Інновації для медіа: як працювати з відкритими даними НАЗК
Під час Donbas Media Forum (DMF) Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело воркшоп «Лайфхаки роботи з інформаційними ресурсами НАЗК для журналістів-розслідувачів» за підтримки міжнародної організації «Інститут висвітлення війни та миру» (IWPR).
Представники Агентства, журналісти та аналітики поділилися лайфхаками використання відкритих даних, роботи з великими масивами даних для створення якісних розслідувань та аналітики. Крім того, обговорили необхідність посилення технічної експертизи у працівників регіональних редакцій в умовах удосконалення інформаційних систем та розвитку нових аналітичних інструментів.
Анна Ковтуненко, керівниця Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації НАЗК, презентувала екосистему державних реєстрів, які адмініструє НАЗК. Вона детально розповіла про роботу з Реєстром декларацій, Єдиним порталом повідомлень викривачів, Реєстром POLITDATA, Реєстром порушників, Реєстром прозорості (лобістів) та Інформаційної системи моніторингу реалізації Державної антикорупційної політики (ІСМ ДАП).
Найпопулярнішим ІТ-ресурсом НАЗК є Реєстр декларацій, який працює вже десять років. Функціонал реєстру, який містить понад 10 мільйонів документів, дозволяє шукати дані за ключовими словами по всьому вмісту, а також шукати за видом декларації чи місцем роботи.
За її словами, НАЗК відкрите до пропозицій від журналістів і аналітиків щодо вдосконалення функціоналу реєстрів, аби вони були максимально зручними та корисними. Агентство уже реалізувало декілька рекомендацій аналітиків. Зокрема, у Реєстр декларацій додано пошук по Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) і пошук за регіональним принципом. Крім того, Анна Ковтуненко анонсувала зміни інтерфейсу Реєстру декларацій, оновлена версія якого перебуває на етапі тестування.
«Принцип НАЗК – не створювати реєстри без машиночитаних форматів. Тому майже всі реєстри, де це юридично й технічно можливо, мають відкриті API (інтерфейс прикладного програмування). Лише Портал повідомлень викривачів не має АРІ, зважаючи на його специфіку. Відкритий публічний API для журналіста чи дата-аналітика дозволяє здійснювати велику аналітику за певними критеріями, виокремлювати тренди. Наприклад, відстежувати динаміку володіння люксовими авто, елітною нерухомістю, криптовалютами та отриманням подарунків. У декларації є більше ніж дві тисячі полів, і з кожного можна робити аналітику. Також корисним є Реєстр POLITDATA, який наразі не так активно використовується через відсутність виборчих процесів, але там можна знайти багато інформації про фінансування, витрачання парламентськими партіями коштів державного фінансування, висновки НАЗК тощо», – зазначила Анна Ковтуненко.
Анна Ковтуненко закликала журналістів навчатися користуватися Реєстром POLITDATA, оскільки там міститься багато інформації про місцеві осередки політичних партій, бо до прикладу, НАЗК не бачить партійну рекламу чи білборди в регіонах.
Журналіст і співзасновник черкаського медіа «18000» Артур Чемирис поділився практичним редакційним досвідом використання цих інструментів для виявлення можливих порушень з боку місцевих посадовців.
«Регіонального контексту у великих масивах даних не так багато. Але окремі елементи цих даних ми використовуємо для різного формату роботи – новин чи розслідувань. Наше видання не суто розслідувальне медіа, проте Реєстр декларацій є безкінечним джерелом інформації для навіть для традиційної стрічки новин. Для людей, які роблять перші кроки в журналістиці, аналіз декларацій може бути чудовим стартом для розвитку навичок роботи з даними. Крім того, зберігається читацький інтерес до таких новин, бо, відверто, інформація про чужі гроші всіх цікавить чи не найбільше», – зазначив Артур Чемирис.
За його словами, журналісти в регіонах часто бачать майно посадовців у реальності, а не лише в документах, тому варто інформувати відповідні органи про виявлені факти.
