі Volkswagen Touareg, Tesla Model S і Lexus GX 460. Також посадовець не задекларував особу, з якою спільно проживав, та її майно: чотири квартири у Полтаві сукупною вартістю понад 2 млн грн, автомобіль Audi Q7 вартістю 2,5 млн грн, доходи на понад 7,6 млн грн і грошові активи сукупно на понад 23,5 млн грн, а також житловий будинок у Полтаві.
Про підозру у недостовірному декларуванні (ст. 366-2 КК України) у першому півріччі цього року також повідомлено колишній начальниці Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), яка задекларувала недостовірні відомості на понад 19,5 млн грн, колишньому начальнику Управління ДМС України в Хмельницькій області - за недостовірне декларування на понад 30 млн грн, а також колишньому директору комунального підприємства Харківської міської ради - за подання недостовірних відомостей майже на 4,3 млн грн.
Крім того, у червні органи досудового розслідування також повідомили про підозру керівнику Держпродспоживслужби в Житомирській області (5 млн грн), начальнику четвертого відділу Кропивницького РТЦК та СП (понад 3,1 млн грн), колишньому директору КП «Екологія у Святошинському районі міста Києва» (понад 9,6 млн грн), колишньому лісничому Тихововецького лісництва (понад 9,6 млн грн) та ще одному депутату Ужгородської міської ради, який не задекларував активи на понад 78 млн грн.
За шість місяців 2026 року суди постановили 8 обвинувальних вироків у кримінальних провадженнях за ст. 366-2 КК України та 24 постанови у справах про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Наразі на розгляді судів перебуває ще 65 обвинувальних актів за ст. 366-2 КК України та два обвинувальні акти за ст. 368-5 КК України.
Наприклад, набув законної сили обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 366-2 КК України щодо начальниці відділу Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.
Серед притягнутих до адміністративної відповідальності за недостовірне декларування - колишній ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У червні суди притягнули до відповідальності
Голову Первомайської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії в Миколаївській області Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області визнав винним у недостовірному декларуванні на суму 2,7 млн грн (за ст. 366-2 КК України) і призначив покарання у виді штрафу в розмірі 68 тис. грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах охорони здоров`я та експертних командах з оцінювання повсякденного функціонування особи, строком на три роки. Вирок набрав законної сили.
Депутата Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Софіївський районний суд Дніпропетровської області визнав винним у недостовірному декларуванні на суму 8,6 млн грн (за ст. 366-2 КК України) і призначив покарання у виді штрафу в розмірі 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік. Вирок набрав законної сили.
До адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП у червні притягнуто депутата Саксаганської селищної ради, депутата Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, начальника фінансового відділу Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги "ПСИХІАТРИЯ" (постанова не набрала законної сили), працівника ГУ ДСНС України в Одеській області (постанова не набрала законної сили).
Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 15 обвинувальних вироків за ст. 366-2 КК України, які набули законної сили, 95 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності за недостовірне декларування.
У першому півріччі 2026 року НАЗК направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чотири матеріали щодо виявлення ознак необґрунтованих активів. За матеріалами, у тому числі повних перевірок САП подала до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) два позови про визнання активів необґрунтованими на загальну суму 9,8 млн грн, які перебувають на розгляді.
Повні перевірки вкотре показали, що декларанти продовжують приховувати майно, оформлюючи їх на родичів, занижувати вартість активів, декларувати недостовірні відомості про криптовалюту, доходи та готівку.
Приховані апартаменти та інша нерухомість, у тому числі за кордоном
У травні САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо колишнього Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, який не задекларував житловий будинок площею 319 кв.м та земельну ділянку в Київській області загальною вартістю понад 4,5 млн грн, оформлені на батьків дружини. Підставою стали, зокрема, матеріали повної перевірки декларації НАЗК та розслідування НАБУ.
У червні за матеріалами повної перевірки декларації НАЗК та слідства ДБР повідомило про підозру (заочно) колишньому лісничому Тиховецького лісництва у недостовірному декларуванні на понад 9,6 млн грн. Під час перевірки встановлено, що експосадовець не задекларував земельні ділянки, будинок, кафе та житловий будинок на Закарпатті, частина нерухомості оформлена на близьких осіб посадовця. Також у декларації були відсутні відомості про два автомобілі - Toyota Land Cruiser Prado та Toyota Hilux, якими користувалася сім’я.
