10-річчя НАЗК

Після Революції Гідності Україна почала якісно новий етап зближення з Європейським Союзом. Умовою кожного важливого кроку євроінтеграції щоразу було втілення антикорупційних реформ. 

Десять років тому одна з умов лібералізації візового режиму з ЄС передбачала прийняття закону про фінансування політичних партій в контексті запобігання політичній корупції. При цьому останнім ухваленим законом у “безвізовому” пакеті став саме закон про електронне декларування. 

Повномасштабне російське вторгнення істотно прискорило євроінтеграційні процеси, і вже 23 червня 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до ЄС. 14 грудня 2023 року ухвалено рішення щодо початку переговорів про вступ, а 25 червня 2024 року переговорний процес офіційно стартував. Однак жоден з цих важливих етапів не настав автоматично. Так, аби не втратити статус кандидата, Україна мала виконати низку рекомендацій, зокрема щодо проведення ефективних розслідувань топкорупції. Для затвердження переговорної рамки Європейська комісія рекомендувала, зокрема, усунути обмеження повноважень НАЗК у сфері перевірок декларацій посадовців. Так само однією з вимог для відкриття переговорів про вступ було ухвалення законопроєкту про доброчесний лобізм. 

З початком переговорного процесу, що полягає насамперед в оцінці відповідності законодавства країни-кандидата актам права ЄС, Єврокомісія вдалась до безпрецедентного кроку, включивши антикорупційні реформи до кожного з 36-ти переговорних розділів – від торгівлі й транспорту до науки й медіа. Такий підхід – “антикорупційний мейнстримінг” – означає, що Україна не зможе закрити жоден розділ, якщо не реалізує зазначені в ньому антикорупційні ініціативи. Тож набуття членства в ЄС наразі суттєво залежить від успіху запобігання та протидії корупції в усіх сферах, які є пріоритетними для євроінтеграції. 

З огляду на важливість антикорупційного треку, Єврокомісія оцінює не лише відповідність українського законодавства актам ЄС, а й використовує інші індикатори. Зокрема, офіційні рекомендації від міжнародних організацій, таких як OECD, GRECO, FATF, вимоги, вказані в угодах з МВФ, Світовим банком тощо. Крім того, Європейська комісія формує очікування від України на основі власного аналізу ситуації та ідентифікації актуальних проблем у конкретних сферах. 

Одна з ключових вимог ЄС – перехід від реактивних і точкових дій у протидії корупції до системної та вимірюваної антикорупційної політики, яка дозволяє досягати стійких довгострокових результатів. Наразі ця вимога конкретизована у належному виконанні чинних Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Ці документи визначають чіткі завдання для понад 100 державних органів та спрямовані на мінімізацію корупційних практик та ризиків у 15-ти пріоритетних сферах. Водночас зараз триває розробка нової Стратегії та ДАП вже на 2026-2030 роки, які слід вчасно затвердити в парламенті та уряді. У нових документах фокус має бути зосереджено на сферах безпеки й оборони, відновлення, енергетики, транспорту й інфраструктури, податкової системи та митниці. 

На сьогодні Україна та ЄС завершили скринінг законодавства по трьом переговорним кластерам із шести. Оскільки антикорупційний мейнстримінг передбачає ідентифікацію реального стану запобігання корупції та  ґрунтовний аналіз впроваджених і запланованих  антикорупційних заходів, НАЗК залучене до всіх робочих груп, які працюють над обговоренням переговорних розділів. Роль Національного агентства полягає в забезпеченні координаційної, методологічної та рецензійної функцій у процесі підготовки уповноваженими органами матеріалів для двостороннього скринінгу. 

Нині Україна дотримується амбітного плану відкрити всі переговорні кластери з ЄС вже до кінця 2025 року. Для успішного закриття кожного кластеру знадобиться втілити низку секторальних антикорупційних реформ, які не тільки наблизять країну до вступу в Європейський Союз, а насамперед дозволять здійснити вагомий поступ в економічній, соціальній, правовій та політичній сферах. 

Ключовим «фундаментом», що закладає основу антикорупційної політики, є Антикорупційна стратегія, а способом її належної реалізації – антикорупційна програма. Антикорупційна стратегія є стрижневим стратегічним документом антикорупційної політики України на відповідний період. Його мета – досягнення суттєвого прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх органів державної влади.

Особлива актуальність цього документа проявилася в момент її прийняття на тлі попередньої розбалансованої антикорупційної діяльності публічних інституцій. Це було зумовлено тим, що фактично з 2017 року (завершення періоду дії попередньої Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки) держава не мала стратегічного документа у сфері запобігання та протидії корупції. Фактично до 2014 року боротьба з корупцією взагалі мала декларативний характер.

Формування загальнодержавної антикорупційної політики Президентом України (1997 – 2013 роки)

У 1997–2013 роках ключовим носієм політичної волі у сфері запобігання та боротьби з корупцією (принаймні формально) був Президент України, який брав на себе роль визначення пріоритетів у антикорупційній сфері.

Так, 10 квітня 1997 року Указом Президента України затверджено «Національну програму боротьби з корупцією»; 24 квітня 1998 року – «Концепцію боротьби з корупцією на 1998 – 2005 роки»; 11 вересня 2006 року – «Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності»; 21 жовтня 2011 року – «Національну антикорупційну стратегію на 2011 – 2015 роки».

Задля втілення в життя зазначених стратегічних документів Уряд приймав власні програмні документи. Йдеться про «Державну програму щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2015 роки», а також низку планів-заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, на поточний рік .

Водночас:

1) зазначені вище стратегічні документи не були результатом всебічного аналізу поточної ситуації з корупцією, не ґрунтувалися на фундаментальному аналізі попередніх зусиль у цій сфері, не узгоджувалися із загальноєвропейськими тенденціями у сфері подолання корупції, не враховували позитивного досвіду зарубіжних країн, а отже, не завжди були високої якості та не повною мірою відповідали реальним потребам щодо запобігання корупції;

2) у 1998, 2002, 2004–2011 роках Уряд взагалі не затверджував відповідних щорічних планів-заходів, що зводило його активність у цій сфері до мінімуму;

3) стан виконання (реалізації) та ефективності цих програмних документів не аналізувався; підсумків не підбивали.

Формування загальнодержавної антикорупційної політики Верховною Радою України (2014 рік –  теперішній час)

Антикорупційна стратегія та Програма з її реалізації у 2014–2017 роках

У 2014 році ситуація в цій сфері почала покращуватися. Так, 2 липня 2014 року Уряд затвердив План першочергових заходів з подолання корупції, який одразу ж почав втілюватися в життя: влада вживала реальних та дієвих заходів, почалося обговорення антикорупційної реформи з громадськістю, що дало змогу розпочати розробку низки якісних нормативних документів та забезпечити початок їх імплементації.

14 жовтня 2014 року (у день прийняття нині чинного Закону України «Про запобігання корупції») затверджено Засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційну стратегію) на 2014–2017 роки. Документ визначив пріоритети державної антикорупційної політики до 2018 року, реалізація яких мала створити основу для подальших реформ.

На виконання Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки, а також належної імплементації нового базового антикорупційного законодавства (зокрема, Законів України «Про запобігання корупції» та «Про Національне антикорупційне бюро України» Уряд розробив і затвердив Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки (далі – Державна програма щодо реалізації Антикорупційної стратегії на 2015–2017 роки).

Ця Програма передбачала конкретні завдання й заходи, згруповані в межах чотирьох напрямів:

1) формування та реалізація державної антикорупційної політики;

2) запобігання корупції;

3) покарання за корупцію;

4) формування негативного ставлення до корупції.

Зазначені програмні документи насамперед спрямовувалися на утворення антикорупційної інфраструктури в Україні відповідно до міжнародних стандартів. Проекти Засад державної антикорупційної політики та Державної програми щодо її реалізації пройшли обговорення з громадськістю, одержали позитивну оцінку вітчизняних експертів і міжнародних організацій.

Попри те, що зазначені документи характеризувались вищою якістю, ніж попередні, у них застосовувався переважно реактивний підхід до вирішення виявлених проблем.

Після завершення дії Засад державної антикорупційної політики та Державної програми щодо її реалізації в період з 1 січня 2018 року до 20 червня 2022 року в Україні був відсутній спеціальний стратегічний документ антикорупційної спрямованості, оскільки нового закону прийнято не було.

Антикорупційна стратегія та Програма з її реалізації у 2022 – 2025 роках

20.06.2022 Верховна Рада України Законом України № 2322-IX «Про засади державної антикорупційної політики на 2021 – 2025 роки» ухвалила Антикорупційну стратегію на 2021 – 2025 роки (далі – Антикорупційна стратегія).

Антикорупційна стратегія має новий підхід щодо боротьби з корупцією. На відміну від попередніх документів, вона спрямовується на зменшення рівня корупції у найбільш вражених корупцією сферах, які ідентифікувало Національне агентство на підставі опрацювання соціологічних, аналітичних, експертних досліджень, а також рекомендацій низки міжнародних організацій.

04.03.2023 Кабінет Міністрів України постановою № 220 ухвалив Державну антикорупційну програму на 2023–2025 роки (далі – Програма). До її розробки Національне агентство залучило та організувало взаємодію понад 50 фахівців НАЗК, низки інших державних, недержавних і міжнародних інституцій. До того ж Національне агентство забезпечило інклюзивність і відкритість у процесі такої розробки шляхом проведення 11 громадських обговорень, у яких взяли участь понад 300 зареєстрованих учасників і понад 9 500 глядачів трансляцій на сторінках соціальних мереж Національного агентства.

Як результат, Програма в первинній редакції передбачала  1 187 заходів, які мали виконати понад 90 органів влади та які спрямовані на вирішення визначених Антикорупційною стратегією ключових проблем шляхом досягнення 271 очікуваного стратегічного результату.

