На виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірило стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні "Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності", яке було проведено у 2021 році та актуалізувало дослідження з урахуванням правового режиму воєнного стану.
НАЗК зібрало та проаналізувало інформацію від Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України та громадських організацій «Незалежна антикорупційна комісія», «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня» щодо впровадження попередніх рекомендацій для мінімізації корупційних ризиків у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Результати моніторингу імплементації рекомендацій підтверджують, що більшість заходів, запропонованих НАЗК для органів державної влади у попередньому дослідженні, наразі або у процесі імплементації, або не імплементовані. НАЗК наголошує, що виконання рекомендацій органами державної влади у попередні роки мінімізувало б корупційні ризики та дозволило б запобігти виникненню численних корупційних схем.
Фахівці НАЗК спільно з АЦ “Інститут законодавчих ідей” (ІЗІ) виокремили джерела та ідентифікували десять головних корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності. Це:
- корупційні домовленості на основі особистого контакту заявника із головою чи членом МСЕК;
- посередництво посадової особи державного органу у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
- регіональна співпраця голови та/чи членів різних МСЕК з метою одержання неправомірної вигоди;
- посередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
- пришвидшення підготовки лікарем направлення та необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підробки за умови отримання неправомірної вигоди;
- підготовку лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння у подальшому прийнятті рішення МСЕК;
- “комплексна” корупційна послуга - інвалідність «під ключ»;
- використання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК;
- оформлення МСЕК документів військовозобов’язаним щодо фіктивної інвалідності для сприяння незаконному перетину ними державного кордону;
- змова лікарів МСЕК для вимагання неправомірної вигоди від громадян.
Актуалізоване дослідження сформовано на основі комплексного аналізу. Зокрема, НАЗК проаналізувало чинні нормативно-правові акти та ключові законопроєкти у сфері реформування МСЕК, міжнародний досвід, щоб дослідити найкращі практики організації МСЕК, а також аналіз судових рішень, які ілюструють конкретні випадки вчинення корупційних правопорушень. Завершальним етапом дослідження стало проведення анонімних інтерв’ю з ключовими учасниками процесу — військовими, цивільними пацієнтами та представниками медичних закладів, які надали важливу інформацію для оцінки реального стану справ у системі МСЕК. Стратегічний аналіз корупційних ризиків МСЕК продемонстрував, що чинні процедури є занадто складними, непрозорими та мають багато недоліків, які сприяють корупції.
З урахуванням запропонованих Урядом законодавчих ініціатив, пов’язаних із впровадженням оцінювання повсякденного функціонування особи, Агентство запропонувало визначити чіткий та прозорий механізм проведення такого оцінювання, зокрема:
- граничний строк проведення оцінювання, чіткі критерії визначення етапів проведення оцінки, підстави проведення повторного/позачергового оцінювання;
- чіткі вимоги до формування складу експертних команд (шляхом автоматичного формування команд із запровадженням єдиної автоматизованої системи), визначення їх кількісного та персонального складу, підстав та основних компонентів процедури прийняття ними рішень з оцінювання;
- поширення на членів експертних команд вимог та обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції» з метою запобігання прийняттю ними рішень в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- ключових вимог щодо функціонування інформаційно-комунікаційної системи у сфері охорони здоров’я та порядку доступу до розміщеної в ній інформації;
- вичерпного переліку функцій експертних команд.
“Для виконання наданих НАЗК рекомендацій потрібна активна позиція відповідних органів влади. Тільки тоді буде можливість мінімізувати ідентифіковані корупційні ризики, виконати вимоги з несумісності корупційних практик у процедурах медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності та зменшити навантаження на правоохоронну та судову системи”, - прокоментував оприлюднене дослідження Голова НАЗК Віктор Павлущик.
“Прозорість і справедливість у сфері медико-соціальної експертизи – це не лише питання соціального захисту, а й ключовий елемент зміцнення обороноздатності держави. Рекомендації, що пропонуються, ґрунтуються на всебічному підход. Їхня швидка імплементація стане основою для реформ, які запровадять новий стандарт довіри у суспільстві та підвищать ефективність держави”, - підкреслила Голова ІЗІ Тетяна Хутор.
Детальніше з актуалізованим дослідженням «Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності» з урахуванням правового режиму воєнного стану (станом на листопад 2024 року), можна ознайомитись за посиланням.
НАЗК зробить оцінку виконання наданих рекомендацій в червні 2025 року.
Нагадаємо, Президент України 18 листопада підписав закон про вдосконалення процедур проведення МСЕК.
