Національне агентство з питань запобігання корупції під час повної перевірки декларацій генерального директора Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" Павла Рябікіна, судді Миколаївського районного суду Львівської області Юліана Дем’яновського та Голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького виявило ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.
Так, Павло Рябікін, подаючи декларацію за 2016 рік, зазначив недостовірні відомості про водний засіб – стоянкове судно "Рапан", яке належить йому на праві власності, та отриманий ним дохід від надання майна в оренду. Крім того, не задекларував власні корпоративні права та корпоративні права члена сім’ї (доньки), а також не вказав відомості про нежилі приміщення та автомобіль, які належать доньці на праві власності, та отриманий нею дохід від зайняття підприємницькою діяльністю. Так, загальна сума недостовірних відомостей у декларації за 2016 рік становить понад 10,6 млн гривень.
Юліан Дем’яновський у декларації за 2016 рік не зазначив відомості про свої та члена сім'ї (дружини) корпоративні права та недостовірно вказав розмір отриманих ним та дружиною доходів. Крім того, зазначив недостовірні відомості про житловий будинок, який належить на праві власності дружині. Так, загальна сума недостовірних відомостей у декларації за 2016 рік становить понад 4,1 млн гривень.
Олександр Біленький, подаючи декларацію за 2016 рік, зазначив недостовірні відомості про наявність корпоративних прав, які належать йому на праві власності. Крім того, не зазначив відомості про власні кошти, розміщені на банківських рахунках. Сума недостовірних відомостей у декларації за 2016 рік становить понад 750 тис. гривень.
Обґрунтовані висновки щодо ознак кримінального правопорушення буде направлено до Національного антикорупційного бюро.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 - 1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.
