2 вересня українські та міжнародні експерти обговорили стан захисту прав викривачів під час другої щорічної конференції «Викривачі корупції в Україні: успіхи та виклики». Зокрема, порушили ключові проблеми захисту прав викривачів, особливо під час війни, розвитку ІТ-рішень для роботи з повідомленнями викривачів, формування культури доброчесності й звички викривати порушення тощо.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков зазначив, що питання виховання культури викривання корупції - важлива частина забезпечення нульової толерантності до корупції у суспільстві загалом.
«Звичка повідомляти про корупцію – це питання формування нової культури у суспільстві, закріплення тих культурних змін, які відбуваються з нами під час війни. Сьогодні українці відстежують російські танки, повідомляють про активи російських олігархів, колаборантів. Усе це забезпечує формування загальної культури доброчесності, яка має стати частиною нашої національної ідентичності після війни», – підкреслив Олександр Новіков.
Керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Сергій Деркач розповів про основні результати роботи Агентства за напрямом.
«Наразі триває розгляд 54 справ, у яких НАЗК залучено третьою особою щодо захисту викривачів. Крім того, у квітні цього року суд за участі НАЗК ухвалив перше рішення про захист трудових прав близької особи викривача корупції, яка отримала догану», – повідомив Сергій Деркач.
Адміністративний директор Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції НаУКМА (ACREC) Андрій Білецький зупинився на питаннях законодавства.
«У розділі про захист викривачів у Антикорупційній стратегії до 2025 року визначено дороговкази й орієнтири на наступні роки, яких ми маємо досягнути у сфері захисту прав викривачів. Зокрема, мова йде про адаптацію українського законодавства до вимог директив Європейського Союзу та міжнародного законодавства», – підкреслив Андрій Білецький.
Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко розповіла про судову практику участі викривачів у кримінальному провадженні. Зокрема, вона звернула увагу на законодавчі прогалини: відмежування викривачів від інших учасників кримінального провадження (заявника, свідка), участь викривача у проведенні слідчих розшукових дій, інформація про стан досудового розслідування, винагорода викривачу та інші.
«На сьогодні є близько 200 вироків, де в судовому рішенні приділяється увага викривачу. Хоча немає жодного вироку, де б визначалася винагорода викривачу», – зазначила Віра Михайленко.
Особливу увагу доповідачі акцентували на необхідності впровадження сучасних ІТ-систем для роботи з повідомленнями викривачів.
«НАЗК як спеціальний орган, який формує та імплементує політику захисту викривачів, зараз працює над створенням електронного інструмента – Порталу повідомлень про корупцію, який буде доступний у кожному державному органі та організації. Він допоможе якісно працювати з повідомленнями викривачів. При створенні Порталу ми велику увагу приділяємо захисту персональних даних, щоб особи, які хочуть повідомити про корупцію, були впевнені у конфіденційності та безпечності цього ІТ-інструмента», – відмітив Керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Сергій Деркач.
Спеціаліст із запобігання злочинності та кримінального правосуддя відділу боротьби з корупцією та економічною злочинністю Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) у Відні Луїза Портас відзначила зростання популярності електронних інструментів для повідомлень про корупцію, в тому числі через пандемію COVID-19. Водночас вона наголосила на критичній важливості захисту персональних даних, якими діляться особи, що викривають корупцію, через ІТ-інструменти.
Координатор Антикорупційної обсерваторії Секретаріату прозорості при Президентові Республіки Колумбія Армандо Наварро розповів про особливості Антикорупційного порталу Колумбії RITA та його функціоналу.
Керівник департаменту розробки законодавства та розвитку політик Проекту USAID «ВзаємоДія» (SACCI) Роберт Сіверс окреслив ризики у діяльності електронних систем, а також необхідність підвищення цифрової грамотності та довіри.
Також під час конференції порушили питання ролі антикорупційних уповноважених, які працюють в усіх органах влади, під час захисту викривачів, формування культури викривання в організації, створення механізмів заохочення повідомлень про корупцію, організації каналів повідомлень про корупцію та роботи з повідомленнями й інформування колективу про права викривачів.
Керівниця відділу професійного розвитку уповноважених підрозділів Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Катерина Дацко зауважила, що одним із пріоритетів Агентства є професійний розвиток уповноважених і підвищення їх ролі в організації. Крім того, вона розповіла про викривання у закладах вищої освіти, яке має свої особливості, у тому числі вони описані у дослідженні «Корупційні ризики у вищій освіті. ТОП 25: Стратегічний аналіз корупційних ризиків».
Президент Європейської організації військових асоціацій і профспілок Еммануель Якоб розповів про канали викривання та схеми викривання відповідно до принципів національної безпеки.
Юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко звернув увагу на необхідність наближення українського законодавства до європейського, зокрема до Директиви ЄС 2019/1937, яка була ухвалена у 2019 році щодо захисту прав викривачів і розширення дефініції викривачів корупції. Станом на зараз її імплементували 10 країн ЄС. Зокрема, документ передбачає, що поняття викривач включає не лише викривання корупції, а передбачає ширший контекст – викривання суспільно необхідної та важливої інформації.
«В українському законодавстві необхідно покращувати питання фізичної безпеки викривачів, варто розповсюдити імунітет захисту не лише на родини, а й осіб які сприяли вчиненню викриття, також має бути передбачена медична й психологічна допомога», – резюмував Олександр Калітенко.
Конференція організована НАЗК та Міждисциплінарним науково-освітнім центром протидії корупції НаУКМА (ACREC) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