Також у червні НАЗК завершило повторні повні перевірки декларацій за 2021 та 2022 роки депутата Васильківської міської ради Київської області. Під час перевірок встановлено, що депутат не задекларував апартаменти площею 74,52 кв. м в місті Аліканте (Іспанія), а також машиномісце в житловому комплексі Racó del Mar, розташованому в тому ж місті, нерухомість належить дружині депутата. Загальний розмір недостовірних відомостей, виявлених НАЗК, становить понад 16,2 млн грн. Матеріали перевірки НАЗК приєднано до матеріалів кримінального провадження Національна поліція України (НПУ).
Приховані котеджі на придбаних нібито “вільних від забудов” земельних ділянках
Під час повної перевірки декларації заступниці начальника управління ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік НАЗК у взаємодії з ДБР встановило, що у 2022 році посадовиця придбала земельну ділянку площею 535 кв. м у котеджному містечку на Львівщині, яка за документами була «вільною від забудови». Насправді ж на ній уже знаходився котедж площею 136,1 кв. м орієнтовною вартістю понад 6,7 млн грн. Достатніх доходів для придбання такого майна у посадовиці та її чоловіка не було, а різниця між вартістю активу та підтвердженими доходами перевищила 4,4 млн грн. За матеріалами повної перевірки НАЗК, ДБР та доказами, зібраними САП, до ВАКС у квітні 2026 року подано позов про визнання цих активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Аналогічний випадок НАЗК встановило під час перевірки декларації за 2023 рік колишнього начальника одного з управлінь ГУ ДПС у Львівській області. На земельній ділянці, придбаній нібито «вільною від забудови», фактично вже знаходився недобудований житловий будинок площею 133,5 кв. м вартістю понад 5,4 млн грн. Законних доходів для набуття цього майна посадовець та його дружина не мали. За матеріалами НАЗК прокурор САП також звернувся до ВАКС із позовом про визнання активів необґрунтованими.
Автівки та квадратні метри за заниженою вартістю
Під час перевірки декларацій колишнього керівника одного з державних підприємств за 2024-2025 роки НАЗК виявило порушення на понад 24,3 млн грн. Посадовець серед іншого приховав придбання через батьків автомобілів Lamborghini, Audi та BMW за суттєво заниженою вартістю. НПУ повідомила посадовцю про підозру.
У декларації заступника начальника - начальника СВ Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області за 2024 рік НАЗК виявило ознаки необґрунтованості активів на понад 4,4 млн грн. Йдеться про квартиру та два автомобілі Range Rover, оформлені на дружину за суттєво заниженою вартістю, а також посадовцем не підтверджені джерела коштів на заощадження готівки на понад 3,8 млн грн. За цими фактами ДБР здійснює досудове розслідування. Відповідні матеріали направлено до САП для вирішення питання про пред’явлення за наявності достатніх підстав позову про цивільну конфіскацію необгрунтованого активу.
“Забута” криптовалюта
За матеріалами повної перевірки декларацій за 2023 та 2024 роки НАЗК слідчі Головного слідчого управління НПУ повідомили про підозру депутату Полтавської міської ради у недостовірному декларуванні криптовалюти на загальну суму понад 26 млн грн.
Інколи майно приховують разом із членами сім’ї, на яких воно оформлено
Наприклад, під час повної перевірки декларації за 2024 рік начальниці ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, депутатки Полтавської обласної ради, НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 7,4 млн грн. Посадовиця не задекларувала особу, з якою спільно проживала, а також майно, пов’язане з цією особою: автомобіль Lexus GX 460 вартістю понад 1,6 млн грн та житловий будинок у Полтаві вартістю понад 4,6 млн грн. Крім того, у декларації не були відображені доходи члена сім'ї на понад 500 тис. грн, а також наведені недостовірні відомості про готівкові кошти на суму понад 600 тис. грн. Матеріали перевірки долучено до кримінального провадження ДБР.
Гараж, сейф і мільйони: незвичайні історії походження коштів
Під час повних перевірок декларацій т.в.о. голови Державної екологічної інспекції за 2023 та 2024 роки посадовець не підтвердив законність походження понад 23,9 млн грн та 26 млн грн готівкових коштів. Він пояснив, що значну частину цих коштів - 653 тис. дол. США він нібито знайшов у гаражі після успадкування його від бабусі у 2021 році. Водночас під час повної перевірки такі пояснення не знайшли свого підтвердження. Досудове розслідування у справі здійснює ДБР.
