Унаслідок конституційної кризи сьогодні однією з головних задач Верховної Ради України залишається відновлення кримінальної відповідальності за неподання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.
Зокрема тривають дискусії щодо того, чи необхідно передбачати ув’язнення особи за брехню в декларації.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наголошує: ефективне запобігання корупції можливе лише за умови, якщо нова стаття Кримінального кодексу передбачатиме можливість позбавлення волі за умисне недостовірне декларування на суму понад 1, 051 млн грн (500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01.01.2020).
«У нашій країні підлітка можуть позбавити волі на декілька років за невелику крадіжку. Однак ув’язнення за брехню в декларації на мільйони гривень деякі вважають занадто суворим покаранням. Така позиція є необґрунтованою як із правової, так і з етичної точки зору, та загалом суперечить елементарній логіці», — зазначає голова НАЗК Олександр Новіков.
До того ж існування покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірні дані в деклараціях — це ефективний інструмент запобігання корупції. Усвідомлюючи можливу відповідальність, посадовці мають конкретну мотивацію для доброчесного заповнення декларації. У той же час, наявність відповідальності лише у вигляді штрафу жодним чином не лякатиме корупціонерів – вони цілком зможуть оплатити його за рахунок коштів, отриманих недоброчесним шляхом.
Таким чином, наявність такого виду покарання забезпечуватиме необхідний превентивний ефект та надаватиме можливість суду призначити достатнє та справедливе покарання кожному винному (з урахуванням скоєного, особи засудженого, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання тощо).
Міжнародна практика
Ув’язнення особи за навмисно вказані недостовірні дані в декларації — типова міжнародна практика. Таке покарання передбачене у багатьох країнах світу, серед яких Чехія, Польща, Литва, Латвія, Болгарія, Молдова та Перу.
Так, у Польщі за неправдиві дані в декларації передбачено позбавлення волі до 5 років (Стаття 14 Закону).
У Литві надання недостовірних даних про доходи, прибуток чи активи карається позбавленням волі на строк до 8 років (Стаття 220 Кримінального кодексу).
У Перу особа, яка подає недостовірну інформацію в деклараціях, карається позбавленням волі на строк не менше чотирьох і не більше восьми років (Стаття 220 Спеціального Закону).
