НАЗК виявило ознаки кримінальних правопорушень у деклараціях народного депутата та ще 5 суб’єктів декларування
Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повних перевірок декларацій виявило ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів. Про виявлені ознаки кримінальних правопорушень повідомлено Національне антикорупційне бюро та Національну поліцію.
Встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей у деклараціях народного депутата VIII скликання Ігоря Кононенка, Дніпровського міського голови Бориса Філатова, колишнього заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Діденка, судді Вишгородського районного суду Київської області Людмили Толкачової, першого заступника голови Бориспільської райдержадміністрації Київської області Руслана Садовського та голови Заставнівської районної ради Чернівецької області Сергія Капіцького.
Ігор Кононенко, подаючи декларацію за 2015 рік (виправлену), зазначив недостовірні відомості щодо кількості та номінальної вартості акцій 3 акціонерних товариств, зареєстрованих на території України, та 2 іноземних компаній, які належали йому на праві власності, та не задекларував отриманий дохід члена сім’ї (невістки). Так, загальна сума недостовірних відомостей у декларації народного депутата за 2015 рік становить майже 7,6 млн грн.
За результатами перевірки декларацій Бориса Філатова за 2016 та 2017 роки було встановлено, що Дніпровський міський голова не відобразив інформацію про земельну ділянку, мотоцикл та судно, які належать йому на праві власності та земельну ділянку, яка належить йому на праві оренди, а також будинок, який належить дружині. Крім того зазначив недостовірні відомості про джерело та розмір власного доходу та доходу дружини.
Загальна сума недостовірних відомостей у деклараціях за 2016 та 2017 роки становить понад 485 тис. грн та 519 тис. грн відповідно.
Ігор Діденко, подаючи декларацію за 2015 рік (виправлену), не зазначив відомості про власний дохід у вигляді суми поворотної фінансової допомоги та дивідендів. Так, загальна сума недостовірних відомостей у декларації за 2015 рік становить майже 4 млн грн.
За результатами перевірки декларації Людмили Толкачової за 2017 рік будо встановлено, що суддя не відобразила відомості стосовно наявності житлових будинків, які належать дочці та зятю, а також зазначила недостовірні відомості про розмір отриманих ними доходів та власних фінансових зобов’язань, які виникли внаслідок неповернення коштів, отриманих як позика від третьої особи. Так, загальна сума недостовірних відомостей у декларації судді за 2017 рік становить понад 790 тис. грн.
Про виявлені правопорушення Національне агентство повідомило НАБУ, направивши обґрунтовані висновки.
Національну поліцію було повідомлено про декларування недостовірної інформації Русланом Садовським та Сергієм Капіцьким.
Руслан Садовський у декларації за 2017 рік зазначив недостовірні відомості щодо низки земельних ділянок, які належать дружині та не відобразив відомості про її корпоративні права. Загальна сума недостовірних відомостей у декларації становить понад 1,6 млн грн.
За результатами перевірки декларацій Сергія Капіцького за 2016 та 2017 роки було встановлено, що голова районної ради зазначив недостовірні відомості про вартість майна, яке належить члену сім’ї (дружині) на праві власності, не відобразив відомості стосовно наявності у нього та його дружини низки земельних ділянок, напівпричіп, який перебуває у нього на праві власності, дохід, отриманий дружиною від підприємницької діяльності та дохід у вигляді поворотної фінансової допомоги від низки підприємств, а також корпоративні права дружини.
Загальна сума недостовірних відомостей у деклараціях за 2016 та 2017 роки становить понад 5,9 млн грн та 2,6 млн грн відповідно.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 – 1 Кримінального кодексу України.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.