Водночас після прийняття Програми виникали певні труднощі з її реалізацією, що зумовлені комплексом причин: від повномасштабного вторгнення, що обумовило необхідність актуалізації очікуваних стратегічних результатів, встановлених Антикорупційною стратегією, яка розроблялася ще до війни, так і абсолютно новий та доволі амбітний результатоорієнтований підхід, запуск Інформаційної системи моніторингу та навчання щодо користування нею – все це потребувало певної адаптації, яка проведена в тому числі шляхом внесення змін до Програми.

З метою вдосконалення окремих положень Програми Національне агентство протягом 2024 року провело понад 30 нарад та інших узгоджувальних процедур з представниками органів – виконавців Програми, за результатами яких 18.10.2024 постановою № 1194 Уряд затвердив зміни до Програми з реалізації Антикорупційної стратегії.

Таким чином, у чинній редакції Програми з реалізації Антикорупційної стратегії визначено 1 146 заходів у 15 суспільно важливих сферах, де громадяни й бізнес найчастіше отримували корупційний досвід. Зазначені заходи спрямовані на зменшення рівня корупції та забезпечення доброчесності, зокрема, у сферах правосуддя, оборони, державного регулювання економіки, митній справі та оподаткуванні, містобудуванні та управлінні земельними ресурсами, корпоративному управлінні державними підприємствами, освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті тощо. Також одним із найважливіших пріоритетів Програми з реалізації Антикорупційної стратегії визначено забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію та підвищення ефективності системи протидії їй.

Для забезпечення належного виконання заходів Програми НАЗК забезпечило запровадження системи координації, моніторингу й оцінки Антикорупційної стратегії та Програми, що дало змогу налагодити комунікацію між НАЗК і виконавцями заходів Програми, запровадила чіткий порядок моніторингу стану виконання таких заходів і закласти фундамент для здійснення подальшої оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.

Вагомим досягненням у зазначеній сфері стала розробка та забезпечення функціонування нового унікального цифрового інструмента – Інформаційної системи моніторингу реалізації державної антикорупційної політики (ІСМ ДАП), яка:

- є цифровізованим інструментом моніторингу та оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми;

- є зручним каналом комунікації між виконавцями Програми та аналітиками НАЗК;

- оптимізує внутрішньоуправлінські процеси виконання Програми в органах-виконавцях;

- дає змогу громадськості та міжнародним партнерам відслідковувати прогрес процесу і результатів виконання Державної антикорупційної програми та надавати зворотний зв'язок.

Щоквартально у моніторинговій системі ІСМ ДАП оновлюються дані виконання антикорупційних заходів.

З результатами виконання можна ознайомитися в дайджестах.

Протягом 2024 року НАЗК вдосконалило ІСМ ДАП, а саме розробило новий функціонал – розділ «Статистична інформація про результати роботи спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції та інших державних органів». Тут у зручному для аналізу форматі оприлюднюються статистичні дані щодо результатів роботи спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції та виконавців Програми на підставі ст. 18-3 Закону України «Про запобігання корупції».

Обов’язок декларування статків публічними посадовцями закріплений у Конвенції ООН проти корупції, документах Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та інших міжнародних організацій. Реєстри декларацій створені та діють у багатьох країнах, хоча єдиного стандарту не існує. Проте всі вони переслідують дві основні мети: запобігання незаконному збагаченню та врегулювання конфлікту інтересів публічних службовців.

Становлення інституту електронного декларування в Україні

В Україні декларування регулюється Законом України «Про запобігання корупції». До 2016 року посадовці подавали паперові декларації, які заповнювалися від руки. Документ містив шість розділів у порівнянні з 16, які наразі є в електронній декларації. Скан-копії мали оприлюднюватися на сайті відповідного державного органу або в місцевій газеті. Оригінал зберігався у відділі кадрів установи, де працював декларант.

1 вересня 2016 року розпочалася перша в історії України кампанія електронного декларування публічних службовців через Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр декларацій). Перша форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, була затверджена цього ж року. Так наша країна нарешті здійснила один із найважливіших кроків на шляху до реального запобігання корупції.

За даними Реєстру декларацій, протягом вересня – жовтня 2016 року статки за 2015 рік задекларували понад 118 тис. декларантів. Кількість декларацій, які посадовці подали впродовж кампанії декларування за 2016 рік, що тривала до 31 березня 2017 року,  сягнула понад 1,17 мільйона.

Однак на той момент НАЗК не мало автоматизованого доступу до всіх необхідних реєстрів. Це суттєво обмежувало можливості для перевірки декларацій. Як результат, Агентство змогло завершити лише 39 перевірок.

Консультативно-роз’яснювальна робота

З 2016 року функціонувала “гаряча лінія” НАЗК, а з 2 березня 2020 року запрацював Контакт-центр Агентства. Уже в перший день роботи його фахівці надали декларантам
371 консультацію з питань заповнення декларацій та технічних питань, що виникали при роботі з Реєстром декларацій.

У грудні 2019 року НАЗК отримало автоматизований доступ до 16 реєстрів та баз даних, необхідних для перевірки декларацій в автоматизованому режимі.

У 2020 році фахівці Агентства створили Базу знань НАЗК — інформаційний ресурс, де містяться роз'яснення щодо декларування, відповіді на поширені технічні питання, які виникають при роботі з реєстрами НАЗК, методичні рекомендації щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, корисні матеріали з питань запобігання корупції тощо.

У кінці 2020 року НАЗК оновило Реєстр декларацій, зробивши його зручнішим і зрозумілішим для користувачів, а роботу з ним комфортною як для декларантів, які подають до Реєстру електронні документи, так і користувачів його публічної частини.

Повномасштабне вторгнення

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну обов’язкове декларування було призупинене до 12 жовтня 2023 року. Проте НАЗК не зупиняло своєї роботи, удосконалюючи процес заповнення та подання декларацій:

• навесні 2022 року НАЗК запустило в персональному кабінеті декларанта спеціальну функцію «Дані для декларації», доповнюючи її даними з реєстрів упродовж 2023-2024 років. 8 березня 2024 року впроваджено інтерфейс щодо даних з реєстрів стосовно членів сім’ї декларанта, за попереднього отримання від них погодження через мобільний застосунок “Дія”;
• оновило Базу знань — крім сучасного дизайну, який розроблено на основі клієнтського досвіду та побажань користувачів, фахівці НАЗК удосконалили пошукову систему, створили підтримку версійності та історичності, покращили можливість залишати відгуки та зауваження;
• оновило форму декларації, адаптувавши її до вимог законодавства;
• восени 2023 року  доопрацювало підказки для декларантів під час заповнення декларації;
• змінило підхід до відбору та перевірок декларацій на ризик-орієнтований та впровадило механізм проведення автоматизованої перевірки декларацій.

11 жовтня 2024 року НАЗК презентувало нову функцію — часткове автозаповнення чернетки декларації. Вона дозволяє зібрати для декларанта дані про його майно і доходи та членів його сім’ї з 16 реєстрів, до яких НАЗК має автоматизований доступ. Це дає змогу заповнити дев’ять із 16 розділів декларації, що становить близько 75 % від усього обсягу декларації — замість 31% до впровадження функції.

З початку 2023 року НАЗК системно вимірює деякі показники рівня задоволеності користувачів при їх взаємодії з Реєстром декларацій — у 2023 році в середньому 95% клієнтів оцінили роботу Контактного центру як «відмінно» або «добре».

Для виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» 17 червня 2016 року НАЗК затвердило Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків. Цей документ забезпечив реалізацію такого антикорупційного механізму, як повна перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Становлення

Порядок проведення повної перевірки ухвалено 13 лютого 2017 року. На той час Агентство могло перевіряти лише те, що вказано в декларації, а не те, що мало бути задекларованим. При цьому такі перевірки відбувалися виключно в ручному режимі. Крім того, НАЗК не мало автоматизованого доступу до всіх необхідних реєстрів, що  суттєво обмежувало можливості для перевірки декларацій.

Для визначення показника рейтингу ризику та обґрунтованості повної перевірки
25 вересня 2018 року Агентство запустило систему логічного та арифметичного контролю електронних декларацій. За перші п’ять днів функціонування система перевірила 2,7 млн декларацій, серед яких для повної перевірки було відібрано
207 тис. декларацій.

Проте система виявилася недосконалою - після її застосування «в зоні ризику» виявились близько 280 тис. декларацій, щодо яких НАЗК мало провести повну перевірку. У зв’язку з цим потрібно було переглянути систему ризиків та коефіцієнтів для них, щоб на повну перевірку потрапляла певна вибірка найбільш ризикованих декларацій у такій кількості, яку можна ґрунтовно перевірити.

Новий підхід до повної перевірки декларацій після «перезавантаження» НАЗК

У грудні 2019 року Агентство отримало автоматизований доступ до 16 реєстрів та баз даних. Це дало можливість повноцінно запустити автоматизовану перевірку декларацій.

1 вересня 2020 року затверджено технічні умови логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які стали чинними в той же день. Вони визначали базовий і додатковий перелік невідповідностей (ризиків) за результатами логічного та арифметичного контролю і їх вагові коефіцієнти. На підставі цих правил всі вагові коефіцієнти, що «спрацювали», сумуються, та система автоматично формує рейтинг ризику електронної декларації. Далі декларації ранжуються від найбільш ризикованої до менш ризикованих, і щодо декларацій із найвищими ризиками НАЗК має провести повну перевірку. Її проводили уповноважені особи Агентства. Справи до них потрапляли через автоматизований розподіл. Тобто який саме працівник перевіряє яку декларацію, також визначає комп’ютер.

