За результатами оцінювання Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій Україна демонструє значний прогрес за напрямом «Спеціалізовані антикорупційні органи», отримавши 92,7 бала зі 100. Це один із найвищих показників серед усіх учасників та помітне зростання порівняно з попереднім результатом (78,6 бала у 2023 році).
Звіт констатує, що в Україні сформовано комплексну антикорупційну структуру для виявлення, розслідування та притягнення до відповідальності за корупцію високого рівня. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) здійснює розслідування корупційних правопорушень високопосадовців, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює процесуальне керівництво і підтримує публічне обвинувачення, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) здійснює правосуддя у відповідних справах.
Моніторингова команда відзначила, що законодавство чітко визначає підслідність НАБУ та забороняє передачу проваджень, підслідних НАБУ, іншим органам. Водночас ОЕСР рекомендує посилити практичне виконання цих норм.
Важливим досягненням звітного періоду стало посилення самостійності САП завдяки її відокремленню як окремої юридичної особи публічного права.
Також констатовано відповідність критеріям добору керівника антикорупційного слідчого органу – НАБУ: законодавство встановлює етапи конкурсу, інформація про них є відкритою, оголошення публікуються онлайн, участь може взяти будь-який кандидат, що відповідає вимогам, а відбір здійснюється на основі професійного досвіду, навичок та доброчесності.
Прогрес відзначено й у досягненні критеріїв, що стосуються функціонування органу, який здійснює функції виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів – АРМА, на яке покладено ці функції, відіграє важливу роль у міжнародному співробітництві, допомагаючи іноземним органам влади у пошуку та поверненні активів.
Україна також відповідає вимогам щодо публікації детальної статистики про роботу антикорупційних органів — від кількості кримінальних проваджень до переданих до суду справ із розбивкою за рівнем та типом посад.
У звіті окреслено напрями, що потребують подальшого посилення. Зокрема, забезпечення доступу НАБУ до своєчасних і неупереджених судових експертиз та інструментів незалежного зняття інформації; удосконалення процедур вирішення спорів про підслідність, а також зміцнення незалежності та прозорості діяльності АРМА.
Єдиною сферою, де Україна наразі демонструє поки невисокі показники, є «Відповідальність за корупційні правопорушення» — 39,1 бала зі 100 (порівняно із 34,2 бала у 2023 році).
Моніторингова команда відзначає сталість практики притягнення до відповідальності за активне (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та пасивне хабарництво (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) в публічному секторі, зловживання впливом, випадки зловживання впливом, незаконного збагачення, а також практики визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Україна збирає та публікує статистичну інформацію щодо притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, зокрема, кількість кримінальних проваджень, кількість справ, переданих до суду, кількість справ, що закінчилися винесенням вироку, види застосованих покарань. Разом із тим ОЕСР рекомендує налагодити повніший облік і публікацію даних щодо застосування заходів конфіскації.
Окремим досягненням звітного періоду є удосконалення механізмів притягнення до відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення. ОЕСР закликає продовжувати роботу в цьому напрямі, а також посилити інструменти конфіскації та забезпечити, щоб строки її застосування не перешкоджали поверненню доходів, одержаних від корупції.
Нагадаємо, що предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».
Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу. Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків.
Про прогрес України у сфері антикорупційної політики, сфері конфлікту інтересів та декларування активів, у сфері захисту викривачів, у сфері доброчесності бізнесу , у сфері прозорості публічних закупівель, у сфері незалежності судової влади , а також у сфері незалежності прокуратури - на сайті НАЗК.
Повний текст звіту за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції доступний за посиланням.
Довідково. АКМ ОЕСР — регіональна програма роботи в рамках Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва, заснована в 1998 році. Її місія полягає в підтримці країн-членів у запобіганні та боротьбі з корупцією через аналізи країн, мережі практиків, а також індивідуальну технічну допомогу.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції – це регіональна програма експертної оцінки, започаткована в 2003 році в рамках АКМ ОЕСР, яка підтримує реформи шляхом проведення аналізу та моніторингу впровадження рекомендацій, які просувають найкращі міжнародні стандарти.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції передбачає проведення оглядів десяти країн Антикорупційної мережі ОЕСР: України, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Таджикистану, Азербайджану та Узбекистану. Україна приєдналася до Програми у 2003 році і пройшла п'ять раундів моніторингу. Усі попередні звіти доступні на сайті АКМ.
У березні 2024 року ОЕСР опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції (протягом 2023 року Україна пройшла скорочений огляд за 5 сферами з 9: «Антикорупційна політика», «Декларування активів», «Незалежність судової влади», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення». Звіт засвідчив, що Україна продемонструвала суттєвий прогрес у різних сферах боротьби з корупцією та розбудови доброчесності.
