Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) презентувала Огляд антикорупції та доброчесності 2026, який охопив дані від 37 країн-членів та 25 країн-партнерів, у тому числі від України. Огляд базується на даних, зібраних у межах Індикаторів публічної доброчесності ОЕСР, та надає аналіз антикорупційних стратегій, інститутів лобіювання, конфлікту інтересів, політичних фінансів та прозорості публічної інформації. В документі також представлено нові оцінки механізмів забезпечення доброчесності у судовій та дисциплінарній системах, підходи до управління корупційними ризиками в публічних закупівлях. Аналіз зосереджений, зокрема, на вимірюванні і порівнянні рівнів нормативного регулювання та практичного впровадження стандартів у кожній сфері.
Майже за всіма напрямами Україна отримала одні з найкращих оцінок, які загалом є вищими, ніж в середньому з-поміж країн-членів ОЕСР. Так, за стандартами щодо стратегічної рамки, Україна виконує 73% критеріїв щодо регулювання та 80% критеріїв щодо впровадження, тоді як країни ОЕСР виконують у середньому 38% критеріїв щодо регулювання та 32% щодо впровадження. Україна також забезпечує високий рівень сталості у втіленні стратегічних антикорупційних документів.
У впровадженні регуляторних (80%) та імплементаційних (89%) критеріїв у сфері лобіювання Україна є одним із лідерів поряд з Канадою, Францією та Естонією. Українське законодавство, на відміну від більшості країн-членів та країн-партнерів ОЕСР, передбачає прозорість інформації про бенефіціарних власників, санкції за порушення правил лобістської діяльності, а Реєстр прозорості містить найповніший набір даних про суб’єктів лобіювання, їх діяльність та витрати (аналогічна ситуація лише в Румунії).
Оцінюючи напрямок конфлікту інтересів, ОЕСР вказує на розвинену систему електронного декларування, яка дозволяє перевіряти статки посадовців за ризик-орієнтованим підходом. В Огляді експерти організації приділили окрему увагу високому рівню подачі декларацій суддівським корпусом. При повній відповідності критеріям нормативного регулювання конфлікту інтересів на практиці індикатори виконуються на дві третини.
Регуляторна рамка контролю за політичними фінансами повністю (на 100%) відповідає вимогам ОЕСР, тоді як імплементація забезпечується на 71%. Україна опинилася серед третини держав, включно з членами й партнерами ОЕСР, де політичні партії зобов’язані дотримуватись вимог прозорості та звітування щодо фінансів.
У частині забезпечення доброчесності представників судової гілки влади Україна виконує 97% критеріїв щодо нормативного регулювання та 92% щодо практичної імплементації. Це один з найкращих показників серед усіх країн, які були об’єктом моніторингу. У сфері доброчесності органів прокуратури ці показники становлять 69% та 79% відповідно (порівняно із середніми значеннями ОЕСР на рівні 66% та 52%). В ОЕСР відзначили, що у цій сфері показники дещо нижчі, але все одно перевищують середні з-поміж країн-членів організації. Водночас експерти звернули увагу, що процедура добору прокурорів є загалом конкурентною та прозорою, однак в частині призначення на керівні посади як суддів, так і прокурорів, вона не є повною мірою меритократичною.
Розвиваючи дисциплінарну систему для державних службовців, Україна виконує 92% критеріїв щодо регулювання та 33% щодо практики (середні показники по ОЕСР - 66% і 22% відповідно). На думку експертів, державі, зокрема, бракує електронної системи управління дисциплінарними справами, яка б забезпечувала легкий пошук та можливість автоматизованого аналізу відповідної інформації.
«Нові оцінки ОЕСР підтверджують високу якість дизайну антикорупційної політики України та належний рівень імплементації стандартів доброчесного врядування розвинутих країн. Водночас з огляду на наявність передової регулятивної бази, нам варто сфокусуватися на операційній складовій, вдосконаленні практичного застосування створених правил і процедур. Це дозволить перетворити кращі стандарти публічного управління у високі стандарти життя громадян. Разом із тим наявні показники є надійною основою для поглиблення інтеграції України до ключових ініціатив ОЕСР та організації загалом», - зазначив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик.
25 березня Кабінет Міністрів України надіслав до ОЕСР офіційний лист про запит стосовно приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР щодо публічної доброчесності, додавши до листа інформацію про українське законодавство, політики та практики, що відповідають положенням зазначеного правового інструмента. Ініціатором процедури приєднання виступило НАЗК, яке відіграло провідну роль в аналізі чинної законодавчої бази.
Рекомендації включають міжнародні стандарти розбудови публічної доброчесності на принципах формування всеосяжної системи забезпечення доброчесності, відповідної культури в публічному секторі та ефективної підзвітності. Одним з ключових інструментів вимірювання реалізації цих принципів є Індикатори публічної доброчесності - ініціатива, що передбачає збір та узагальнення даних, які дозволяють державам порівнювати свої результати із середніми показниками від ОЕСР та іншими країнами.
Нагадаємо, Україна - одна з перших країн, яка не є членом ОЕСР та асоційованою країною, що долучилась до ініціативи «Індикатори публічної доброчесності» та надала дані за чотирма блоками даних (якість стратегічної основи, підзвітність формування державної політики, ефективність внутрішнього контролю та управління ризиками, доброчесність судової та дисциплінарної систем). При цьому наша держава продемонструвала високі показники (вищі за середні в ОЕСР) щодо більшості критеріїв, за якими здійснювався збір даних.