З початку запуску Система перевіряла 2 тис. декларацій у тиждень. Із прийняттям нових технічних умов її потужність давала змогу перевіряти до 100 тис. декларацій на місяць.

У цей період відбулась кардинальна зміна підходу до відбору та проведення повних  перевірок – НАЗК зосереджувало увагу на виявленні фактів недекларування активів, а не на помилках у деклараціях, розмежувавши невідповідності у декларації на недостовірні та неточні відомості (до 100 прожиткових мінімумів). Для повної перевірки насамперед  відбирались декларації топ-посадовців: Президента України, членів Уряду, суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду, народних депутатів України тощо. Ефективність проведених повних перевірок у порівнянні з попередніми періодами зросла з 12% до 25%, тобто у кожній четвертій перевіреній декларації виявлено порушення, які передбачають кримінальну або адміністративну відповідальність.

Конституційна криза та відновлення повноважень НАЗК

Протягом 2020 року було проведено 443 повних перевірки, за результатами яких виявлено недостовірні відомості на 496,4 млн гривні. Конституційна криза, спричинена Рішенням Конституційного Суду України, стала на заваді завершенню повних перевірок.

Проте вже 15 грудня 2020 року Верховна Рада України повернула повноваження НАЗК. Вже 29 січня 2021 року було ухвалено Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До кінця року Агентство здійснило 1 тис. повних перевірок декларацій, серед яких були декларації високопосадовців, що входять до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, і суддів.

У 2021 році було проведено 1 043 повних перевірки, за результатами яких виявлено недостовірні відомості на майже 1,3 млрд грн, з яких 810,7 млн грн – у деклараціях, відібраних за результатами удосконаленої системи логічного та арифметичного контролю (ЛАК). За два місяці 2022 року, перед повномасштабним вторгненням рф, НАЗК завершило 124 повні перевірки та встановило недостовірні відомості на понад
600 млн гривень.

Повномасштабне вторгнення

З початком «великої» війни обов’язкове декларування і повні перевірки були призупинені до 12 жовтня 2023 року. Проте НАЗК не зупиняло своєї роботи та вдосконалювало систему повних перевірок. 16 вересня 2022 року набрали чинності зміни до Порядку проведення повної перевірки декларацій. Зокрема, тепер НАЗК могло перевіряти точність оцінки не лише щодо активів, що належать публічним посадовцям на праві власності або якими вони можуть розпоряджатися і які були набуті за кошти, отримані під час публічної служби, а також активи, набуті за отримані раніше кошти. Крім того, був урегульований порядок дій на випадок, якщо уповноважена особа зробила описку чи арифметичну помилку у довідці, а також запроваджено електронний облік повних перевірок декларацій.

З відновленням декларування до кінця  першого кварталу 2024 року до Реєстру декларацій подано близько 2,5 млн декларацій за 2021 – 2023 роки. Завданням НАЗК стало сконцентрувати увагу на тих деклараціях, які містять ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, недекларування активів тощо. Саме тому команда НАЗК розробила кардинально новий підхід до відбору декларацій для перевірки та самих перевірок, який ґрунтується на оцінці ризиків і дає змогу перевірити максимальну кількість поданих декларацій, оптимізувати процес проведення перевірок та підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій.

Планувалося перевірити до 30% усіх поданих декларацій автоматизовано. А для проведення повних перевірок силами уповноважених осіб НАЗК насамперед відібрати декларації, які містили ознаки незаконного збагачення чи необгрунтованості активів.

За 2024 рік Агентство розпочало 1 050 повних перевірок декларацій, з яких 715 завершило. За результатами перевірок у 353 деклараціях, тобто у 50% із завершених, виявлено недостовірні відомості на 3,8 млрд грн, ознаки незаконного збагачення на 192,1 млн грн та необґрунтованість активів на понад 47 млн гривень. Для порівняння, у 2021 році порушення встановлено у 27% завершених перевірок (із 1 043 перевірок порушення виявлено у 282 деклараціях). Це свідчить про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку значно підвищило ефективність роботи.

В Україні процедуру моніторингу способу життя  (МСЖ) запровадили у 2016 році, проте  застосування й удосконалення його НАЗК розпочало лише з 2020 року.

Становлення

 У цей період МСЖ здійснювалися на підставі норми ст. 51 Закону України «Про запобігання корупції» (виключена на підставі Закону від 15.12.2020 № 1079-IX) та методичних рекомендацій Голови НАЗК, які були лише для службового користування.

У 2020 році НАЗК розпочало 47 МСЖ суб’єктів декларування, з яких 20 – за матеріалами медіа. Стосовно чотирьох публічних службовців розпочато повну перевірку декларацій, а щодо ще одного – колишнього проросійського українського політика, народного депутата України – зібрані Агентством матеріали були передані до САП, що згодом дало підстави Вищому антикорупційному суду (ВАКС) визнати актив необґрунтованим. Це був перший подібний позов в Україні.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України визнав моніторинг способу життя неконституційним. Проте вже 15 грудня того ж року Верховна Рада України повернула НАЗК повноваження шляхом внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, було визначено, як саме НАЗК буде проводити МСЖ та перевірку декларацій суддів і суддів КСУ.

У 2021 році Агентство ініціювало 84 МСЖ посадовців, з них 23 – на підставі публікацій медіа, ще 43 – це самостійно встановлені дані, що свідчать про можливу невідповідність рівня життя суб’єктів декларування їхнім легальним доходам. У результаті було проведено 27 повних перевірок, з яких у 12 випадках виявлено недостовірні відомості на суму 140 млн гривень.

Період повномасштабного вторгнення

Після повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року інструмент МСЖ продовжив свою роботу – НАЗК розпочало 67 МСЖ, за результатами яких на повні перевірки передано матеріали стосовно 9 суб’єктів декларування. До САП направлено 17 матеріалів на 80 млн грн щодо виявлених ознак набуття необґрунтованих активів та один матеріал з виявленими ознаками незаконного збагачення.

Із 2023-го року моніторинг способу життя посадовців почав здійснюватися вже із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, який забезпечує несумісність корупційних практик та публічної служби. Протягом року розпочато 621 МСЖ суб’єктів декларування та завершено 552 моніторинги.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану». Він запровадив низку змін до ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» про моніторинг способу життя.

Відповідно до вимог цього закону наприкінці жовтня 2023 року НАЗК затвердило Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, змінивши підхід до відбору матеріалів та подальшого супроводу до підозр та судових рішень. Це зменшувало рівень дискреції та ризики зловживань з боку працівників НАЗК та сприяло дотриманню принципу законності щодо декларантів.

У 2024 році НАЗК здійснило 167 МСЖ суб’єктів декларування. До правоохоронних органів скеровано 42 матеріали й обґрунтовані висновки з виявленими ознаками необґрунтованих активів та незаконного збагачення на близько 740 млн грн, складено 22 обґрунтованих висновки з виявленими ознаками правопорушення за ст. 368-5 ККУ «Незаконне збагачення» на понад 650 млн грн. Також НАЗК скерувало до САП 20 матеріалів, що містять ознаки набуття необґрунтованих активів на майже 90 млн грн. В свою чергу, САП звернулась до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з дев’ятьма позовами про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави на близько 42 млн грн.

У 2024 році на виконання рекомендацій зовнішнього аудиту НАЗК розподілило деякі функції. Відтак МСЖ працівників розвідувальних органів та осіб, які обіймають посади, пов’язані з державною таємницею, здійснює окремий підрозділ.

Цивільна конфіскація

У жовтні 2019 року Верховна Рада України удосконалила новітній механізм боротьби з корупцією – цивільну конфіскацію необґрунтованих активів. 13 серпня 2021 року Вищий антикорупційний суд вперше задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за матеріалами НАЗК про визнання необґрунтованими активів у сумі понад 1,2 млн гривні. З тих пір  інструмент цивільної конфіскації досить часто застосовується правоохоронцями за матеріалами Агентства. Завдяки цьому у 2024 році ВАКС стягнув у дохід держави близько 24,7 млн грн.

У 2021 році за результатами моніторингу способу життя на адресу САП НАЗК направило 1 матеріал на понад 3 млн грн стосовно керівника відділу Волинської митниці для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

У 2022 році за результатами проведеного моніторингу способу життя на адресу САП скеровано 18 таких матеріалів на майже 44,1 млн грн. У 2023 році до САП Агентство скерувало аналогічних 33 матеріали на близько 97,5 млн грн. У 2024 році  за результатами проведеного моніторингу способу життя на адресу САП НАЗК направило 20 матеріалів на загальну суму більше 89,8 млн грн за ст. 290 ЦПК України для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Цивільна конфіскація дозволяє швидко, порівняно з кримінальним процесом, стягнути з посадовця майно та звільнити його з посади, що сприяє очищенню влади від недоброчесних осіб. 

 Становлення

З прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» в Україні було впроваджено нові правила запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також окремі обмеження із запобігання корупції, а Національне агентство визначено органом, який формує політику у цій сфері.

Зокрема було розпочато системні перевірки на дотримання вимог та обмежень пов’язаних із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також робота із методичної та консультаційної допомоги у запобіганні конфлікту інтересів.

На той час Національне агентство разом із Національною поліцією складало протоколи про адміністративні правопорушення відносно усіх категорії осіб на яких поширювались вимоги із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також інших обмежень щодо запобігання корупції. Зазначене покладала не аби яке навантаження на обмежений людський ресурс Національного агентства, перед яким поставали виклики із реалізації антикорупційної політики і в інших сферах.

Так, на початку своєї роботи (у 2017 році) Національне агентство у рік здійснювало заходи моніторингу та контролю стосовно близько 1,5 тис. суб’єктів та розглянуло більше 1 тис. повідомлень про порушення вимог Закону.