Ще один випадок стосується заступника керівника відділу Бюро економічної безпеки України. Під час перевірки декларації за 2024 рік посадовець не задекларував дохід на понад 1,9 млн грн та не зміг підтвердити наявність і походження понад 19 млн грн готівки. Згідно його пояснень, ці кошти він знайшов у сейфі після смерті батька. Однак такі пояснення також не знайшли свого підтвердження. Досудове розслідування у справі здійснює ДБР.
Подарунки як джерело походження коштів, в які не повірило НАЗК
До прикладу, під час повних перевірок декларацій Голови адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради за 2023 та 2024 роки встановлено, що посадовиця, пояснюючи джерела походження коштів, використаних для придбання нерухомості, повідомила про отримання від близької особи подарунка у розмірі 60 тис. євро та 200 тис. дол. США. Водночас під час перевірки НАЗК встановило, що ані суб'єкт декларування, ані дарувальник не мали підтверджених законних джерел походження цих коштів. Загальний розмір встановлених недостовірних відомостей становить 13,2 млн грн. Досудове розслідування здійснює НАБУ.
Готівка не підтверджена законними джерелами доходів
За матеріалами повної перевірки декларації НАЗК Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру чинному депутату Ужгородської міської ради у недостовірному декларуванні майже 78 млн грн. Попри задекларовані понад 108 млн грн готівкових коштів, депутат не підтвердив законність походження 28,3 млн грн із цієї суми.
Депутат Вигодянської сільської ради Одеської області під час повної перевірки декларації за 2024 рік не зміг підтвердити законність походження понад 117 млн грн готівкових коштів. Досудове розслідування здійснює НПУ.
Колишній заступник командувача Головного управління Національної гвардії України не підтвердив законність походження коштів у розмірі 4,9 млн грн, використаних для придбання нежитлових приміщень в елітному готелі у Східниці та ще понад 16 млн грн задекларованої готівки. За матеріалами НАЗК НАБУ розпочало кримінальне провадження.
Окремі декларанти, пояснюючи походження коштів на придбання майна, подавали до податкової уточнені декларації про доходи і сплачували до бюджету додаткові суми податків і зборів.
Так, під час повної перевірки декларації за 2023 рік депутат селищної ради Полтавської області, пояснюючи походження коштів на придбання родиною нерухомості на понад 7,6 млн грн та автомобіля TOYOTA LAND CRUISER вартістю понад 3,6 млн грн, подав до органів ДПС уточнюючу декларацію про майновий стан та доходи, в якій задекларував 5,3 млн грн від продажу сільськогосподарської продукції, з яких відповідно сплатив до державного бюджету понад 1 млн грн податків і зборів.
Загалом протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальні органи Державної податкової служби України провели перевірки дотримання вимог податкового законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 26,4 млн грн податків та зборів. Самостійно декларанти та члени їх сімей подали податкові декларації, в яких задекларовано 20,1 млн грн, з яких сплачені 3,8 млн грн податків та зборів.
Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено у деклараціях, поданих представниками:
- органів місцевого самоврядування — у 102 деклараціях (з них 80 — подані депутатами місцевих рад, з яких 9 — депутати обласних рад; одним головою міської ради та одним секретарем міської ради, двома сільськими головами, 18 - працівниками апаратів місцевих рад);
- обласних і районних державних адміністрацій - у 9 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
- Державної міграційної служби — в 11;
- митної та податкової служб — у 7 (з них дві подані митниками та п’ять - представниками податкової служби);
- Національної поліції України — у 15;
- регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ - у 5;
- Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 6;
- Національної гвардії України - у 6;
- державних підприємств — у 12, з них сім подані керівниками або виконувачами їх обов’язків, три — заступниками, одним членом комісії з реорганізації;
- комунальних підприємств — у 13, з них десять подані керівниками або виконувачами їх обов’язків та двома — заступниками;
- територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) - у 11;
- судової системи - у 6, з них 2 суддями.
Регіональний зріз
Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:
- у 39 з 47 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (83%);
- у 7 з 9 — Чернівецької області (78%);
- у 14 з 19 — Вінницької області (74%);
- у 8 з 11 — Житомирської області (73%);
- у 13 з 18 — Харківської області (72%);
- у 10 з 14 — Хмельницької області (71%);
- у 9 з 13 — Запорізької області (69%);
- у 20 з 30 — Київської області (67%);
- у 11 з 19 — Закарпатської області (58%);
- у 13 з 24 — Одеської області (54%);
- у 6 з 12 — Черкаської області (50%);
- у 7 з з 14 — Полтавської області (50%);
- у 12 з 28 — Львівської області (43%);
- у 46 зі 114 — м. Києва (40%).
Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення.
Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством.
За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.
