Україна упродовж останніх п’яти років остаточно завершила перехід від реактивної антикорупційної політики, зосередженої переважно на реагуванні на окремі критичні виклики, до системної, поступальної та проактивної моделі, що базується на даних. Така модель передбачає не лише притягнення винних до відповідальності, а й формування та впровадження механізмів функціонування державної влади, бізнес-процесів, інспекційної діяльності та надання адміністративних послуг, які на системному рівні мінімізують або унеможливлюють корупцію.
Сучасний підхід до формування державної антикорупційної політики в Україні ґрунтується на одночасному русі до досягнення двох ключових цілей. Це забезпечення високої ефективності та постійного розвитку загальної системи запобігання і протидії корупції, а також мінімізація корупції у найбільш уражених і стратегічно важливих для держави сферах шляхом реалізації системних галузевих реформ, що відповідають законодавству Європейського Союзу та впроваджують найкращі світові практики.
«Антикорупційна політика України, як і будь-яка інша державна політика, повинна ґрунтуватися на засадах поступальності, системності, злагодженості, об’єктивності, ефективності та обов’язкового базування на достовірних даних. Формування, координація, моніторинг та оцінка державної антикорупційної політики у 2026 році мають бути підпорядковані вказаним цілям і принципам, що дасть змогу у середньостроковій та довгостроковій перспективі гарантувати її результативність», - зазначив заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Дмитро Калмиков.
У 2025 році НАЗК, забезпечило подальший розвиток антикорупційної політики, що заснована даних. Зокрема, проведено щорічне стандартне опитування щодо корупції в Україні за затвердженою методологією. На початку року презентовано результати дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», а також розпочато дослідження щодо оцінки ситуації з корупцією в Україні у 2025 році за результатами репрезентативних опитувань населення та представників бізнесу. Такі регулярні дослідження дають змогу аналізувати динаміку низки показників сприйняття та реального досвіду корупції, виявити найбільш корумповані сектори публічного управління та найбільш поширені корупційні практики.
Крім того, НАЗК узагальнило та оприлюднило статистичні дані за 2024 рік щодо результатів роботи спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та інших державних органів. Відповідна інформація щороку розміщується в Інформаційній системі моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (ІСМ ДАП) та містить зведені дані й інтерактивні аналітичні матеріали, сформовані на підставі відомостей, які органи влади подають відповідно до законодавства.
У 2025 році також проведено аналітичне дослідження «Індекс корупціогенності сфер суспільного життя – 2025», за результатами якого впроваджено інструмент інтегральної оцінки корупціогенності ключових сфер державної політики та суспільного життя. Результати цього дослідження дають змогу сфокусувати антикорупційну політику держави на розробленні механізмів протидії корупції у пріоритетних сферах, зокрема під час розробки та впровадження важливих загальнодержавних документів (Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми), а також документів щодо протидії корупції у певних сферах державної політики (галузевої антикорупційної політики).
Важливим напрямом діяльності залишалася координація, моніторинг та оцінка реалізації державної антикорупційної політики. За результатами моніторингу виконання заходів Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2023–2025 роки станом на III квартал 2025 року встановлено, що з 657 заходів, виконання яких мало бути завершено до 30 вересня 2025 року, 77,5% виконано повністю або частково. Хід реалізації Програми є публічним та відстежується в ІСМ ДАП. З метою забезпечення безперервності антикорупційної діяльності всіх публічних інституцій наприкінці 2025 року було ініційовано продовження термінів виконання ДАП (постанова Кабінету Міністрів України №1786 «Про продовження строку виконання Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки»).
У 2025 році НАЗК також підготувало та подало Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України Національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики у 2021–2025 роках. Фахівці Агентства взяли участь у роботі Координаційної робочої групи з питань антикорупційної політики, під час якої обговорювалися результати виконання Програми та подальші пріоритети.
Значну увагу було приділено міжнародному виміру формування антикорупційної політики. У межах 5-го раунду моніторингу Стамбульського плану дій ОЕСР Україна пройшла комплексну оцінку за дев’ятьма ключовими сферами антикорупційної політики: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення». За результатами оцінювання Україна досягла найвищих показників у трьох сферах: «Антикорупційна політика»: (оцінка зросла з 53 балів у 2023 році до 91,9 у 2025-му) ; «Захист викривачів» (оцінка 90,2 бала у 2025 році); «Спеціалізовані антикорупційні органи»: (92,7 бала у 2025 році проти 78,6 у 2023). За іншими сферами огляду ОЕСР також високо відзначила прогрес України.
У межах переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу НАЗК забезпечило координацію розробки підрозділу «Боротьба з корупцією» Дорожньої карти з питань верховенства права, який передбачає імплементацію заходів за п’ятьма напрямками: «Антикорупційна політика», «Запобігання корупції», «Притягнення до відповідальності за корупцію», «Аудити діяльності спеціалізованих антикорупційних органів» та «Антикорупційний мейнстрімінг». Основою для формування заходів Дорожньої карти стали результати аналізу відповідності українського законодавства актам Європейського Союзу у сфері боротьби з корупцією; результати скринінгу, проведеного Європейською Комісією, що були викладені у Скринінговому звіті за 2025 рік; рекомендації Європейської Комісії, надані у звітах про прогрес України у межах Пакету розширення; інші міжнародні зобов’язання України; рекомендації, надані у тіньових звітах. НАЗК брало участь у трьох раундах консультацій з представниками Європейської Комісії.
Опублікований Європейською Комісією звіт щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, підтвердив поступ України у сфері боротьби з корупцією та окреслив подальші рекомендації для євроінтеграційного руху, у тому числі за розділом «Верховенство права та основоположні права», до складу якого входить блок «Боротьба з корупцією»
У 2026 році діяльність Національного агентства у сфері формування державної антикорупційної політики буде зосереджена на подальшому розвитку політики, що базується на даних. Зокрема, заплановано проведення двох комплексних досліджень щодо сприйняття та поширення корупції в Україні, результати яких зафіксують оцінку ситуації з корупцією в Україні та ефективності антикорупційної політики в державі станом на кінець 2025 року. Особлива увага приділятиметься координації та звітуванню щодо виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в межах переговорного процесу про вступ України до ЄС. Також агентство забезпечить подальшу інтеграцію міжнародних стандартів через активну взаємодію з Антикорупційною мережею ОЕСР.
Про результати роботи НАЗК у сфері антикорупційної експертизи та стратегічного аналізу корупційних ризиків можна прочитати тут.