Незважаючи на те, що Національне агентство офіційно приступило до діяльності 15 серпня 2016 року, перші протоколи про адміністративні правопорушення стосовно вчинення дій в умовах конфлікту інтересів НАЗК склало вже 29.11.2016 стосовно заступниці Фастівської міської ради, яка у якості депутата проголосувала за своє матеріальне забезпечення.

А перший протокол за порушення обмежень щодо одержання подарунків отримав нардеп Сергій Лещенко у зв’язку з купівлею квартири.

Також, можна згадати і перший припис, який був внесений 19.01.2017 голові Державної архівної служби України за результатом перевірки органу.

Крім того, для покращення розуміння нових положень про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів працівники НАЗК брали активну участь у просвітницькій роботі для органів виконавчої влади, обласних та районних держадміністрацій, депутатів та службовців органів місцевого самоврядування, в органах державної влади, судах, громадських організаціях з питань роз’яснення вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції.

Незважаючи на те, що початок роботи Національного агентства пов’язують із запуском електронного декларування 15.08.2016, ще 14.07.2016 було затверджено перші Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, які були оновлені.

У подальшому 29 вересня 2017 року Національне агентство, для формування єдиного підходу до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та пов’язаних з ним обмежень оновило зазначені Методичні рекомендації.

Так, лише за 2017 рік було надано близько 2 тис. роз’яснень застосування антикорупційного законодавства.

У 2017 році Національне агентство за підтримки Програми розвитку ООН проводило інформаційну кампанію з метою роз’яснення законодавства про конфлікт інтересів по регіонах.

У липні 2018 року було презентовано перший онлайн-курс «Конфлікт інтересів – треба знати!»  на платформі Прометеус.

Перезавантаження НАЗК

18 жовтня 2019 року набрав чинності закон, що змінив модель управління НАЗК з колегіальної на одноособову. Першим одноособовим керівником Національного агентства 15 січня 2020 року став Олександр Новіков.

Крім того, із прийняттям змін до Закону було розмежовано компетенцію Національного агентства та Національної поліції України в частині складання протоколів про адміністративне правопорушення, що дозволило Національному агентству зосередити свої ресурси на виявленні та документуванні порушень у ТОП-посадовців.

Так, лише у 2020-му році було складено 239 протоколів про адміністративні правопорушення щодо 71 особи, серед яких – урядовці, член ЦВК, народні депутати, представники місцевої влади.

У 2021 році Національне агентство спільно з громадською організацією «Антикорупційний штаб» презентували Портал «Приховані інтереси», який став першим диджитал інструментом, що допомагає виявляти конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців.

Варто відзначити, що завдяки підвищенню стандартів доказування та активній позиції НАЗК зросла кількість посадовців, притягнутих до адміністративної відповідальності. Якщо у 2018–2019 роках адміністративне стягнення було накладено за 2-3 % розглянутих судами протоколів, то з 2022 року цей показник почав суттєво зростати і в 2023 році склав 46 %.

Серед осіб, на яких у 2020–2023 роках судами накладено адміністративне стягнення, дев’ять високопосадовців, у тому числі заступник міністра, член ЦВК, чотири народних депутати, троє суддів.

Зі зміною керівництва Національне агентство не оминуло увагою і методичну та консультаційну роботу. Так, у 2020 році було значно оновлено Методичні рекомендації стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що зробило їх більш зрозумілішими та адаптованими під конкретні ситуації.

Національне агентство й надалі систематично оновлює Методичні рекомендації з метою опису положень закону в зрозумілі для застосування приклади.

Загалом з 2016 року Національне агентство склало більше 2,5 тис. протоколів про вчинення адміністративних правопорушень та внесло більше 400 приписів.

Проте окремі показники діяльності Агентства у сфері конфліктів інтересів, зокрема за 2024 рік у порівнянні з 2023 роком свідчать про те, що кількість зафіксованих випадків порушень законодавства про конфлікт інтересів зменшилась, що є індикатором підвищення рівня обізнаності з вимогами антикорупційного законодавства та ефективною роботою Національного агентства, як органу, діяльність якого спрямована на запобігання корупції.

Спеціальні перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком відіграють важливу роль у відборі доброчесних кадрів на відповідальні посади в державі. Спецперевірка включає перевірку наявності судимості, корпоративних прав, стану здоров’я та освіти, відношення до військового обліку, перевірку достовірності внесення кандидатами на посади відомостей в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тощо.  Серед іншого, встановлюється відповідність набутих активів як кандидатом на відповідальну посаду, так і членами його сім’ї, доходам, отриманим ними із законних джерел.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції»" спеціальні перевірки проводяться щодо осіб, які претендують на зайняття посад, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, зокрема в органах місцевого самоврядування.

Становлення

До 31 грудня 2016 року спеціальні перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, здійснювали уповноважені особи Державної фіскальної служби.

1 січня 2017 року ці повноваження перейшли до НАЗК. Упродовж 2017 ؘ– 2019 років НАЗК здійснило близько 20 тис. таких перевірок.

Від формальності до відповідальності

Починаючи з 2020 року роль спеціальних перевірок у відборі доброчесних кадрів на відповідальні посади в державі суттєво підвищилась. Результати їх проведення Національним агентством перестали бути формальністю. У тому ж році НАЗК перевірило понад 11 тис. осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком.

У 2021 році НАЗК змінило підхід до проведення спеціальної перевірки перед призначенням на посади керівників в органах влади та місцевого самоврядування, прокурорів, слідчих та суддів.

Під час спецперевірки НАЗК порівнює, які статки задекларувала особа, і які її доходи за останні роки за даними податкової. Якщо статки не відповідають офіційним доходам, НАЗК фіксує ознаки ознаки неправдивого декларування, що є підставою для відмови у призначенні кандидата на державну посаду. Всього за 2021 рік НАЗК обробило понад 16,6 тис. запитів на проведення спеціальної перевірки.

Повномасштабне вторгнення

З початком повномасштабного вторгнення спецперевірки були зупинені. Відновлено їх було одночасно з набранням чинності Законом про відновлення декларування 12 жовтня 2023 року.

За рік до цього до цього, влітку 2022 року Уряд  затвердив нову редакцію Порядку проведення спеціальної перевірки, де визначено конкретний перелік причин, через які недоброчесному кандидату можуть обґрунтовано відмовити в призначенні на посаду.

Як наслідок, спецперевірки почали відсіювати осіб, які не можуть обіймати посади, що передбачають відповідальне та особливо відповідальне становище. Наприклад, йдеться про осіб, які є військовозобов'язаними, але досі не перебувають на обліку у ТЦК. Впродовж 2022 – 2023 років НАЗК провело понад 10 тис. спеціальних перевірок із застосуванням нових підходів. У 876 деклараціях кандидатів на посади виявлено ознаки неправдивих та недостовірних відомостей на понад 1,7 млрд гривень. Із зазначеної кількості 280 кандидатам  відмовлено у призначенні на посаду.

2024 рік для напряму спеціальних перевірок став одним із найскладніших, оскільки з початку повномасштабного вторгнення спецперевірки, як і конкурси на посади державної служби, були призупинені.

Упродовж 2024 року НАЗК здійснило близько 20 тис. спеціальних перевірок. У 2 259 деклараціях кандидатів на посади виявлено ознаки неправдивих та недостовірних відомостей на понад 5,9 млрд гривень. За їх результатами, 428 осіб не були призначені на посади у зв’язку з встановленням ознак відображення ними недостовірних відомостей у деклараціях.

Причинами такої великої кількості спеціальних перевірок є звільнення працівників у зв’язку з виїздом за кордон з огляду на воєнний стан в країні та призначення на їх місце нових, а також зміни місця дислокації деяких органів з тимчасово окупованих територій.

Також на кількість перевірок вплинув факт призупинення конкурсів, що не дає можливості призначати працівників в межах одного органу в порядку просування по службі відповідно до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції». 

НАЗК адмініструє Реєстр порушників з лютого 2019 року. До цього держателем Реєстру було Міністерство юстиції України.

Реєстр порушників містить інформацію про:

• фізичних осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
• юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (наприклад, штраф чи конфіскація майна) через корупційне правопорушення.

НАЗК додає інформацію до Реєстру на підставі рішень судів або документів про накладення дисциплінарного стягнення.

Для чого потрібен Реєстр порушників

Реєстр використовується під час:

• проведення спецперевірки осіб, які претендують на посади публічної служби;
• перевірки юридичних осіб при проведенні державних закупівель.

У Реєстрі можна отримати довідку про наявність або відсутність відомостей про себе та про юридичних осіб. Для цього в Реєстрі передбачено функцію самостійного безоплатного отримання довідки.

Крім того, завдяки Реєстру можна визначити сфери державної політики та посади з найбільшими корупційними ризиками.

Для більш зручної роботи з даними НАЗК у 2020–2021 роках провело модернізацію Реєстру. Серед головних оновлень:

• покращений пошук: знайти відомості про людину чи компанію в Реєстрі стало значно легше завдяки спеціальним фільтрам;
• зручна робота з даними: у Реєстрі є можливість збору статистики та аналітики в кілька кліків – дізнатись кількість записів у Реєстрі; скільки з них стосуються кримінальних правопорушень, адміністративних чи дисциплінарних. Є інтерактивна мапа порушень, що дає змогу дізнатися кількість порушників у кожній області;
• інтеграція з іншими електронними сервісами завдяки API. Реєстр має модуль інтеграції із системою державних електронних закупівель Prozorro та Єдиним державним вебпорталом відкритих даних.

Внесення людини до Реєстру порушників створює для неї репутаційні ризики. Крім того, особа, яка перебуває в Реєстрі, не може вступити на державну службу протягом трьох років з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Юридичні особи, внесені до Реєстру, не можуть брати участь у процедурах закупівлі на Prozorro.

