На полях Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у місті Ґданську (Республіка Польща) відбулася дискусія, присвячена викликам управління, розбудові довіри та партнерству в оборонному секторі України. Офіційний сайд-івент організований командою Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з Міністерством оборони України, Базельським інститутом управління та Фундацією інституційного розвитку (FID).
Сьогодні український оборонний сектор стрімко інтегрується у ширшу європейську систему безпеки. Проте розширення міжнародних партнерств і технологічна інтеграція вимагають безпрецедентного рівня інституційної довіри, прозорості та доброчесності.
«У закупівлях важливий не сам процес, а якісне, ефективне і своєчасне забезпечення фронту. Саме для цього ми переводимо оборонні закупівлі на тендерні процедури, створюємо для виробників середовище здорової конкуренції та відкриваємо можливості для простого входу на ринок. Наш підхід — це рішення на основі даних, мінімізація людського фактору, прозорість і антикорупційний контроль. Успішні приклади вже є — це закупівлі артснарядів 155-мм та пікапів. Ми досягли суттєвої економії, диверсифікували постачання й забезпечили швидкість без компромісів щодо якості. Надалі будемо масштабувати ефективні рішення. Навіть під час війни ми будуємо систему, де кожне рішення пояснене, перевірене і контрольоване. У першу чергу — для того, щоб військові отримували саме те, що їм потрібно: швидко, якісно і за розумні гроші», — зазначив Мстислав Банік, заступник міністра оборони України, доєднавшись до заходу онлайн.
Голова НАЗК Віктор Павлущик нагадав, що НАЗК визначено Національним координатором з питань співробітництва України з НАТО у сфері розбудови доброчесності. Тому наявні в НАЗК інструменти запобігання корупції окремо фокусуються на розбудові доброчесності сектору безпеки і оборони. Важливим інструментом цієї роботи є платформа BI Defence Community, створена для консолідації зусиль усіх органів сектору навколо єдиних підходів до запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів. Також НАЗК здійснює стратегічний аналіз корупційних ризиків у сфері оборонних закупівель, зокрема під час закупівлі БПЛА, і разом із Міноборони впроваджує рекомендації щодо мінімізації корупційних ризиків по всьому циклу: від планування до використання. Зазначений підхід дозволяє ефективно та комплексно впроваджувати рекомендації НАТО.
«Виклики воєнного часу вимагають швидких рішень, але спрощення процедур не може відбуватися за рахунок прозорості та доброчесності. Наш пріоритет — оборонний сектор і закупівлі: нова антикорупційна стратегія адаптована до реалій воєнного стану. Навіть під час активної фази війни ми продовжуємо розбудовувати антикорупційні механізми в оборонних закупівлях, адже прозорість і підзвітність є гарантією довгострокових інвестицій у наш оборонно-промисловий комплекс та інтеграції в євроатлантичну систему безпеки. Довіра наших партнерів – це зброя, така ж важлива, як і системи ППО чи артилерія», – зазначив Голова НАЗК.
Олександр Плачинта, керівник Управління моніторингу міжнародної військової допомоги Міністерства оборони України акцентував, що найбільш системний недолік минулого — відсутність даних у прийнятті рішень.
«Від початку березня ми формально закріпили підхід: ефективність БПЛА для цілей закупівлі визначається даними системи про реальні влучання. Це унеможливлює суб’єктивність і дає змогу впевнено казати партнерам, що саме варто фінансувати. Цей підхід уже допомагає залучати мільярди євро для української оборонної промисловості. 90% цілей ми уражаємо українськими дронами — отже, фінансування цієї спроможності, на базі даних, критично важливе», — зазначив він.
Підсумувала дискусію Ірина Новакова, керівниця проєкту Комплексний пакет допомоги НАТО-Україна.
«Україна закуповує швидко і масштабно, водночас загострюючи фокус на доброчесності — це логічно, адже кожне євро, що не пішло на корупцію, працює на перемогу. НАТО підтримує Україну в цифровізації закупівель, зміцненні механізмів взаємодії з правоохоронними органами та формуванні культури доброчесності через навчання й освіту. Це не лише про сьогоднішню війну — це про стійкі інституції та роль України як вагомого безпекового партнера для Євроатлантичного простору», – зазначила вона.
Модерувала дискусію Елізабет Андерсен, виконавча директорка Базельського інституту управління.
Участь у заході взяли представники державних установ України, партнерів з розвитку, оборонної промисловості, а також представники громадськості та аналітичних центрів.
Довідково:
Конференція з питань відновлення України (URC 2026) проходить 25–26 червня 2026 року у місті Ґданськ (Республіка Польща).
Цьогоріч особливістю Конференції став новий «Безпековий вимір», ініційований Польщею. Він фокусується на зміцненні обороноздатності України як ключовій передумові для подальшої відбудови. Тематика охоплює розвиток ППО, безпілотні технології, гуманітарне розмінування, захист критичної інфраструктури, протидію дезінформації та партнерства в оборонній промисловості. URC 2026 покликана консолідувати міжнародну підтримку для відновлення України та стимулювати інвестиції в українську економіку.