Про успішні кейси роботи з даними Реєстру декларацій розповів також консультант з впровадження політики відкритих даних Денис Губашов. Зокрема, це проєкти «Люди держави — хто вони?» (2024), «Корупція в Україні. Який вигляд вона має» (2021) і проєкт для регіональних журналістів, який допоміг закрити прогалини в технічних навичках медіа. Наприклад, навчали використовувати інструмент підписки на повідомлення про зміни майнового стану міського голови чи депутатів міської ради, які приходили на пошту. Водночас за наявної структури декларацій та способу їх наповнення, дуже важко провести повне дослідження про розмір премій та порівняння зарплат на однакових посадах у різних органах.
Він зазначив, що з технічної точки зору НАЗК є одним з лідерів оприлюднення публічної інформації.
Водночас Денис Губашов звернув увагу на актуальні проблеми, що ускладнюють роботу аналітиків: відсутність можливості вивантажити результати пошуку в таблицю Excel, обʼєднання полів (наприклад, посада + підрозділ), відсутність словників під час внесення даних (наприклад, для країн використовується довільний словник, а не ISO 3166), інтероперабельність з іншими системами, зокрема бухгалтерськими. Крім того, експерт відзначив важливість коректного заповнення декларацій посадовцями, зокрема правильність їхніх посад, назв активів тощо, оскільки це є передумовою належної стандартизації інформації та якісної аналітичної роботи з нею.
Куточок безпеки
Під час DMF працював спеціальний «Куточок безпеки», де представники медіа могли отримати консультації від експертів. Керівник Відділу розгляду повідомлень про корупцію НАЗК Денис Бітюков та його заступник Іван Мащенко, представники Управління комунікацій та інформаційної політики провели індивідуальні консультації для понад 20 медійників і представників громадських організацій. Журналістам на реальних прикладах пояснили критерії успішного повідомлення про корупцію, розібрали типові недоліки заяв і пояснили, як якісно підготувати звернення, щоб вони призвели до юридичних наслідків: повних перевірок декларацій, моніторингу способу життя чи моніторингу конфлікту інтересів посадовців.
Виставка про сприйняття корупції в ЄС і антикорупційні інструменти для медіа
Спеціально для DMF команда НАЗК презентувала інтерактивну зону, де кожен відвідувач протестував свої знання щодо особливостей сприйняття корупції в різних країнах Європи, підслідності та повноважень антикорупційних органів, вимог до формування повідомлень про корупцію, а також стосовно конкретної інформації, яка міститься в антикорупційних реєстрах. Зокрема, на адміністративній карті Європи відвідувачі маркували європейські держави, які, на їхню думку, мають високі та низькі показники сприйняття громадянами корупції.
На іншому стенді відвідувачі розподіляли описані на стікерах кейси за підслідністю/повноваженнями антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ, ДБР чи Національної поліції.
Окрема локація стосувалася вимог до повідомлень про корупцію до НАЗК на прикладах змодельованих ситуацій, які відображали найважливіші критерії при формуванні звернень від медіа та громадськості. Ще один інтерактив передбачав можливість співставити певну інформацію, наприклад про обсяги криптовалюти у посадовців чи дані про вироки для корупціонерів, з тими реєстрами НАЗК, в яких можна знайти відповідну інформацію.
За QR-кодами на стендах кожен міг порівняти свій вибір із актуальними соціологічними даними та правильними відповідями.
Довідково. DMF 2026 зібрав понад 1390 учасників з різних куточків України та закордону, а в межах програми Форуму відбулось 82 події — публічні дискусії, воркшопи, презентації досліджень, публічні інтерв’ю та антикорупційні дебати. Крім того, учасники DMF мали можливість переглянути 10 документальних фільмів, ознайомитися з 9 партнерськими виставками, отримати майже 160 індивідуальних експертних консультацій щодо різних тем
Фото Альона Рубель, DMF.