Повномасштабне вторгнення

З 24 лютого 2022 року виникла необхідність захисту інформації, тому НАЗК довелося обмежити доступ до Реєстру.

Проте вже у вересні 2023 року НАЗК відкрило доступ до Реєстру порушників з урахуванням безпекових аспектів. НАЗК відновило функції пошуку юридичних та фізичних осіб у Реєстрі, перевірки довідок на достовірність, роботи з публічним API Реєстру, а також інші аналітичні функції.

Також із квітня 2022 року для осіб, які захищають Україну у складі ЗСУ та інших військових формувань, надано можливість бути виключеними з Реєстру порушників за їх заявою.

Статистика

Загалом станом на 14.04.2025 до Реєстру порушників внесено понад 53,7 тис. осіб.

З них понад 33 тис. притягнуто до адміністративної відповідальності, ще 17,8 тис. – до кримінальної відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, на понад 2,6 тис. осіб накладено дисциплінарні стягнення.

Найбільше осіб, яких внесено до Реєстру, притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання декларації (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП); до кримінальної відповідальності – за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовим особам (тобто пропозиція або давання хабара, ч. 1 ст. 369 ККУ) (за даними з лютого 2019 року).

Становлення

Інститут викривання, що ефективно функціонує в багатьох країнах світу, був запроваджений в Україні у 2014 році із прийняттям Закону України «Про запобігання корупції». Однак його активний розвиток розпочався після ухвалення змін до цього Закону 17 жовтня 2019 року. Вони набрали чинності 1 січня 2020 року та визначили правовий статус викривачів, їхні права, гарантії захисту та механізми розкриття інформації про корупцію.

Ключовими нововведеннями стали конкретизація терміна «викривач» і запровадження трьох каналів повідомлення про корупцію: внутрішнього, регулярного та зовнішнього. Крім того, зазначений Закон передбачив право викривача на отримання винагороди у розмірі 10% від предмета злочину чи завданих державі збитків.

4 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила закон № 3450 про впорядкування питань захисту викривачів, що передбачав створення Єдиного порталу повідомлень викривачів. Однак у березні 2021 року президент ветував цей закон, і лише у червні 2021 року парламент ухвалив його з пропозиціями глави держави.

Єдиний портал повідомлень викривачів

Єдиний портал повідомлень викривачів (Портал викривачів) розпочав роботу у вересні 2023 року. З моменту запуску цей цифровий сервіс продемонстрував ефективність, забезпечуючи можливість у режимі реального часу працювати з аналітичними даними щодо ситуації з повідомленнями про корупцію в країні, а також гарантуючи конфіденційність та анонімність викривачів. Порівняно з іншими каналами повідомлень він став найдієвішим механізмом для своєчасного захисту прав викривачів.

Для оптимізації роботи системи НАЗК у квітні 2024 році оновило Порядок ведення Порталу  від 11.04.2024 № 93/24 та черговість підключення організацій. Також у 2023–2025 роках було вдосконалено публічну частину Порталу викривачів, зокрема:

• головну сторінку доповнено інформаційними блоками та посиланнями на корисні джерела;
• виправлено некоректне відображення статистичної інформації в розділі «Аналітика»;
• запроваджено пошуковий фільтр для організацій, підключених до Порталу, в розділі «Аналітика»;
• розроблено функціональний перехід до аналітичного блоку організації в розділі «Організації, підключені до Порталу»;
• доопрацьовано блок інформаційних підказок та приміток для заявників та викривачів;
• виправлено технічні помилки, що виникали при подачі повідомлень.

НАЗК також працює над удосконаленням дизайну Порталу з урахуванням вимог інклюзивності та спрощенням подання повідомлень.

Методичні матеріали та роз’яснення

Для роз’яснення механізмів та інструментів, спрямованих на ефективну роботу у сфері запобігання корупції, зокрема викривання, НАЗК розробило низку методичних матеріалів (Практичний посібник по роботі з викривачами для уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, Гайд для викривачів корупції, Процесуальний помічник. Судовий захист) та роз’яснень (щодо отримання та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», гарантій захисту трудових прав викривача, забезпечення права викривача на отримання інформації, механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», забезпечення права викривача на конфіденційність та анонімність, надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги, правового статусу викривача).

Захист прав

Захист прав викривачів є одним із пріоритетних напрямів роботи Агентства. У 2020–2024 роках НАЗК внесло 47 приписів щодо усунення порушень законодавства та поновлення трудових прав викривачів,  з них 27 – за порушення, виявлені під час планових та позапланових перевірок, 18 – за порушення, виявлені під час перевірок за повідомленнями викривачів, 2 – за результатами розгляду повідомлень. Також НАЗК склало протокол за розголошення інформації про викривача (ст. 172-8 КУпАП).

Винагорода викривачам: перші виплати

У 2023 році Вищий антикорупційний суд ухвалив перші рішення про виплату винагороди викривачам, що реалізувало на практиці передбачене законом право на матеріальне заохочення. У 2024 році НАЗК забезпечило повну реалізацію цього процесу – двоє викривачів отримали виплати на загальну суму 15 млн гривень.

Перша виплата була здійснена 4 жовтня 2024 року відповідно до рішення Апеляційної палати ВАКС від 9 листопада 2023 року у справі № 991/2197/22. ЇЇ отримав чинний військовослужбовець, який у 2020–2021 роках обіймав посаду директора Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. Він повідомив НАБУ про спробу підкупу. Йому пропонували 24 млн грн за сприяння в позитивному аудиті державного контракту на 400 млн гривень. У цій справі суд визнав винним ексзаступника начальника управління Міноборони, але спочатку відмовив у винагороді викривачу, посилаючись на його службові повноваження. Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення й зобов’язала виплатити кошти.

Друга виплата була здійснена за повідомлення про спробу підкупу керівництва НАБУ та САП. За закриття справи щодо ексміністра екології пропонували 6 млн дол. США. Суд визнав фігурантів винними, а викривач отримав 13,3 млн грн винагороди.

Обидві виплати стали можливими завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з реалізації антикорупційних стратегій.

Необхідні законодавчі зміни

Кейси виплат винагород викривачам свідчать про формування та функціонування викривання як комплексного інституту, однак шлях, пройдений для їх забезпечення, чітко продемонстрував необхідність системних і ґрунтовних  законодавчих змін для системного врегулювання процедури виплат.

Крім того, врегулювання на законодавчому рівні потребує уніфікація терміна «викривач» у Кримінальному процесуальному кодексі України (п. 16-2 ч. 1 ст. 3) (п. 16-2 ч. 1 ст. 3) та Законі України «Про запобігання корупції» (абз. 20 ч. 1 ст. 1). Це дозволить запровадити єдиний підхід до реєстрації та здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень за участю викривачів і відповідно надасть їм захист як у межах кримінального провадження, так і поза ним.

НАЗК напрацювало проєкт змін до Кримінального процесуального кодексу України та до Закону України «Про запобігання корупції» в частині врегулювання порядку виплати винагороди (визначено процедуру здійснення таких виплат), та усунення розбіжностей у визначенні поняття «викривач» у цих нормативно-правових актах. Наприкінці березня 2025 р. відбулися електронні консультації стосовно законопроєкту щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно врегулювання питання виплати винагороди викривачу.

Реалізація зазначених завдань дасть можливість створити твердий фундамент для подальших концептуальних змін та розширення інституту викривання,  як це передбачає Директива ЄС 2019/1937 від 23.10.2019.

НАЗК активно працює над зміцненням доброчесності в органах місцевого самоврядування (ОМС), впроваджуючи низку ініціатив та інструментів для підвищення прозорості й ефективності їхньої діяльності.

Для розбудови доброчесності в регіонах НАЗК системно взаємодіє з профільними асоціаціями ОМС, зокрема Всеукраїнською Асоціацією об'єднаних територіальних громад, Українською асоціацією районних та обласних рад та Асоціацією міст України. Агентство проводить заходи, що об’єднують зусилля для формування культури доброчесності.

У липні 2023 року, зокрема, започатковано Форум доброчесності громад, який став унікальною платформою для координації дій з розбудови доброчесності в органах місцевого самоврядування. Вдруге Форум відбувся у серпні 2024 р.

Декларація розбудови доброчесності

У межах першого Форуму НАЗК ініціювало підписання Декларації розбудови доброчесності органів місцевого самоврядування.  Документ визначає спільні цінності врядування на основі рекомендацій Ради Європи та принципів «Good Governance» («доброго врядування»). Станом на квітень 2025 року до ініціативи приєдналися 40 громад, що свідчить про широке визнання важливості доброчесності на місцевому рівні. Наразі НАЗК працює над розробкою вимірюваних індикаторів для оцінки виконання положень Декларації.

Освітні програми та ресурси

Також під час Форуму НАЗК презентувало онлайн-курс «Доброчесна громада», який є частиною великої навчальної програми «Доброчесна влада» й охоплює такі теми, як антикорупційне законодавство, корупційні ризики в діяльності ОМС, врегулювання конфлікту інтересів, електронне декларування, розбудова доброчесного середовища в громаді. Навчання,  спрямоване на  підвищення обізнаності представників ОМС щодо антикорупційних заходів, доступне онлайн, що дає змогу слухачам проходити його у зручний час та отримати сертифікат після завершення.

У межах Форуму у 2024 році представники 13 громад  долучилися до тренінгу зі стратегічних комунікацій, де вчилися ефективно взаємодіяти з медіа та запобігати кризам. Матеріали тренерів на ці теми ґрунтувалися на реальних прикладах комунікації ОМС.

На запит громад створено навчальний відеокурс «Як громадам зрозуміло розповідати про антикорупцію та доброчесність».

