Сьогодні, 20 жовтня, Конституційний Суд України (КСУ) продовжив розгляд справи, у якій серед іншого пропонується визнати неконституційними відповідальність за незаконне збагачення, цілодобовий доступ до Реєстру декларацій та конфіскацію незаконно набутого майна.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — одне з учасників цієї справи.
Засідання відбулося в письмовій формі: Суд не заслуховував учасників справи, а в закритому режимі читав їхні письмові пояснення.
«Розгляд у закритому режимі є прямим порушенням ст. 147 Конституції України, яка вимагає, щоб діяльність КСУ ґрунтувалася на принципах гласності, верховенства права, а також обґрунтованості ухвалених ним рішень. Ми впевнені, що ця справа має виняткове суспільне значення, а отже, її розгляд у письмовій формі не є припустимим. До того ж, четверо суддів Конституційного Суду, які розглядають цю справу, мають особистий інтерес. Разом ці дві обставини дають привід сумніватися в об’єктивності рішення суддів у цій справі», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.
На противагу діям Суду, НАЗК вважає за необхідне відкрито висловити свою позицію та аргументи на користь конституційності предмету розгляду.
Якою є позиція НАЗК у справі?
Зважаючи на складність справи, позиція НАЗК, надіслана до Суду, — це об’ємний документ на більш ніж 120 сторінках.
Серед основних тез позиції:
1. Запроваджений в Україні інституту фінансового контролю (декларування) ґрунтується передусім на положеннях ст. 8 Конвенції ООН проти корупції, відповідає міжнародним зобов’язанням України, узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини у питаннях декларування публічних службовців та є оптимальним способом реалізації рекомендацій, що надавалися Україні Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Групою держав проти корупції (GRECO).
Саме тому у останньому Звіті ОЕСР, який було оприлюднено у жовтні 2020 року, запроваджений в Україні режим декларування наводиться як приклад високого стандарту та передової для регіону практики.
2. У рамках фінансового контролю (декларування) НАЗК збирає та розпоряджається конфіденційною інформацією посадовців на підставі закону та в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Таке втручання в реалізацію прав, гарантованих ст. 32 Конституції України, є пропорційним, співмірним меті, яка переслідується, не порушує сутнісний зміст права та є мінімально можливим, за якого досягається легітимна мета такого втручання. Реалізація цих заходів не призводить до розголошення лікарської таємниці або іншої інформації про стан здоров’я осіб, про що стверджується в конституційному поданні.
3. Моніторинг способу життя суб’єктів декларування не є слідчим (розшуковим) заходом, не передбачає надмірного втручання в реалізацію права на особисте та сімейне життя. До того ж вибірковість такого моніторингу не створює передумов для дискримінації осіб чи порушення гарантій їхньої рівності осіб.
4. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368–5 ККУ), а також декларування завідомо недостовірної інформації та умисного неподання декларації ст. 366–1) цілком відповідає міжнародним стандартам (в межах ст. 366–1 КК) та є формою реалізації міжнародно-правових зобов’язань України.
5. Запровадження в Україні інституту визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підстави та порядок його застосування, а також передбачені ним правові наслідки не суперечать ст. 41 Конституції України.
Якими будуть наслідки, якщо суд задовольнить подання депутатів?
Серед основних можливих наслідків:
1. Посадовці, які незаконно набули майно, не будуть притягнуті до юридичної відповідальності. Якщо КСУ визнає неконституційним Закон “Про Вищий антикорупційний суд”, то притягнення топ-корупціонерів до кримінальної відповідальності за корупцію взагалі стане неможливим.
2. Незаконно набуте посадовцями майно не повертатиметься до державного бюджету.
3. Громадяни більше не зможуть дізнатися про статки посадовців, оскільки інформація буде вилучена з публічного доступу.
4. НАЗК усе ще зможе перевіряти декларації, але це не матиме жодного сенсу, оскільки найважливішої інформації про активи публічних службовців в деклараціях більше не буде, а НАЗК втратить доступ до більшості реєстрів.
Загалом Україна втратить можливість отримати повністю доброчесну владу.
Отже, незважаючи на всі обставини, сподіваємося на об’єктивне рішення Конституційного Суду у цій справі та у справі щодо конституційності Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”.
