Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції у діяльності закладів Міністерства освіти і науки України (МОН).
“Основний виклик, який, на думку Агентства, стоїть перед керівництвом МОН - охопити антикорупційною політикою та заходами запобігання корупції не лише діяльність самого міністерства, а й підпорядкованих йому підприємств, установ та організацій, у першу чергу закладів освіти”, - зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Під час перевірки фахівці НАЗК, ідентифікували корупційні ризики, пов’язані, зокрема, зі створенням керівниками вищих навчальних закладів фіктивних підстав для відстрочки від мобілізації.
Так, МОН є розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), до якої вносяться дані про здобувачів освіти, зокрема щодо їх зарахування до закладів освіти. Такі відомості мають бути актуальними, а інформація - вноситись протягом п’яти робочих днів з моменту її отримання.
Перевірка показала, що упродовж лютого – травня 2024 року близько 150 закладів освіти і наукових установ державної та приватної форм власності з порушенням встановленого порядку та без погодження з МОН внесли до ЄДЕБО відомості про понад 5,7 тис. здобувачів третього освітньо–наукового рівня вищої освіти (аспірантура), нібито зарахованих на навчання у період 2021–2023 років.
Така аномальна активність з маніпулюванням ЄДЕБО може пояснюватися тим, що в травні 2024 року Уряд уточнив правила призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період. Постановою КМУ передбачено, що відстрочка від призову надається у разі надання довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Наразі МОН вживає заходів щодо подолання наслідків і запобіганні вирішення проблеми. Проте НАЗК наголошує, що запобігання корупції є дієвішим за усунення її наслідків.
Також серед сфер, у яких традиційно присутні корупційні ризики - управління об’єктами державної власності МОН.
Так, заклади системи освіти для реалізації своїх завдань забезпечуються рухомим та нерухомим майном - будівлями, земельними ділянками, обладнанням, транспортними засобами та службовим житлом тощо.
Для збереження зазначених активів та запобігання службовим зловживанням у ч. 4 ст. 80 Закону України “Про освіту” передбачено обмеження стосовно їх використання та розпорядження.
Втім, внаслідок недостатнього контролю, а також зловживань окремими керівниками закладів, поширеними є випадки його можливого незаконного відчуження та використання не за призначенням.
НАЗК зафіксувало такі основні корупційні практики, пов’язані з управлінням майном закладів освіти:
- можлива незаконна приватизація об’єктів нерухомості закладів освіти;
- передача нерухомого майна в оренду з подальшим їх використанням з метою, не пов’язаною з освітнім процесом;
- передача земельних ділянок закладів освіти в користування суб’єктів господарювання під прикриттям “спільної діяльності”;
- укладення та виконання інвестиційних договорів, на виконання яких здійснюється забудова території навчальних закладів.
Так, за результатами перевірки, НАЗК виявило факт приватизації з порушеннями будівлі у м. Львові, що належала одному з вищих закладів освіти міста, а також систематичного нецільового використання орендарем будівлі одного з вишів м. Києва для організації діяльності нічного клубу. Отримані матеріали скеровані на адресу МОН та Офісу Генерального прокурора для ініціювання визнання укладених договорів недійсними або для їх розірвання.
Під час перевірки НАЗК також ідентифікувало корупційні ризики управлінні об’єктами державної власності.
Так, наприклад, розпорядженням Кабінету міністрів України, Національний авіаційний університет (НАУ) реорганізовано зі створенням на його основі, зокрема, державного некомерційного підприємства “Державний університет “Київський авіаційний інститут”. За такої організаційно-правової форми навчального закладу його майно, що перебуває у Києві та може представляти комерційний інтерес, не захищене від можливості відчуження.
Ці факти створюють корупційний ризик задоволення приватного інтересу керівництва підприємства, посадовців МОН та інших осіб щодо отримання неправомірної вигоди за сприяння у відчуженні належних підприємству об’єктів нерухомості на користь зацікавлених осіб.
Також НАЗК звернуло увагу і на ініціативу МОН щодо припинення дії ч. 4 ст. 80 ЗУ «Про освіту» в частині зняття заборони приватизації державних вишів, та абз. 45, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» в частині зняття заборони приватизації приміщень державних закладів вищої освіти, шляхом внесення відповідних положень до ЗУ “Про державний бюджет України на 2025 рік”. Ухвалення зазначених законодавчих змін призведе до необхідності управління новими корупційними ризиками, що виникатимуть при:
- прийнятті рішення щодо доцільності приватизації того чи іншого об’єкта нерухомості закладу освіти;
- оцінці можливості продовження використання об’єкта нерухомості навчального закладу, що реорганізується, для забезпечення освітнього процесу інших навчальних закладів;
- реалізації процедур приватизації.
Довідково. Закон України «Про запобігання корупції» передбачає функціонування в публічних організаціях певних антикорупційних інституцій, механізмів та інструментів, покликаних запобігати корупції: діяльність уповноваженого підрозділу з питань запобігання корупції, впровадження антикорупційної програми та системи управління корупційними ризиками, інституту викривання тощо.
Належне функціонування цих складових антикорупційної системи та забезпечення їх максимальної ефективності є предметом планових та позапланових перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції, що проводяться НАЗК на підставі п. 5-2 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» та затвердженого наказом НАЗК порядку.