Розробка методичних рекомендацій та інструментів

НАЗК розробило низку методичних рекомендацій для місцевої влади, зокрема щодо:

- аналізу контрагентів під час публічних закупівель,  організаційно-правових аспектів призначення та забезпечення функціонування уповноважених з антикорупційної діяльності в органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у комунальній власності територіальних громад;

- методології оцінки прозорості та підзвітності, ризиків доброчесності та корпоративного управління комунального підприємства у сфері громадського транспорту;

- оцінки ризиків доброчесності комунальних підприємств, оцінки прозорості та підзвітності, ризиків доброчесності та корпоративного управління комунального підприємства у сфері дорожнього господарства;

- Посібник керівника "Розбудова доброчесної та ефективної організації";

- Посібник з управління корупційними ризиками для обласних адміністрацій.

Важливою складовою діяльності із запобігання корупції на муніципальному рівні є діяльність антикорупційного уповноваженого. Для уникнення типових помилок, які виникають при призначенні та організації роботи антикорупційного уповноваженого в органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у комунальній власності територіальних громад, Національне агентство підготувало відповідні Методичні рекомендації. У них є дані про кваліфікаційні вимоги до антикорупційного уповноваженого, критерії визначення штатної чисельності уповноваженого підрозділу, порядок призначення  та припинення повноважень, окремо окреслено особливості діяльності антикорупційного уповноваженого в умовах воєнного стану.

Дотримання норм етичної поведінки депутатами місцевого рівня

Відповідно до Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 рр. НАЗК провело аналітичне дослідження та підготувало аналітичний звіт щодо дотримання норм етичної поведінки депутатами місцевих рад та виборними особами місцевого самоврядування та можливих механізмів притягнення до відповідальності зазначених осіб за порушення таких правил.

Опитування, у якому взяли участь 679 представників міських, сільських та селищних територіальних громад, продемонструвало, що органи місцевого самоврядування готові долучатися до встановлення і дотримання етичних норм та правил. При цьому більшість опитаних підкреслили необхідність створення додаткових методичних рекомендацій, посібників та модельних кодексів щодо вдосконалення і забезпечення дотримання правил етичної поведінки депутатами місцевих рад та інших осіб з виборними місцевими посадами. 69,2% опитаних представників місцевого самоврядування підтримали відповідальності за порушення етичних правил за умов вдосконалення таких механізмів.

За результатами дослідження Агентство презентувало рекомендації щодо формування політики у сфері публічної етики на місцевому рівні, підготовлені Центром експертизи доброго врядування Ради Європи на замовлення НАЗК. Наразі Агентство працює над проєктом Закону щодо унормування питань виконання правил етичної поведінки депутатами місцевих рад та виборними посадовими особами органів місцевого самоврядування з урахуванням висновків проведеного дослідження. Також підготовлено проєкти примірного Кодексу етики депутатів місцевих рад та виборних посадових осіб місцевого самоврядування і Дорожньої карти з імплементації Декларації розбудови доброчесності.

Регіональні поїздки

Для посилення співпраці з громадами НАЗК реалізує проєкт регіональних поїздок. Представники Національного агентства вже здійснили візити до Львова, Дніпра, Чернівців,  Житомира, Івано-Франківська, Вінниці, Луцька, Черкас, Хмельницького, Ужгорода,  Харкова, Одеси, Рівного, Кропивницького, Тернополя та Запоріжжя.

Поїздки сприяють налагодженню конструктивної співпраці з місцевою владою та ефективному впровадженню антикорупційних ініціатив з урахуванням регіональних особливостей.

Для виявлення й усунення корупційних схем, а також їх превенції у 2020 році НАЗК запровадило новий напрям роботи – стратегічний аналіз корупційних ризиків. Такі дослідження охоплюють пріоритетні сфери публічного управління і економіки з високим рівнем корупції та ґрунтуються на європейських підходах, запроваджених, зокрема, у Службі спеціальних розслідувань Литви.

У процесі дослідження спеціалісти НАЗК аналізують нормативно-правову базу, вивчають джерела інформації про наявність корупційних ризиків та схем у певній галузі: розслідування правоохоронних органів, журналістські та громадські напрацювання, повідомлення про корупцію, антикорупційні програми державних органів тощо. До роботи також залучають фахових експертів, що володіють спеціальними знаннями у відповідних галузях.

За результатами дослідження НАЗК надає рекомендації щодо ефективного усунення або мінімізації виявлених корупційних ризиків. Ці пропозиції направляють органам державної влади для запровадження антикорупційних запобіжників.

Загалом НАЗК підготувало понад 40 таких досліджень, виявило сотні корупційних ризиків і надало дієві рекомендації щодо їх усунення та мінімізації.

Запропоновані Нацагентством рекомендації були успішно імплементовані в таких сферах: земельні відносини, медична та соціальна сфери,  дипломування моряків, освіта і наука. Під час воєнного стану фокусом дослідження корупційних ризиків стали, зокрема, сфери відновлення та відбудови, роботи військово-лікарських і медико-соціальних експертних комісій, перетину кордону, а також проведення публічних закупівель і діяльності АТ «Укрзалізниця».

Рекомендації НАЗК, зібрані у дослідженні «Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності» за 2024 рік, були враховані при реформуванні МСЕК. Зокрема, склад експертних команд, які були створені замість МСЕК, тепер формується індивідуально для кожного випадку, з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи з дотриманням принципу випадковості. Процедура оцінювання відбувається в електронному порядку за електронним направленням, і лікарі експертної команди до моменту оцінювання не знають імені пацієнта, а пацієнт — імен лікарів. Розгляд справ здійснюється в порядку черговості відповідно до електронної черги, що формується автоматично програмними засобами електронної системи.

На початку цього року НАЗК представило дослідження «Корупційні ризики у лісовому господарстві», що покликане стати основою для створення комплексної стратегії реформування цієї галузі. У дослідженні визначено заходи, необхідні для усунення корупційних правопорушень під час рубок, реалізації деревини та здійснення заходів державного нагляду.

У 2024 році НАЗК також підготувало дослідження «ТОП-10 корупційних ризиків під час реалізації експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії рф» і надало актуалізовані рекомендації в межах досліджень:

«ТОП-15 корупційних ризиків в управлінні підприємствами ДК «Укроборонпром» та шляхи їх подолання»;

«ТОП-10 корупційних ризиків під час забезпечення житлом військовослужбовців та шляхи їх подолання».

З переліком усіх досліджень корупційних ризиків за сферами можна ознайомитися тут.

Над виявленням і усуненням корупційних ризиків у секторі безпеки та оборони в НАЗК працює окремий підрозділ. Про його роботу читайте нижче.

Паралельно НАЗК проводить антикорупційну експертизу проєктів нормативно-правових актів, виявляючи корупціогенні фактори. Ця робота спрямована на створення прозорого законодавства, позбавленого можливостей для корупційних зловживань.

Тільки за минулий рік НАЗК провело моніторинг 4 176 проєктів нормативно-правових актів і 102 антикорупційні експертизи. Фахівці виявили 275 корупціогенних факторів та надали 395 рекомендацій, 94% з яких було враховано розробниками. Нормативно-правові акти, які були предметом антикорупційної експертизи, в основному належать до таких сфер: правопорядок, оборона, відновлення, економіка, соціальна та гуманітарна сфери, екологія і природні ресурси. Висновки експертиз НАЗК публікуються тут.

Розбудова доброчесності у секторі безпеки та оборони лежить в основі реформування цієї сфери та має особливе значення під час відсічі збройної агресії російської федерації. Впровадження міжнародних стандартів доброчесності в оборонному та безпековому секторі також є частиною загальних зобов’язань України на шляху до НАТО.

Для реалізації цих завдань у Національному агентстві в 2023 році створили Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони. Указом Президента України НАЗК визначено Національним координатором з питань співробітництва України з НАТО у сфері розбудови доброчесності, у зв'язку з чим на управління було покладено відповідну функцію.

У 2024 році робота управління фокусувалася на двох флагманських проектах Комплексного пакета допомоги НАТО для України: Дорожній карті взаємосумісності України з НАТО та Стратегічному огляді системи оборонних закупівель України для наближення до стандартів країн-членів Альянсу.

У рамках Стратегічного огляду НАЗК спільно з представниками інших державних органів, Верховної Ради України та експертами держав-членів НАТО розробили рекомендації із вдосконалення системи оборонних закупівель України. Ці рекомендації були затверджені на Вашингтонському саміті у липні 2024 року.  Наразі НАЗК продовжує активну співпрацю з НАТО та державними органами в рамках цього проєкту, спільно розробляючи ефективні механізми подальшої його реалізації на національному рівні.

Також з метою ефективної імплементації вказаних рекомендацій та приведення системи українських оборонних закупівель до стандартів НАТО НАЗК провело дослідження «Корупційні ризики під час здійснення централізованих тилових закупівель для Збройних Сил України» й розробило рекомендації та план заходів щодо мінімізації ідентифікованих корупційних ризиків з урахуванням результатів Стратегічного огляду. У продовження своєї роботи над впровадженням рекомендацій НАТО, наданих у рамках Стратегічного огляду, НАЗК розпочало дослідження корупційних ризиків під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ для забезпечення ЗСУ.

У рамках виконання Дорожньої карти взаємосумісності України з НАТО НАЗК визначено відповідальним за координацію виконання Цілі ІО 0204 «Розбудова доброчесності» (Integrity Development), яка, серед іншого, передбачає впровадження комплексних планів з розбудови доброчесності та імплементацію рекомендацій, наданих за підсумками Самооцінки стану виконання Програми НАТО з розбудови доброчесності у Звіті-2019. З огляду на це НАЗК ініціювало процес оцінки стану імплементації рекомендацій та взяло на себе роль координатора її проведення.

Ще одним напрямом роботи НАЗК, спрямованим на запобігання корупції в системі оборонних закупівель України, є проведення антикорупційної експертизи проєктів нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Верховної Ради або Кабінету Міністрів України. Цей інструмент дає змогу мінімізувати корупційні ризики на етапі розробки документів.

Прозорість фінансування політичних партій є неодмінною умовою демократичного розвитку та забезпечення підзвітності  політичних партій перед суспільством. У світовій практиці державне фінансування політичних партій відіграє важливу роль як ефективний інструмент запобігання політичній корупції. В Україні обов’язок щодо регулярного державного фінансування та звітування політичних партій запроваджено з 2015 року. Ця вимога була включена у «безвізовий пакет» для України.

Становлення

8 жовтня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» № 731-VIII. Цим законом в Україні запроваджено державне фінансування політичних партій та удосконалено норми щодо їхнього звітування.

НАЗК визначено органом контролю за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі — звітів) тощо.

Політичні партії подавали звіти в паперовій формі.

Диджиталізація

 З липня 2020 року розпочав роботу Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру POLITDATA у тестовому режимі (далі — Реєстр POLITDATA), який є зручним цифровим інструментом контролю за політичними фінансами. Завдяки порталу громадяни можуть бачити, як політичні партії витрачають кошти державного фінансування, хто фінансує їхню діяльність тощо.

11 травня 2021 року Реєстр POLITDATA офіційно введено в промислову експлуатацію. НАЗК розпочало приймати звіти лише в електронному вигляді.

30 березня 2021 року звітування політичних партій та перевірки їхніх звітів НАЗК були призупинені через COVID-19 (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX).

Повномасштабне вторгнення

У 2022 році звітування партій зупинено ще й через воєнний стан і мало бути відновлено протягом трьох місяців після його припинення чи скасування. Так, НАЗК довелося обмежити доступ до низки реєстрів, зокрема до Реєстру POLITDATA, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2023 р. № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».

За 2020–2023 роки парламентські партії отримали з державного бюджету майже 3 млрд гривень. Увесь цей час НАЗК як орган контролю не мав доступу до звітних документів партій, тому як витрачалися державні кошти, перераховані партіям з 2020 року, було невідомо ні НАЗК, ні громадськості.

НАЗК подало на розгляд Уряду законопроєкт щодо відновлення звітування політичних партій. Позицію НАЗК підтримали громадські організації та міжнародні партнери. На цьому неодноразово наполягали посли країн Великої сімки (G7) та Європейського Союзу.

Відновлення звітування партіями та їх перевірок

26 вересня 2023 року Президент України підписав Закон № 3337 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімізації потенційного олігархічного впливу на політичні партії, удосконалення механізмів державного фінансування та державного контролю за діяльністю політичних партій». Закон відновив обов’язок всіх політичних партій звітувати про свої фінанси та майно, а також функції НАЗК щодо перевірок цих звітів. Документ набув чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування.

10 жовтня 2023 року НАЗК відновило доступ до Реєстру POLITDATA з урахуванням вимог до захисту персональних даних.

Обов’язок політичних партій звітувати відновився 26 грудня 2023 року, коли набрав чинності Закон № 3337-IX.

Наприкінці 2023 року НАЗК відновило державний контроль за цільовим використанням коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності парламентських політичних партій, а також за дотриманням обмежень щодо їх фінансування.

Понад 230 політичних партій із майже 400 зареєстрованих прозвітували про свою діяльність за 2020 рік – 1 кв. 2024 року. Загалом політичні партії (парламентські й непарламентські) та їх місцеві організації подали до НАЗК понад 22 тисячі звітів за 2020 – 2023 роки.

За результатами перевірок у кожному третьому звіті НАЗК виявило порушення, що стали підставою для складення та направлення до суду протоколів для притягнення до адміністративної відповідальності. Так, упродовж 2024 року Національне агентство склало та направило до суду 609 протоколів про адміністративні правопорушення. Станом на березень 2025 року було винесено рішення щодо 504 протоколів.

За результатами розгляду 332 протоколів, складених у 2024 році, керівників (уповноважених осіб) близько 180 політичних партій визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень і застосовано до них стягнення у виді накладення штрафу на загальну суму понад 1 млн 300 тис. гривень. Станом на березень 2025 року добровільно сплачено штрафи за виявлені у звітах порушення і неподання звітів загалом на загальну суму близько 300  тисяч гривень.

Крім того, у 2024 році судами винесено рішення про конфіскацію внесків на підтримку політичних партій на загальну суму майже 400 тис. гривень.

У 2020 році через виявлені порушення НАЗК зупиняло фінансування двох політичних партій – «ВО «Батьківщина» та «Голос», а у 2021 році – фінансування партії «Слуга народу». Після усунення цими партіями порушень НАЗК відновило їх фінансування.

У червні 2024 року НАЗК припинило фінансування статутної діяльності політичної партії «Голос» через недостовірні відомості у звітах на майже 5 млн гривень. Зокрема, низку суттєвих порушень виявлено у звітах політичної партії «Голос» за III–IV квартали 2020 року. У двох квартальних звітах за 2020 рік політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 гривень.

11 жовтня 2024 року Касаційний адміністративний суд виніс постанову у справі № 855/3/24, якою підтвердив правомірність рішення НАЗК щодо припинення державного фінансування політичної партії «Голос». Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Це означає, що політична партія «Голос» у цьому скликанні більше не отримає коштів державного фінансування на здійснення статутної діяльності.

Забезпечення прозорості політичного фінансування є ключовою умовою виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема в контексті євроінтеграції. Це також відповідає вимогам Конвенції ООН проти корупції та рекомендаціям GRECO, що набуває особливої ваги в умовах воєнного стану та активізації євроінтеграційних процесів.

НАЗК приділяє велику увагу просвітницькій діяльності. У центрі уваги – публічні службовці, освітяни, школярі, студенти й усі, хто прагне краще розуміти принципи доброчесності та ефективно протидіяти корупції. Від 2020 року цю місію системно реалізує Управління просвітницької роботи та навчальних програм – Офіс доброчесності.

Фахівці Офісу регулярно проводять навчально-просвітницькі заходи (лекції, семінари, тренінги, вебінари, радіоефіри) з питань декларування, виявлення корупційних ризиків, конфлікту інтересів для публічних службовців. Лише за останній рік роз’яснювальні вебінари щодо основ електронного декларування для публічних службовців переглянули понад 65 тис. людей на Youtube.

Ще один важливий напрям роботи Офісу – професійний розвиток уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції. Робота НАЗК у цьому напрямі охоплює:

• розробку та оновлення навчальних продуктів і методичних матеріалів;
• проведення вебінарів, тренінгів і сертифікованих програм підвищення кваліфікації. Так, восени минулого року антикорупційні уповноважені протягом місяця вдосконалювали свої навички, виконуючи реальні завдання з виявлення корупційних ризиків і визначення заходів впливу під час «Марафону практичних навичок антикорупційного уповноваженого: Управління корупційними ризиками»;
• створення інструментів для самооцінки, зокрема Моделі зрілості доброчесності;
• підтримку професійної мережі уповноважених. У 2024 році кращі практики антикорупційних уповноважених відзначили на Форумі з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією.

Щоб визначити актуальні навчальні потреби публічних службовців, НАЗК регулярно проводить відповідні опитування.

Також співпрацює з Вищою школою публічного управління, Національною школою суддів, іншими освітніми провайдерами. Зокрема, у співпраці з Вищою школою публічного управління розроблено програми підвищення кваліфікації для уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції, а саме:

- «Запобігання корупції та забезпечення доброчесності",

- "Організація роботи з декларування в державному органі",

- "Управління корупційними ризиками",

- "Ключові функції професійного стандарту "Уповноважений з антикорупційної діяльності".

Не залишається осторонь і робота з органами місцевого самоврядування. Зокрема, два роки поспіль проводиться Форум Доброчесних громад, який є майданчиком, створеним для координації дій з розбудови доброчесності в громадах. На Форумі своїм досвідом та кращими практиками діляться представники влади, міжнародних організацій, представники обласних, міських, селищних та сільських рад.

З 2021 року Офіс щорічно проводить всеукраїнський Тиждень доброчесності, приурочений до Міжнародного дня боротьби з корупцією (9 грудня). Ця інформаційно-просвітницька кампанія включає низку заходів для закладів освіти та публічних службовців і покликана популяризувати принципи доброчесності та прозорості. Однією з центральних подій Тижня є Всеукраїнський урок доброчесності, до якого долучаються школи з різних куточків України.

НАЗК проводить комплексну роботу з молоддю щодо формування нульової толерантності до корупції як через формальну, так і неформальну освіту. З 2021 році в Національному агентстві започатковано програму стажувань для студентів і випускників вишів.

Навчальна платформа Study.nazk

Усі розроблені НАЗК онлайн-курси з антикорупції та доброчесності зібрані на навчальній платформі Study.nazk. Команда Офісу доброчесності створює їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі представлено вже 31 курс і зареєстровано понад 230 тис. користувачів. Найбільшим попитом користуються такі курси:

•   «Зрозуміло про конфлікт інтересів»;
•   «Доброчесна поліція»;
•   «Декларуйся»;
•   «Доброчесна державна служба»;
•   «Як взаємодіє держава: вивчай, комунікуй, змінюй».

Проєкт «Прозора школа»

З метою трансформації освітнього середовища й формування цінності доброчесності серед учасників освітнього процесу Офіс доброчесності у 2021 році запустив проєкт «Прозора школа». У його рамках на базі шкіл створюються хаби доброчесності, які впроваджують теми антикорупції і поширюють культуру доброчесності в закладах освіти.

Перший в Україні хаб розпочав роботу в 2023 році на базі Вінницької гімназії № 24 і вже тоді об'єднав 32 дружні школи. Наразі в Україні відкрито 19 хабів доброчесності, що об’єднали 1 054 школи у 24 регіонах.

Долучені до проєкту освітяни отримують доступ до спеціально розроблених навчально-методичних матеріалів з теми антикорупції та доброчесності, неформального навчання, беруть участь у тренінгах, вебінарах.

Зокрема, розроблено посібник «PRO Доброчесність», який містить матеріали для наскрізного викладання теми доброчесності та антикорупції з навчальних предметів усіх освітніх галузей для учнівства 5 – 11 класів; освітній серіал «Путівник доброчесного вчительства»; базовий навчальний курс «Прозора школа: як побудувати прозоре освітнє середовище» та практико-орієнтований (навчання за програмами підвищення кваліфікації) “Навчати(ся): що розповісти про доброчесність на уроці»;  навчально-методичний посібник «Освітній навігатор» з рекомендаціями для керівників шкіл щодо функціонування закладів на засадах прозорості, відкритості та доброчесності. Посібник «Антикорупційний курс для 9 класу» отримав гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі».

У НАЗК впевнені – розбудова доброчесного суспільства починається з освіти, бо саме зі школи закладаються цінності і формується культура доброчесної поведінки.

Також Офіс проводить щорічний всеукраїнський форум «Доброчесність в освіті» для налагодження партнерських зв’язків між освітянами, учнями, батьківськими спільнотами та експертами, закладаючи основу для довгострокової співпраці в розбудові доброчесної освіти в Україні. Минулого року захід об'єднав 100 учасників у форматі офлайн та понад
2 000 онлайн.

Проєкт «Прозорі університети»

У межах цього проєкту команда Офісу доброчесності розробила університетську дисципліну «Антикорупція та доброчесність», яка виходить за рамки підручників, щоб дати студентам базове розуміння ролі доброчесності в суспільстві. Дисципліну вивчають
8 050 студентів у 80 закладах вищої освіти.

Для викладачів дисципліни розроблено спеціалізований онлайн-курс, який допомагає методично та практично підготуватися до викладання матеріалу відповідно до сучасних викликів.

Для зручного та гнучкого навчання здобувачам освіти доступний також онлайн-курс «YOUнiверситет», який можна проходити у власному темпі на платформі Study.nazk. Курс поєднує інтерактивні формати, практичні кейси й актуальні приклади з життя студентства.

Для керівників вишів розроблено Методичні рекомендації з розбудови доброчесного освітнього середовища, які допомагають закладам впроваджувати політику прозорості та підзвітності. Ці рекомендації охоплюють ключові сфери діяльності університету, зокрема: організацію антикорупційної роботи, прозоре адміністрування, освітній процес, забезпечення академічної доброчесності та розвиток партнерств. Рекомендації будуть доступні всім закладам освіти після офіційного схвалення Міністерством освіти і науки України. Цей проект бере участь у міжнародній ініціативі «Партнерство «Відкритий Уряд».

22 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації» №1203 (далі – Стратегія).

Документ розроблено на виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки (ДАП).

Основна мета Стратегії – змінити суспільно-політичний дискурс шляхом привернення уваги до превентивних антикорупційних заходів.

Її виконання дозволяє системно пояснювати громадянам, як працює антикорупційна інфраструктура та як вони можуть долучитися до протидії корупції, як можна контролювати владу на місцевому рівні та використовувати сучасні інструменти на противагу корупційним практикам.

Інформаційно-просвітницькі кампанії 

НАЗК спільно із партнерами реалізує низку інформаційно-просвітницьких кампаній з питань громадського контролю, використання електронних сервісів як альтернатив корупційним практикам, викривання корупції, функціонування органів державної влади. Крім того, проводить регулярні медіазаходи з антикорупційної тематики та популяризації доброчесної поведінки як публічних службовців, так  і громадян.

Загальнонаціональну інформаційну кампанію під гаслом «Корупція – не спадок», присвячену громадському контролю за владою як важливому чиннику запобігання корупції, НАЗК реалізувало за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) (https://cutt.ly/de4R0tqZ). У межах кампанії поширено матеріали про інструменти громадського моніторингу, контролю за діями влади та участі в ухваленні рішень, зокрема: про можливості відкритих даних, проведення громадських слухань, консультацій, подання електронних петицій та запитів, систему DREAM, електронну систему у сфері будівництва, портал «Бюджет для громадян» (Open budget), Prozorro.

Про результати реалізації кампанії докладно: https://cutt.ly/9rfy8BTX.

Також відеоролики (https://cutt.ly/1eREEqEP, https://bit.ly/4giTuQg) та візуали кампанії транслювалися в ефірах трьох національних каналів: ICTV 2, СТБ, Нового каналу, на залізничних вокзалах Києва, Луцька, Львова, Дніпра, у громадському транспорті Хмельницького, потягах Львова та Коломиї, метрополітену Харкова тощо.

НАЗК реалізує спільний проєкт з Українським радіо в межах інформкампанії, присвяченої державним ініціативам та сервісам, що є альтернативами корупційним практикам. Зокрема, в межах проєкту записано 11 інтерв’ю із представниками органів влади про сервіси, зокрема цифрові, та їх роль у мінімізації корупції. 

18 лютого 2025 року проведено перше засідання Міжвідомчої робочої групи (МРГ) для обміну інформацією про альтернативні корупційним практикам ініціативи та сервіси, зокрема електронні чи спрощені, які запроваджено органами виконавчої влади. Участь у засіданні взяли представники 19 центральних органів виконавчої влади.

Створено комунікаційну інфраструктуру органів влади-виконавців ДАП і Стратегії

За час реалізації Стратегії вдалося об’єднати зусилля фахівців із державних комунікацій у висвітленні антикорупційних ініціатив, створити комунікаційну інфраструктуру виконавців  ДАП і Стратегії. До неї увійшло понад 100 експертів з комунікацій та антикорупційних уповноважених.  НАЗК провело п'ять комунікаційних зустрічей.

Під час першої зустрічі 21 грудня 2023 року визначено ключові пріоритети співпраці та напрями взаємодії, реалізації інформаційно-просвітницьких кампаній, створення інформаційних матеріалів.

Під час другої координаційної зустрічі 19 квітня 2024 року своїм досвідом комунікації антикорупційних тем поділилися представники Державної прикордонної служби України, Національної поліції України та Національної служби здоров’я України (https://cutt.ly/ue4R9u2d).

24 липня 2024 року проведено третю координаційну зустріч із комунікаційниками органів-виконавців ДАП і Стратегії. Національне агентство відзначило найкращі практики антикорупційної комунікації державних органів. Зокрема, кампанії з популяризації інституту викривання, що реалізовані Державною прикордонною службою України, імплементації антикорупційних практик у сфері публічних закупівель та надання медичних послуг (Національної служби здоров’я України), промоції доброчесності в публічній сфері (Національного агентства з питань державної служби) та впровадження практик доброчесності й етичної поведінки серед працівників Міністерства внутрішніх справ України (https://cutt.ly/Ve4R9A8h).

Результати виконання Стратегії комунікацій за рік підбили 19 грудня 2024 року під час форуму «Синергія антикорупційних комунікацій: підсумки 2024, виклики та плани на наступний рік» (https://cutt.ly/Ee4Tw93y).

Дослідження

НАЗК разом із партнерами відслідковує наративи (https://cutt.ly/Oe4TrI76), пов’язані із запобіганням та протидією корупції в інформаційному просторі; а також створено низку аналітичних звітів за результатами дослідження медіаполя (https://cutt.ly/oe4Tucxe).

У партнерстві з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготовлено дослідження «Виявлення та аналіз російських інформаційних загроз на тему корупції в українському медіапросторі» (https://cutt.ly/fe4ToTVL).

У січні 2025 року презентовано щорічне соціологічне дослідження та опубліковано низку матеріалів щодо тенденцій у сфері запобігання та боротьби з корупцією. 

Також опубліковано дві колонки:

- Корупція в цифрах: які зміни фіксують опитування українців? https://www.pravda.com.ua/columns/2025/02/22/7499496/; 

- Чому корупція в Україні — не аргумент проти євроінтеграції? https://cutt.ly/5rfugqvH.

Фільми та відеопроєкти

Спільно із просвітницьким проєктом «Ціна держави» аналітичного центру CASE Україна створено документальний фільм про роботу державних органів у сфері запобігання корупції, який переглянули понад 169 тис. глядачів на Youtube-каналі https://cutt.ly/he4YKkik та Youtube-каналі НАЗК https://cutt.ly/Xe4YBBTb.

Реалізовано спецпроєкт із Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки,  медіа «ҐРУНТ з Нотевським»: створено відео «Великий міф про страшну корупцію» (https://cutt.ly/GrfuuLg4). 

У рамках Форуму доброчесності громад вперше проведено сесію зі стратегічних комунікацій для громад у співпраці з проєктом RM–Team та за підтримки програми «U-LEAD з Європою» (https://cutt.ly/Xe4TvmDH). У результаті – для громад створено навчальний відеокурс «Як громадам зрозуміло розповідати про антикорупцію та доброчесність» (https://cutt.ly/ve4TpdNa).

НАЗК поширило просвітницькі матеріали щодо протидії побутовій корупції, зокрема мультсеріал, виготовлений у партнерстві з GIZ та Суспільним, про викривання корупційних проявів та компетенцію правоохоронних органів, а також долучилося до розробки брошури з антикорупційного законодавства  (https://cutt.ly/le4TpSqP).

У 2025 році НАЗК продовжує реалізацію інформаційно-просвітницьких кампаній, щоб більшість громадян знали, як протидіяти корупції, використовували альтернативні способи вирішення питань та могли контролювати владу.